Колишній головний сержант 47 окремої механізованої бригади Валерій Маркус заговорив після майже півторарічної медійної паузи. У кількагодинних відео військовий розповів свою історію про створення бригади «Маґура», розкритикував її командування і згадав Валерія Залужного. Чи не найбільше критики пролунало на адресу Івана Шаламаги – кадрового офіцера та колишнього командира Маркуса.
Що саме Маркус хоче донести суспільству? Яку мету переслідує? Чому відео з’являються саме зараз? І до чого тут політика?
Радіо Свобода зібрало різні думки про медійну акцію Маркуса.
Фінальна – восьма частина відеороздумів Валерія Маркуса на момент цієї публікації ще не з'явилася на його каналі у YouTube. Але бурхлива реація у соцмережах почалася ще одразу після того, як з'явилося перше відео під назвою «Мрія». Там глядачі побачили Маркуса із бородою та сигарою. Цей образ порівнюють із героями комп’ютерних ігор. Маркус розпочинає так, як ніби радиться із аудиторією, чи варто робити ці свої одкровення. Але врешті, вирішує розповісти свою історію, бо, мовляв, «люди невеликого розуму розцінюють моє мовчання як слабкість».
На цей час уже пролунало чимало різних оцінок і думок щодо причин, мотивів та мети публікацій Маркусом своїх відеорозповідей. Одна із популярних версій – військовий готується до політичного майбутнього. Сам Валерій Маркус, щоправда, це заперечує
Валерій Маркус став відомим у 2014 році, коли на Донбасі розпочалися бойові дії. Він почав знімати відео про життя десантників із 25-ї повітряно-десантної бригади, у складі якої служив. На той час його знали під псевдонімом «Валерій Ананьєв». На початку АТО він був механіком-водієм БМД і воював у районах Краматорська, Шахтарська, Слов’янська та Добропілля. У 2016 році Маркус залишив службу через стан здоров’я. Валерій Маркус є автором біографічного роману про війну під назвою «Сліди на дорозі». Після 24 лютого 2022 року повернувся до лав Збройних сил України.
Які висновки можна зробити з розповіді Маркуса?
У соцмережах є ті, хто критикує самого Валерія Маркуса і його розповідь, і є ті, хто підтримує. Бо окрім критики безпосередніх командирів, військовий критикує і збереження радянських методів – традиції «совкової армії» у ЗСУ.
Народна депутатка з партії «Голос» Інна Совсун вважає, що Маркус порушив важливе питання – підготовку військових до бойових дій.
Інна Совсун:
– Я є людина цивільна та, попри те, що дійсно мій коханий служить в Силах оборони, я не буду коментувати все суто з військової точки зору. Я не маю права, це було б неправильно. Але я можу коментувати, як людина, яка має бекграунд, який в мене є, це бекграунд, який стосується в тому числі освіти, підготовки. І висновки, які я для себе зробила із цих відео і з багатьох інших дискусій, які я бачу, а я спілкуюся з військовими – це, звичайно, дуже суттєві прогалини на рівні військової підготовки та освіти. І те, що ми чуємо, починаючи від рівня БЗВП, де людей мобілізують, через місяць відправляють на фронт, не даючи їм ніяких базових навичок для того, аби вижити, аби допомогти їм вижити, та завершуючи, вочевидь, всією системою військової освіти та підготовки офіцерів різного рівня.
Війну виграємо тоді, коли у нас будуть краще підготовлені військовослужбовці – Совсун
Вочевидь, що там залишаються дуже-дуже серйозні прогалини. І незалежно від ставлення до конкретних відео, конкретних заяв Маркуса, мені здається, що нам треба визнати, що ми війну виграємо тоді, коли у нас будуть краще підготовлені військовослужбовці на всіх ланках. І з цим, відверто кажучи, є дуже-дуже серйозні проблеми зараз. І от це мій такий головний висновок і точка докладання зусиль зараз, це, власне кажучи, працювати з цими питаннями, виходячи знову ж таки з мого досвіду експертизи і розуміння цієї тематики. Мені здається, що це проблема, яка існує, треба її чесно визнати і почати говорити про те, яким чином ці проблеми починати вирішувати.
Ветеран російсько-української війни, доброволець Олег Симороз вважає, що з відео-розповідей Валерія Маркуса чи не найбільше для себе може взяти корисного військове керівництво.
Олег Симороз:
– Військове керівництво може взяти насправді багато чого. Я не скажу що це була якась «мега-новина» для мене. Пройшовши службу в Силах територіальної оборони, я надивився на багато речей, несправедливості, пов'язані з вищим командуванням. І тут, на жаль, я скажу що це системна проблема.
Справді треба говорити про те, що це системна проблема з нашими командирами.
Це системна проблема з нашими командирамиСимороз
Не треба говорити про всіх, точно є у нас достойні командири, але в загальному, на жаль, українська влада, українське вище військово-політичне керівництво – вони, на жаль, керуються досить негативними принципами в призначенні командування. Воно полягає в «принципі лояльності» до себе. Вони за цими принципами вони призначають, на жаль, командирів на посади, а не за їхнім рівнем підготовки, рівнем досвіду бойового, в тому числі, рівнем, власне кажучи, авторитету серед особового складу.
Це велика проблема, тому що в результаті вони користуються, що потім ми побачили в історії, яку опублікував Маркус, приклади того, що, по суті, користуються командири такими речами. І потім вдаються до, м’яко кажучи, до не дуже хороших речей.
Олег Симороз вважає, що проблеми, озвучені Маркусом носять системний характер, погоджується із деякими його ідеями, але має і критичні запитання.
Олег Симороз:
– Багато речей, з якими можна погодитися, багато речей, які мені імпонують щодо в цілому 47-ї бригади, і ідеї створення, розвитку, підготовки, впровадження ідеології і культури бригади – це все мені імпонує. Але в мене є питання до пана Маркуса. В цілому, те що він опублікував – я вважаю його більш правим. І те, що він опублікував щодо командирів, щодо цих людей, щодо їх поведінки, в принципі, досить професійно він це зробив, він вміє подавати інформацію. Тому тут нема, що обговорювати.
Єдине, що я скажу, що це, на жаль, систематична проблема. Але і до самого пана Маркуса в мене були питання, я їх теж опублікував. Це, власне, про те що він визнає, що він цих негідників, командирів, тих людей, яких він вважає максимальними антигероями своїх відео, що він їх робив фейковими героями, вибачте. Те, що він видумав їм фейкові історії – це дуже не налягає, наприклад, на мої принципи.
На думку Симироза, у ЗСУ дуже важливо не втрачати авторитет командира, бо це має серйозні наслідки для особового складу. Крім того, військовий критикує Маркуса за «підміну понять».
Дуже неправильно, дуже негідно підміняти поняття – Симороз
Олег Симороз:
– Я вважаю, що дуже неправильно, дуже негідно підміняти поняття, робити, попри все, що би ти не думав хороше, але робити з таких людей героїв, а зараз жаліти через це.
Так само я вважаю, що Маркус не до кінця взяв на себе відповідальність при формуванні 47-ї бригади, тому що він мав можливість бути не головним сержантом, а зайняти посаду вище. Тим більше він нам розказував про свої взаємовідносини з паном Валерієм Залужним, який на той час обіймав посаду Головнокомандуючого Збройних сил України.
Неоднозначно я ставлюся до цієї історії: не можу сказати що я на сто відсотків на стороні Маркуса, але, однозначно, для мене історія про командирів 47-ї бригади, так чи інакше, такою і була.
Є там приклади, є там факти, є там свідки. Жахлива історія, коли командири-самодури, командири які втрачають авторитет. Втрата авторитету, насправді, це найгірше що може бути в Збройних силах України.
Якщо високий командир на рівні командира батальйону, на рівні командира бригади, на рівні заступника командира бригади втрачають авторитет – це насправді найгірше. Тому що тоді починають ставитися під сумніви накази, навіть нормальні накази, про що говорив пан Маркус. Росте рівень недовіри, і це вже історія не про нормальну взаємодію, не про нормальну роботу підрозділу.
Чи свідчить поява Маркуса про політичні прагнення?
У соцмережах лунали думки і про те, що нібито Валерій Маркус повернувся в медійне поле через прагнення до політичного майбутнього. Хоча він цю тезу заперечив у мережі Х (колишній Twitter).
А що говорять політики та політологи? Інна Совсун вважає, що такі думки з'являються через те, що зараз багато говорять про вибори і про підготовку до них.
Інна Совсун:
– Це версія, яка лунає, яка обговорюється. Ви не перша, хто це озвучує. Я не знаю самого Маркуса. Я не можу оцінювати причини: чому він вирішив це зробити саме зараз. Ось мені видається, що прямо зараз з різних причин у нас будь-які заяви сприймаються крізь призму виборів. І є причина чому це так. Тому що про саму ідею виборів дуже багато говорять. Говорять в контексті: ми заперечуємо, виборів не буде, але коли це говорять всі до одного, то будь-які події в нашому житті зараз, в політичному чи довкола політичному, військовому, громадському житті, ми починаємо зчитувати крізь призму виборів. Ця заява нещодавня, чи відео в ТікТок нещодавнє народного депутата Юрія Бойка – він так само зчитується крізь призму виборів.
Ми будь-які заяви сприймаємо крізь призму виборів – Совсун
І мені видається, що це дуже шкідливо, тому що якщо ми будь-які заяви сприймаємо крізь призму виборів, ми не будемо їх сприймати крізь призму вирішення проблеми. Насправді, проблеми в Збройних Силах існують. І вони потребують якихось системних рішень. І дуже часто ці рішення не будуть простими.
Тому що треба почати говорити правду, почати визнавати, що є проблеми і так далі. Але якщо ми будь-які ці дискусії зчитуємо крізь оптику майбутніх виборів, то не можна одночасно думати про вибори, про перемогу і про те, яким чином керувати країною для того, аби досягнути перемоги. Ось це мене дуже турбує, що це унеможливлює серйозну реакцію на ті проблеми, які озвучує не тільки Маркус.
Це просто, мені здається, стало такою окремою подією, але насправді про проблеми всередині Збройних сил говорять дуже багато військовослужбовців. Просто, можливо, не в такому медійному форматі. І всіх, у кого є близькі, хто служить, друзі, які служать, вони дуже багато чують про проблеми всередині. Нам треба навчитися про них говорити: не політизовано, а професійно, шукаючи рішення. Мені здається, що цього елементу поки що бракує в дискусії довкола питань.
А от політолог, директор Інституту світової політики та доцент НТУУ КПІ Євген Магда вважає, що будь-яка політична сила у мабутньому буде залучати до своїх лав військових або волонтерів. А відео Валерія Маркуса з'явилось через «передчуття виборів» у суспільстві.
Політолог також застерігає, що військових можуть використовувати у політичних цілях.
Євген Магда:
– Чому саме зараз? Тому що є передчуття виборів дуже у багатьох. Але мені це не подобається. Не подобається це передчуття тому, що замість передчуття перемоги, у нас передчуття виборів. І це все одно, як намагатися в електромобіль, який не має двигуна внутрішнього згорання, залити солярку чи бензин. Ми маємо зрозуміти, що спочатку має бути перемога, а потім мають бути вибори, а не навпаки. Ті, хто змінюють цей логічний ланцюжок, вони припускаються суттєвої помилки.
Треба робити все, щоб військові не перетворилися на ширму для політиканів – Магда
Я не знаю, чи буде «партія військових», але я переконаний, що у Верховній Раді ХХ скликання більшість парламентарів, так чи інакше, будуть дотичні чи до армії, чи до волонтерського руху. Звичайно, що це нормально, адже в нинішніх умовах Сили оборони України стали частиною українського суспільства.
Тому що вони сформовані на засадах мобілізації, тому що вони відповідним чином діють. А нам, на сьогодні, треба робити висновки. І розуміти, що військові будуть в кожній політичній силі, яка буде балотуватись. І при цьому треба робити все, щоб військові не перетворилися на ширму для політиканів, які будуть намагатися пройти до влади за їх спиною.
Чи допоможуть заяви Маркуса навести лад?
Ветеран Олег Симороз вважає, що проблема довіри у Силах оборони України нині одна з головних. Мовляв, військові «бачачи несправедливість, втрачають довіру до системи».
Олег Симороз:
– Історія про довіру насправді. Ми дуже багато можемо говорити про омбудсменів – те, що зараз говориться керівництвом і владою. Але насправді це історія про довіру.
З того що я зараз знаю, солдати, сержанти, молодший офіцерський склад – вони зневірені, вони не готові навіть повідомляти про несправедливість, про порушення законодавства. Тому що вони просто не вірять цій системі.
Вони бачать що топ-посадовці уникають відповідальності, вони бачать що жоден народний депутат з ІХ скликання, який має підозру в корупційних злочинах і який на всю країну був викритий в хабарництві – він не сидить в СІЗО навіть. Це велика проблема в довірі. Вони бачать як то посадовці уникають відповідальності, на своїх посадах навіть залишаються або за кордон втікають.
І тут історія в тому, що ми не зможемо це вирішити просто якимось перевірками або омбудсменами Чого бажають всі військовослужбовці і цивільне населення, все суспільство?
Справедливості і відповідальності для всіх, не тільки для солдатів. От солдатів в нас навчилися притягувати до кримінальної відповідальності і садити за грати. Але відповідальність має бути для всіх. Закон має бути застосований для всіх, а не вибірково.
Форум