Доступність посилання

Крим Реалії
РУС УКР КТАТ
Усі сайти RFE/RL
site logo site logo
Назад Вперед
ТОП новини
Фотогалереї

Архівні фото: 40 років тому в Ірані було захоплене посольство США, заручників утримували 444 дні

40 років тому, 4 листопада 1979 року, послідовники аятоли Рухолли Хомейні увірвалися до посольства США в Тегерані і захопили в заручники американських громадян, які там працювали. Так почалася американсько-іранська криза, яка донині багато в чому визначає відносини і політику в регіоні

У розпал Ісламської революції в Ірані студенти, підтримані натовпом, захопили будівлю американського посольства. Студенти заявили, що роблять це на знак протесту проти того, що Сполучені Штати дозволили в'їзд в країну колишньому правителю Ірану шахові Мохаммеду Резі Пахлаві. Дозвіл на в'їзд був наданий із гуманітарних міркувань – шахові було потрібне лікування від раку.

Після того, як режим Хомейні запропонував обміняти заручників на шаха, Пахлаві переїхав до Єгипту, де і помер від хвороби. А криза з заручниками тривала 444 дні. 52 американці були звільнені тільки в 1981 році. Протистояння з Іраном значно підірвало позиції президента Джиммі Картера у внутрішній американській політиці і визначило розстановку сил на Близькому Сході. Відновити відносини двох країн після цієї кризи так і не вдалося.
Кілька сотень іранських студентів, підтримуваних тритисячним натовпом, перелізли через паркан навколо посольства США в Тегерані. Це сталося о 10:30 ранку 4 листопада 1979 року. Десяткам американських громадян, які перебували всередині, зав'язали очі і наділи кайданки. До цього посольство вже зазнавало нападів. 14 лютого того ж року учасники протесту теж увірвалися в дипломатичний комплекс і захопили морського піхотинця. Але тоді порядок вдалося відновити протягом декількох годин
1 Кілька сотень іранських студентів, підтримуваних тритисячним натовпом, перелізли через паркан навколо посольства США в Тегерані. Це сталося о 10:30 ранку 4 листопада 1979 року. Десяткам американських громадян, які перебували всередині, зав'язали очі і наділи кайданки. До цього посольство вже зазнавало нападів. 14 лютого того ж року учасники протесту теж увірвалися в дипломатичний комплекс і захопили морського піхотинця. Але тоді порядок вдалося відновити протягом декількох годин
Король Ірану шах Мохаммед Реза Пахлаві залишає країну 16 січня 1979 року. Спочатку королівська пара переїхала до Єгипту. На фотографії шаха і його дружину, імператрицю Фарах, зустрічає президент Єгипту Анвар Садат (другий праворуч). Студентів в Тегерані розлютило те, що президент США Джиммі Картер дозволив шахові приїхати в Нью-Йорк для лікування від раку. Шах втік із країни в розпал революції. До цього вірна йому гвардія жорстоко придушувала антиурядові виступи в різних містах Ірану
2 Король Ірану шах Мохаммед Реза Пахлаві залишає країну 16 січня 1979 року. Спочатку королівська пара переїхала до Єгипту. На фотографії шаха і його дружину, імператрицю Фарах, зустрічає президент Єгипту Анвар Садат (другий праворуч). Студентів в Тегерані розлютило те, що президент США Джиммі Картер дозволив шахові приїхати в Нью-Йорк для лікування від раку. Шах втік із країни в розпал революції. До цього вірна йому гвардія жорстоко придушувала антиурядові виступи в різних містах Ірану
9 листопада 1979 року. Учасники протесту спалюють американський прапор на стіні посольства США в Тегерані. Через кілька тижнів після того, як шах залишив країну, в Іран із 14-річного заслання в Парижі повернувся аятола Рухолла Хомейні. У березні 1979 року в під час референдуму переважна більшість іранців висловилися за усунення монархії і перехід до ісламській держави
3 9 листопада 1979 року. Учасники протесту спалюють американський прапор на стіні посольства США в Тегерані. Через кілька тижнів після того, як шах залишив країну, в Іран із 14-річного заслання в Парижі повернувся аятола Рухолла Хомейні. У березні 1979 року в під час референдуму переважна більшість іранців висловилися за усунення монархії і перехід до ісламській держави
З огляду на те, що криза із заручниками не вирішувалася, в США люди почали відчувати відчай і гнів. 9 листопада 1979 року в Вашингтоні пройшла перша антиіранська демонстрація
4 З огляду на те, що криза із заручниками не вирішувалася, в США люди почали відчувати відчай і гнів. 9 листопада 1979 року в Вашингтоні пройшла перша антиіранська демонстрація
Ті, хто захопив заручників, всіляко намагалися показати, що американці живуть в комфортабельних умовах. Ця фотографія співробітника посольства і морського піхотинця була представлена на пресконференції 9 листопада 1979 року. Але нікого ззовні до заручників не пускали. І насправді їх били, імітували страту, застосовували інші види психологічного тиску. Двоє намагалися покінчити життя самогубством
5 Ті, хто захопив заручників, всіляко намагалися показати, що американці живуть в комфортабельних умовах. Ця фотографія співробітника посольства і морського піхотинця була представлена на пресконференції 9 листопада 1979 року. Але нікого ззовні до заручників не пускали. І насправді їх били, імітували страту, застосовували інші види психологічного тиску. Двоє намагалися покінчити життя самогубством
10 листопада 1979 року. Студентка на варті біля посольства. Навколо знову зібрався натовп, вигукували антиамериканські гасла. Студенти, які взяли в заручники американських громадян, зізнавалися, що хотіли протримати їх всього кілька годин. Але всі плани змінилися, коли їхні дії схвалив аятола Хомейні
6 10 листопада 1979 року. Студентка на варті біля посольства. Навколо знову зібрався натовп, вигукували антиамериканські гасла. Студенти, які взяли в заручники американських громадян, зізнавалися, що хотіли протримати їх всього кілька годин. Але всі плани змінилися, коли їхні дії схвалив аятола Хомейні
Троє заручників, яких відпустили з американського посольства 19 листопада 1979 року, в машині після пресконференції по дорозі на летовище. Зліва направо: Кеті Гросс, 22 роки, Пенсільванія; морський піхотинець сержант Лейделл Мейплз, 23 роки, Арканзас; морський піхотинець сержант Вільям Куарлес, 23 роки, Вашингтон
7 Троє заручників, яких відпустили з американського посольства 19 листопада 1979 року, в машині після пресконференції по дорозі на летовище. Зліва направо: Кеті Гросс, 22 роки, Пенсільванія; морський піхотинець сержант Лейделл Мейплз, 23 роки, Арканзас; морський піхотинець сержант Вільям Куарлес, 23 роки, Вашингтон
21 листопада 1979 року звільнили ще 13 заручників. Після звільнення їх привезли на базу ВПС США в місті Вісбаден в Західній Німеччині. На базі вони виступили перед журналістами. Ллойд Роллінс, стоячи на подіумі, зачитав заяву тих, хто тримав їх у заручниках. У заяві мовилося, що шах «за роки свого правління зробив багато звірств ... і американська преса погано інформувала публіку про те, що відбувається насправді». Після цієї заяви послідувала декларація групи звільнених співробітників посольства, в якій вони просили журналістів зрозуміти, що діють в інтересах американських громадян, які залишилися в Тегерані
8 21 листопада 1979 року звільнили ще 13 заручників. Після звільнення їх привезли на базу ВПС США в місті Вісбаден в Західній Німеччині. На базі вони виступили перед журналістами. Ллойд Роллінс, стоячи на подіумі, зачитав заяву тих, хто тримав їх у заручниках. У заяві мовилося, що шах «за роки свого правління зробив багато звірств ... і американська преса погано інформувала публіку про те, що відбувається насправді». Після цієї заяви послідувала декларація групи звільнених співробітників посольства, в якій вони просили журналістів зрозуміти, що діють в інтересах американських громадян, які залишилися в Тегерані
Спроби Міжнародного Червоного Хреста перевірити, в якому стані перебувають заручники, не мали успіху. 24 листопада 1979 року одному з членів делегації, Андре Шіффелі (в центрі), дали можливість дві години поговорити зі студентами, які тримали заручників. Але поговорити з самими заручниками він не зміг. Не дали зустрітися з американцями і представнику ООН
9 Спроби Міжнародного Червоного Хреста перевірити, в якому стані перебувають заручники, не мали успіху. 24 листопада 1979 року одному з членів делегації, Андре Шіффелі (в центрі), дали можливість дві години поговорити зі студентами, які тримали заручників. Але поговорити з самими заручниками він не зміг. Не дали зустрітися з американцями і представнику ООН
Іранські дівчата-сироти протестують перед американським посольством 27 листопада 1979 року, вимагаючи, щоб шаха повернули в країну і щоб він постав перед правосуддям
10 Іранські дівчата-сироти протестують перед американським посольством 27 листопада 1979 року, вимагаючи, щоб шаха повернули в країну і щоб він постав перед правосуддям
29 листопада 1979 року на честь священного дня Тасуа біля посольства США в Тегерані пройшла масова акція. Щоб уникнути провокацій і нападів, влада звела додаткові металеві загорожі біля стін
11 29 листопада 1979 року на честь священного дня Тасуа біля посольства США в Тегерані пройшла масова акція. Щоб уникнути провокацій і нападів, влада звела додаткові металеві загорожі біля стін
Деякі американці з розумінням ставилися до вимоги іранських студентів. Керол Довнер (ліворуч) із Каліфорнії та Ребекка Чалкер (праворуч) із Флориди стоять з плакатом перед посольством, бажаючи смерті шаха. 15 грудня 1979 року. Вважається, що плакат зробили працівники пошти в Чикаго
12 Деякі американці з розумінням ставилися до вимоги іранських студентів. Керол Довнер (ліворуч) із Каліфорнії та Ребекка Чалкер (праворуч) із Флориди стоять з плакатом перед посольством, бажаючи смерті шаха. 15 грудня 1979 року. Вважається, що плакат зробили працівники пошти в Чикаго
Іранці демонструють солідарність зі студентами, в руках яких перебувають заручники. 15 грудня 1979 року, після того, як надійшло повідомлення, що шах поїхав з Нью-Йорка до Панами
13 Іранці демонструють солідарність зі студентами, в руках яких перебувають заручники. 15 грудня 1979 року, після того, як надійшло повідомлення, що шах поїхав з Нью-Йорка до Панами
Заручники напередодні Різдва 1979 року. Їм надсилали сотні вітальних листівок зі США. Всі вони були доставлені іранським охоронцям, які обіцяли передати їх заручникам, але так ніколи і не передали
14 Заручники напередодні Різдва 1979 року. Їм надсилали сотні вітальних листівок зі США. Всі вони були доставлені іранським охоронцям, які обіцяли передати їх заручникам, але так ніколи і не передали
Після другого Різдва в неволі заручникам дозволили надіслати звістки рідним. Їхні заяви були показані по американському телебаченню 27 грудня 1980 року. За годинниковою стрілкою: Баррі Розен із Брукліна, Верт Муур із Вернона, Вільям Ройер із Х'юстона, Джон Рестон із Вірджинії
15 Після другого Різдва в неволі заручникам дозволили надіслати звістки рідним. Їхні заяви були показані по американському телебаченню 27 грудня 1980 року. За годинниковою стрілкою: Баррі Розен із Брукліна, Верт Муур із Вернона, Вільям Ройер із Х'юстона, Джон Рестон із Вірджинії
25 квітня 1980 року. Президент США Джиммі Картер готується оголосити по телебаченню, що його рішення провести операцію зі звільнення заручників закінчилося трагедією. Операцію «Орлиний кіготь» довелося згорнути. Вісім американських військовослужбовців загинули
16 25 квітня 1980 року. Президент США Джиммі Картер готується оголосити по телебаченню, що його рішення провести операцію зі звільнення заручників закінчилося трагедією. Операцію «Орлиний кіготь» довелося згорнути. Вісім американських військовослужбовців загинули
26 квітня 1980 року. Іранські військові обстежують уламки американського літака C-130 «Геркулес» у пустелі Деште-Кевір за 500 кілометрів від Тегерана. Під час операції зі звільнення заручників вертоліт RH-53D зіткнувся з вантажним літаком. У перебігу операції виникли проблеми з технікою. Більш того, в пустелі почалася піщана буря, видимість була мінімальною.Гвинт вертольота зачерпнув пісок, повністю знищивши видимість. Командування рекомендувало Картеру скасувати операцію, що він і зробив.    У 1980 році Картер програв на виборах. Свою поразку він пояснював саме невдалою операцією зі звільнення заручників
17 26 квітня 1980 року. Іранські військові обстежують уламки американського літака C-130 «Геркулес» у пустелі Деште-Кевір за 500 кілометрів від Тегерана. Під час операції зі звільнення заручників вертоліт RH-53D зіткнувся з вантажним літаком. У перебігу операції виникли проблеми з технікою. Більш того, в пустелі почалася піщана буря, видимість була мінімальною.Гвинт вертольота зачерпнув пісок, повністю знищивши видимість. Командування рекомендувало Картеру скасувати операцію, що він і зробив. 
 
У 1980 році Картер програв на виборах. Свою поразку він пояснював саме невдалою операцією зі звільнення заручників
20 січня 1981 року американських заручників в результаті тривалих переговорів за посередництва Алжиру відпустили і привезли на базу в Вісбаден. Їх звільнили через кілька хвилин після того, як Рональд Рейган прийняв присягу на посаду президента США. 14 осіб були звільнені за 1980 рік, один за медичними показаннями
18 20 січня 1981 року американських заручників в результаті тривалих переговорів за посередництва Алжиру відпустили і привезли на базу в Вісбаден. Їх звільнили через кілька хвилин після того, як Рональд Рейган прийняв присягу на посаду президента США. 14 осіб були звільнені за 1980 рік, один за медичними показаннями
Колишній заручник Алан Голачінский із Меріленда під час параду в Манхеттені на честь повернення заручників 30 січня 1981 року. Угода передбачала розморожування іранських рахунків за кордоном – в цілому майже 8 мільярдів доларів. Заручники не могли судитися з Іраном, але в 2015 році кожен із них отримав по 4,4 мільйона доларів від уряду США. Гроші були взяті з 8,9 мільярда доларів штрафу, який французький банк BNP Paribas заплатив за порушення економічних санкцій проти Ірану
19 Колишній заручник Алан Голачінский із Меріленда під час параду в Манхеттені на честь повернення заручників 30 січня 1981 року. Угода передбачала розморожування іранських рахунків за кордоном – в цілому майже 8 мільярдів доларів. Заручники не могли судитися з Іраном, але в 2015 році кожен із них отримав по 4,4 мільйона доларів від уряду США. Гроші були взяті з 8,9 мільярда доларів штрафу, який французький банк BNP Paribas заплатив за порушення економічних санкцій проти Ірану

Recommended

​
XS
SM
MD
LG