(Рубрика «Точка зору»)
Ще на початку великої російсько-української війни було очевидним, що ми маємо справу не із черговим регіональним конфліктом і навіть не за боротьбою за контроль над пострадянським простором. А з конфліктом набагато більш серйозним, з війною, підсумки якої визначать самі норми поведінки держав і суспільств у найближчі десятиріччя.
Саме тому я й намагався пояснити, що затягування війни, створення у Москви ілюзії, що час дозволить досягти своїх цілей можуть сприяти глобалізації конфлікту.
Події останнього тижня довели, що цей закон глобалізації працює. Про допомогу Україні й про можливий дозвіл використовувати західну зброю для ударів вглиб російської території говорили у Лондоні державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі.
Згодом обидва керівники дипломатичних відомств прибули до Києва на переговори з українським очільником Володимиром Зеленським. А тепер питання допомоги України і дозволу використовувати західну зброю обговорювали у Вашингтоні президент США Джо Байден та премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер. І це навіть не фінал інтенсивних консультацій, які мають продовжитись на сесії Генеральної асамблеї ООН.
Проте важливо памʼятати, що стало приводом для можливостей пересунути «червоні лінії» Заходу поближче до Москви. Хіба не постачання Росії іранської балістики, що і є доказом подальшої глобалізації конфлікту?
«Скасуйте обмеження негайно!»
«Військова підтримка, яка надається Росії Іраном і доповнює підтримку, що надходить від Північної Кореї, може змінити сприйняття конфлікту. Війна в Україні перестала бути суто європейським конфліктом. Росія крок за кроком вибудовує коаліцію, до якої вона хотіла б втягнути і Пекін… Члени цієї коаліції мають на меті заявлену мету – агресивними методами дестабілізувати як своє оточення, так і основні правила міжнародного порядку. Конфлікт виплескується за свої кордони. Це має послужити Заходу приводом наново оцінити ризики, що походять від російської агресії, а також і власну політику підтримки України – включаючи встановлення «червоних ліній», слушно наголошує оглядач французького видання La Croix.
А автор британського тижневика The Spectator напередодні переговорів Байдена і Стармера виступив зі ще більш категоричною позицією: «Страх ядерної ескалації – це химера, і тут є два варіанти: або західні політики помилково у цю химеру вірять, або використовують її як зручний привід для власної бездіяльності. ...Україна перебуває перед обличчям екзистенційної загрози. Якщо Володимир Путін виграє цю війну, то ми знаємо, що він зітре Україну з лиця землі – як державу, як націю й як народ. ... Дивує сам факт того, що ми дозволяємо собі давати Україні поради, яким саме чином вона має вести боротьбу за своє виживання. Наші друзі у Києві ясно і чітко просять нас надати їм те, що ми з легкістю могли б їм дати. Скасуйте обмеження, скасуйте їх, причому негайно!»
«Антизахідна коаліція»
Отже, як бачимо, сам факт існування проросійської і антизахідної коаліції більше не є секретом або темою для дискусій. Як не є секретом те, що Захід стримується від рішучих дій саме у звʼязку із використанням ядерних погроз.
Тільки дестабілізацією на пострадянському просторі зусилля учасників цієї «ядерної коаліції» не обмежаться – якщо не зупинити їх вже зараз
І учасники антизахідної коаліції точно зрозуміли, що цим Захід можна налякати, що це працює. Що ж, у Росії і у Північної Кореї ядерна зброя вже є, а Іран може її незабаром отримати.
І, звісно, тільки дестабілізацією на пострадянському просторі зусилля учасників цієї «ядерної коаліції» не обмежаться – якщо не зупинити їх вже зараз. Тому що в іншому випадку поява такої некерованої, агресивної і ядерної коаліції авторитарних режимів і стане головним небезпечним наслідком великої війни Росії проти України.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Форум