21 лютого – Міжнародний день рідної мови. В Україні долучились до світового дня у 2002 році, щоб привернути увагу до державної української мови і сприяти вільному використанню інших мов. «Мови – це важливо» – ці слова ЮНЕСКО обрало як гасло Міжнародного дня. А львівські школярі ще й додають: «Українська мова – без суржику». Учні зняли понад півсотню відеороликів «Антисуржик», щоб привернути увагу до засмічення рідної мови суржиком.
«Хто знімав відеоролик «Антисуржик»? Понад половина четвертокласників приватної школи ThinkGlobal у Львові підняла руки. Для них це була домашня пошуково-дослідницька робота. Що таке суржик, почули від вчителя, а потім детальніше дізнавались з інтернету, шукали суржик в оголошеннях на вулицях міста і фотографували.
Учні четвертого і п’ятого класів мають власні теорії, звідки ж в українській мові з’явився суржик.
– Суржик – це коли береш всі кольори фарби і виливаєш на палітру. Мама допомагала знімати ролик. Ми два дні знімали. Кажуть «самольот», а правильно «літак», і це звучить слово краще. Люди не вміють говорити українською, змішують слова.
– До нас приїхали росіяни, почали розмовляти українською, а ті слова, які не знали, говорили російською. Так і розрісся суржик.
– Назва взялася від хліба, який спечений із різних змішаних сортів зерна.
– Тато розповідав мені, що колись був Радянський Союз, тоді багато розмовляли російською мовою. Коли ми від’єднались від Росії, вона почала нас захоплювати, а ми захищатись. У мові суржик і з’явився.
Школярі складають список слів суржику. У когось назбиралось до півсотні, а в когось – понад 150.
– Мене дратує, коли кажуть «коньки», а забувають про «ковзани».
– Мені не подобається, коли чую суржик «по-українськи», а правильно «українською».
– Дуже багато людей кажуть «получилось», «понятно», «тоже», «включити». Мене це коробить.
– Багато людей «трогають», а не «чіпають».
– Говорять не «най-», а «саме краще».
– Мене злить, коли кажуть «кстаті», я таке слово не вживаю. А ще «мішає», а не «заважає».
Учителька Іванна Рижан зауважила, що школярі вживають суржик, але вирішила не робити їм зауваження, а, навпаки, долучити до творчої праці.
Мене вражає, що у Львові так багато чути суржикуІванна Рижан
«Запропонувала учням пошуково-дослідницьку роботу, як домашнє завдання. На картках вони записували слова-суржики, які чули від викладачів, батьків, однолітків, людей на вулиці і в транспорті. Діти не мали робити нікому зауваження. Але наші діти не стримувались і викладачам навіть робили зауваження. Правда, колеги не ображаються і ставляться з розумінням і вдячністю. Мені хотілось, щоб учні зрозуміли, яка гарна і багата українська мова, щоб відчули це. Мене вражає, що у Львові так багато чути суржику. А ще важливо, щоб діти вміли висловитись перед камерою, зняти відео», – каже вчителька Іванна Рижан.
Відеоролики «Антисуржик» знімали і першокласники, і семикласники. Найменшим допомагали батьки. А ось старші школярі навіть конкурували за найкращу роботу.
Коли чують, що хтось із однокласників починає говорити суржиком, то самі звертають увагуВасилина Тарнавська
«Для учнів першого класу це було складно. Бо вперше виступали перед камерою, але в багатьох вийшло. Зараз коли чують, що хтось із однокласників починає говорити суржиком, то самі звертають увагу, мовляв, «ми ж домовились, що українська мова буде чистою». Мене теж виправляють», – розповідає вчителька Василина Тарнавська.
На думку школярів, їхні відеоролики нагадують ровесникам і дорослим, що чимало слів, які вони щоденно промовляють, є суржиком. А ще вони хочуть привернути увагу людей до рідної мови, щоб ті стежили за своєю правильною мовою.
– Наші ролики зроблять мову чистішою, і люди згадають українську і не будуть вживати ці суржики.
– Суржик – це гріх. Ми українську мову знищуємо, починаємо добавляти інші слова, з іншої мови іншої країни, і це при тому, що ми туди додаємо російську мову, а ми воюємо з Росією. Ми зняли відео і доказали людям, що краще розмовляти українською мовою, аніж добавляти в українську суржик.
– Ці суржики погано, тому що ми забруднюємо свою мову, втрачаємо її милозвучність, красу.
– Я також не янгелятко і вживаю декілька суржиків, як «тоже», «понятно», але після ролика стараюсь менше їх казати.
Українські філологи дослідили, що найбільш поширений серед українців суржик – «получається» замість «виходить». А ще у Львові і Тернополі можна почути «канфєта», «канєшно», «хароша», «тєлєвiзор».
Суржик називають проблемою в українській мові, який її засмічує і робить збіднілою. Хоча саме слово «суржик» є давнім українським словом, яке вживали у млинарстві, що означає суміш зерна або низькосортне борошно.
Що може популяризувати українську мову серед дітей і молоді в Україні? Автори відеороликів відповіли:
– Менше сленгу у книжках, які зараз видають.
– Слухати відомих виконавців, які співають українською.
– Стати видатним і видавати лише українські книжки, заохочувати людей лише розмовляти українською в Україні. Коли людина успішна, має владу, вона має розмовляти українською.
– Найбільш популярні люди говорять суржиком, а деякі взагалі російською мовою. Це неправильно – у державі Україна говорити російською, якщо державна мова – українська.
– Поки що немає дитячих серіалів україномовних. Ми зробимо, у нас не сумнівайтесь, ми все зробимо для нашої держави.
І, можливо, до слів маленьких львів’ян дослухаються дорослі. Адже наступного тижня парламент має розглянути законопроект про мову («Про забезпечення функціонування української мови як державної», № 5670-д), ухвалений у першому читанні.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Мова на часі: парадокси поточного моменту
Мовне питання у контексті війни України з Росією: Путін не втрачає надії
Українська мова завойовує серця і розум відомих спортсменів
Українська мова почала домінувати на телебаченні – дослідження «Простору свободи»
Вальс на прощання з «русским миром»
