Сьогодні Бен Годжес – експерт Центру аналізу європейської політики (CEPA). Але з українською проблематикою й особливостями реформ в Україні він знайомий за своєю роботою на посаді командувача військ США в Європі. Там він служив із листопада 2014 року до грудня 2017 року і спостерігав, як змінювалася українська армія у воєнні часи. На початку березня Годжес узяв участь у міжнародній конференції «Одеські дебати: Об’єднання України, Чорноморського регіону і трансатлантичних партнерів». В своїй промові він критично схарактеризував провал в українському парламенті голосування щодо двох законів про стандарти НАТО і роботу російського бізнесу в українських портах, а також закликав до швидкого розслідування корупції в «оборонці». Детальніше – в інтерв’ю Радіо Свобода.
– Як ви відреагували на розслідування програми «Наші гроші» про можливу корупцію в оборонній галузі? Як відреагують західні партнери України?
– Я вважаю, що зараз важливо, щоб слідчі могли робити свою роботу належним чином. Нехай відповідні органи проводять розслідування. Але це також і нагадування про важливість вільних медіа. Вони мають право ставити питання і проводити свої розслідування. Тому важливо, щоб уряд працював прозоро, а люди розуміли, куди йдуть їхні гроші. Я також чув про погрози на адресу цих журналістів-розслідувачів, і я вважаю, що це важлива проблема.
Розслідування фактів, які викладені в матеріалі журналістів, ведеться, і воно має продовжуватися. Якщо людей визнають винними, вони мають бути покарані згідно з законом. Але процес також має відбуватися згідно з законодавством. Люди мають довіряти самому процесові.
– У своїй промові ви згадали про відсутність голосів у парламентів на підтримку законів № 7549 і № 6372. Чи не здається вам, враховуючи цей факт, що рух української армії в бік НАТО сповільнився?
– Я вважаю, що заходи, які передбачалися цими законами, були дуже важливі. І тому я відчуваю розчарованість, що українські парламентарії не стали голосувати за ці законопроекти. Я не розумію, чому вони так зробили, але це була або апатія, бо сотні депутатів узагалі не голосували, або вони не підтримували ці закони, бо були із ними не згодні, або це було політичне рішення, бо вони не хотіли, щоб президент міг заявити про рух у бік НАТО.
Я не знаю, якою була мотивація, але я розчарований, що за закони не проголосували. Можливо, і час був обраний неправильно – навіщо було влаштовувати голосування, якщо настільки багато парламентаріїв не були на місці? Не знаю, чому їх не було, можливо, через передвиборчу кампанію. Отже, можливо, це був поганий менеджмент, який говорить про те, що особа, яка відповідає за винесення законів на голосування, не цінує їх. Сподіваюсь, буде знайдений шлях подати їх іще раз.
– Говорячи про можливе членство України в НАТО, ви згадали проблему із мовами. Можете більш детально розповісти про це?
– Угорщина продемонструвала, що через мовні питання буде блокувати формальні дебати НАТО з Україною – зробила це на останньому саміті. Це блокування буде продовжуватись, поки не буде результатів. Я не знаю, чи є це гібридною зброєю Кремля.
– Знову ж таки – у своїй промові ви сказали, що не розумієте, як російський бізнес може працювати в українських портах, враховуючи війну України з Росією. Про що саме ви говорили?
– В Україні є дев’ять основних компаній, які управляють портовими терміналами, і шість з них є російськими. Як на мене, це вразливість. Якби Україна не перебувала у стані війни, це була б інша історія, але якщо українськими портами управляють російські компанії, це може потенційно призвести до проблем. Якби я був солдатом, який сидить в окопі на Донбасі і протистоїть російським військовим і бойовикам, яких тренує і яким постачає зброю Росія, мені було б важко пояснити, чому в тилу працює російський бізнес.
– Чи може зменшитися чи збільшитися підтримка України з боку НАТО залежно від того, хто буде наступним президентом?
– Не думаю. Вона залежить не від того, хто є президентом України, а від стратегічної важливості вашої країни. Йдеться і про безпеку в Чорноморському регіоні, і про безпеку в Європі, і про міжнародний порядок. Росія використала силу для того, щоб змінити кордони європейської країни. Це неприйнятно.
