Ігор Макар – колишній заступник командира спеціального підрозділу МВС Білорусі «Алмаз», а зараз себе називає політичним емігрантом і представником ініціативи «Білоруський народний трибунал». Він розповів Білоруській службі Радіо Свобода про те, як давав свідчення у Києві у справі про вбивство Павла Шеремета (липень 2016 року). Дати свідчення його запросили у зв'язку з публікацією запису розмови керівників білоруських спецслужб, що відбулася у 2012 році. Із Макаром розмовляла журналістка Ганна Соусь.
– Після публікації моєї інформації про те, що відбувалося у кабінеті голови КДБ Білорусі Зайцева у 2012 році, зі мною зв’язалися українські дипломати і обговорили співпрацю у розкритті вбивства Павла Шеремета.
На прохання керівника Департаменту національної поліції України, мені видали українську візу і попросили вилетіти в Україну та взяти участь у розслідуванні.
Дати свідчення можна було і у Вільнюсі, але краще в Україні. Я порадився зі своєю командою, а потім погодився вилетіти в Україну. Я отримав багато листів від людей із проханням не літати, бо це може бути небезпечно, але я вирішив летіти.
Коли я прибув в Україну, мене зустріли українські спецслужби.
Мене охороняли цілодобово. Я бачив професіоналізм у роботі українських спецслужб.
Ми проводили слідчі дії та інші заходи в Національній поліції, після чого українська сторона повідомила мені, що у них немає причин не довіряти мені.
На мою думку, я надав достатньо підстав стверджувати, що білоруські спецслужби причетні до наказу вбити Павла Шеремета.
Я дав українській стороні набагато більше інформації, ніж опублікував у ЗМІ.
Усе я не опублікував тому, що деяким людям загрожує небезпека.
Розмовляючи з працівниками Головного слідчого управління Національної поліції України, я переконався в їхньому професіоналізмі. Ми домовилися, і я пообіцяв не розголошувати свої свідчення, оскільки це може вплинути на слідство. У цій кримінальній справі вже тривають судові процеси.
– Версія про причетність білоруських спецслужб (до вбивства Павла Шеремета – ред.) була з самого початку, але не стала основною версією в українському розслідуванні. Зараз, на вашу думку, слідство піде в цьому напрямку?
– Я думаю, що розслідування справи в результаті всього цього кардинально зміниться, і його завершить Генеральна прокуратура України. Переконаний, що цей злочин буде розкритий.
Лукашенко ненавидів Шеремета. І це було демонстративне вбивство
Я переконаний, що незалежно від того, кого зараз затримано, а кого підозрюють, слідство завершить справу і з’ясує, хто конкретно вчинив вбивство, а хто є безпосереднім замовником цього гучного вбивства.
Що стосується причин убивства Павла Шеремета, то, на мою думку, 60% із них пов’язані зі справами зниклих (зникнення політичних опонентів Олександра Лукашенка, зокрема і чиновників із вищих щаблів влади –ред.).
Павло Шеремет також брав участь у розслідуванні вибуху в мінському метро в 2011 році.
Це було зроблено як демонстративне вбивство
На мою особисту думку, після порівняння низки фактів і після розмови з українськими слідчими, ми можемо говорити про ненависть Олександра Лукашенка до Павла Шеремета.
Все це разом і могло спричинити його «ліквідацію». І це було зроблено як демонстративне вбивство.
Мої джерела в Білорусі сказали мені, що публікація аудіозапису викликала неабиякий ажіотаж у КДБ.
Всі чекають якихось коментарів, спостерігають один за одним, усі чогось бояться. Чи я в безпеці?
Я свідомо ризикую, і я не відступлю і буду рухатися вперед заради білоруського народу. І я думаю, що досягну того, що намагаюся зробити.
- 4 січня 2021 року виданням EUobserver опублікувало аудіозапис розмови від 2012 року, на якому, нібито, ексочільник білоруського КДБ Вадим Зайцев каже, що необхідно зробити «закладку» і вбити Павла Шеремета.
- Достовірність запису виданню EUobserver підтвердили фахівці NATO в Білорусі, знайомі зі Зайцевим.
- Телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», про наявність «стовідсоткових доказів» справжності аудіозапису заявив Ігор Макар, колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу МВС Білорусі «Алмаз». Із 2006 року він перебуває у політичній еміграції, але підтримує зв'язок із нинішніми чинними білоруськими силовиками. Саме Макар надав запис виданню, заявивши, що «готовий дати свідчення в суді».
- 4 січня 2021 року журналістка Білоруської редакції Радіо Свобода Ганна Соусь записала розмову з Олегом Алкаєвим, колишнім начальником СІЗО № 1 Мінська, про якого теж говорили на оприлюдненому аудіозапису.
- Раніше Алкаєв розповідав «Настоящему времени», що був очевидцем страти 150 людей, про що написав книгу – «Розстрільна команда». А Павло Шеремет був редактором і видавцем цієї книги. Саме Алкаєв у 2001 році виступив із викриттям у справі про викрадення і умисне вбивство відомих білоруських політиків – Віктора Гончара, Анатолія Красовського і Юрія Захаренка.
- Національна поліція України повідомила, що слідство отримало «інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні підриву журналіста Павла Шеремета», у грудні 2020 року за допомогою Служби зовнішньої розвідки.
- У МВС України раніше заявляли, що не бачать підстав, знімати звинувачення проти Антоненка, Кузьменко та Дугарь, оскільки оприлюднені записи нібито підтверджують версію слідства. Адвокати підозрюваних назвали цю заяву дезінформацією і звернули увагу, що «у справі відсутні будь-які навіть віддалені натяки на зв’язок обвинувачених із будь-якими спецслужбами».
- Голос на аудіозаписі належить колишньому керівнику КДБ Білорусі Зайцеву – такий висновок експертизи, яку замовив телеканал «Настоящее время» фахівцям «Криміналістичної лабораторії аудіовізуальних документів». Про що стало відомо 19 січня. Ця лабораторія, яка серед іншого аналізувала і записи переговорів із екіпажем російського атомного підводного човна «Курськ», а також записів перемов, що передували авіакатастрофі літака Ту-154 із президентом Польщі Качинським на борту під Смоленськом.
- Журналіст «Української правди» Павло Шеремет, який переїхав жити і працювати до України, загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.
- У справі про вбивство Шеремета понад рік тому звинувачення були висунуті сержанту Сил спеціальних операцій Андрію Антоненку (Riffmaster) (провів уже рік у СІЗО), військовому медику Яні Дугарь та дитячому хірургу і волонтерці Юлії Кузьменко. Усі вони заявляють про свою повну непричетність до вбивства.
Читайте ще:
Експертиза підтвердила справжність голосу ексголови КДБ Білорусі на записах про вбивство Шеремета
