Оприлюднення записів про можливу причетність білоруських спецслужб до вбивства Павла Шеремета для колективу «Української правди», у якому працював журналіст, за словами редакторки видання, було певним шоком. Це стало ще одним доказом вразливості журналістів, які залишаються незахищеними, і можливим підтвердженням того, як іноземні, зокрема російські, спецслужби можуть легко працювати на території України.
У 2021 році виповнюється 5 років з дня смерті Павла Шеремета. Редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва каже, що завжди серйозно розглядала можливість як російського, так і білоруського сліду у зухвалому вбивстві колеги.
«Ми ніколи не відкидали версії щодо причетності до вбивства Павла спецслужб іноземних держав. Я перш за все маю на увазі Росію і я маю на увазі Білорусь. Тут, напевно, пояснювати не потрібно, тому що Павло працював в Росії, також можна згадати, що він мав стосунки із Борисом Нємцовим, у тому числі Росія могла використовувати це як фактор дестабілізації в Україні. Але є інша історія, пов'язана з Білоруссю. Я можу беззаперечно сказати, що Олександр Лукашенко сприймав Павла Шеремета ледь не особистим ворогом – і це не перебільшення. Свого часу він забрав у нього громадянство – і це була така пряма вказівка. Окрім того, Павло Шеремет ще у 90-ті роки потрапив в немилість до білоруської влади через його роботу», – розповіла Севгіль Мусаєва, редакторка «Української правди».
Не відкидали причетності білоруських та російських сил й українські слідчі. Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко підтверджує, що оприлюднені 4 січня записи слідчі отримали ще у грудні минулого року.
«Дійсно, ще у грудні місяці Міністерство внутрішніх справ отримало інформацію з української Служби зовнішньої розвідки про те, що є колишній співробітник білоруських спецслужб, який 8 років живе поза межами Білорусі, що у нього є важлива інформація – аудіозаписи, які можуть свідчити про білоруській слід у справі замовлення вбивства Павла Шеремета. Наші слідчі опрацювали цю інформацію, на її підставі виписані дозволи на проведення допиту цього колишнього співробітника білоруських спецслужб, очікуємо, що він погодиться допомогти слідству, і, ми вважаємо, ці матеріали можуть допомогти вирахувати, хто дійсно був замовником», – говорить Антон Геращенко, заступник міністра внутрішніх справ України.
Посадовець МВС України водночас наголошує, що це лише одна з версій слідства.
«Інша версія – це російський слід замовлення, тому що загальновідомо, Павло Шеремет мав певні зв'язки в історичній з Російською Федерацією. За декілька тижнів до своєї загибелі їздив на зустріч в Російську Федерацію, в місто Москва з керівником податкової інспекції паном Клименком, який перебуває в розшуку в Україні за певний перелік економічних злочинів. Тому такі версії іноземного замовлення були давно, і ці факти нам допоможуть встановити, яка з цих версій є реальністю», – додав Антон Геращенко.
Поки слідство продовжує розслідування, троє українців вже звинувачені у причетності до вбивства журналіста, один з яких досі перебуває під вартою, ще двоє – під домашнім арештом.
Редакторка «Української правди» каже, що до версії, за якою арештували усіх трьох підозрюваних, є дуже багато запитань. І за останній рік, відколи президент та міністр внутрішніх справ провели пресконференцію, де публічно назвали підозрюваних у причетності до вбивства, додаткових доказів не з’явилось.
«Слідство притримувалось версії, що це було зроблено для дестабілізації ситуації в Україні. Якщо ж зараз ми говоримо, що є зв'язок з записами і слід білоруських спецслужб, то це про позбавлення життя політичних опонентів Олександра Лукашенка. І якщо пригадувати слова на записах, йдеться про публічний сигнал для білоруських опозиціонерів, для білоруського народу», – говорить Севгіль Мусаєва.
Вона бачить політичну складову у цьому процесі і також звертає особливу увагу на те, що разом з записами були оприлюднені і документи, які свідчать про активну роботу білоруських спецслужб на території України.
Посадовець МВС підтверджує, що спецслужби сусідніх держав активно працювали і працюють на території України.
«Для цього у нас є контррозвідка Служби безпеки України, яка повинна була переривати дію іноземних спецслужб. Але будемо казати відверто, за часів керівництва України Віктора Януковича наша контррозвідка мала пряму вказівку не працювати проти Російської Федерації, проти інших країн співдружності незалежних держав, працювали проти американців, європейців, а проти «дружніх» в лапках Росії та Білорусі, швидше за все, не працювали, вони себе почували досить вільно», – розповідає Антон Геращенко, заступник міністра внутрішніх справ України.
Останні викриття лише підтверджують, що журналісти в Україні продовжують залишатись у небезпеці, яка іде як від внутрішніх, так і зовнішніх сил, каже редакторка «Української правди».
«Допоки не будуть знайдені виконавці, замовники резонансних вбивств журналістів, жоден журналіст в Україні не може почуватися безпечно, тому що все одно існує така ситуація з небезпекою. Оскільки Україна вже проходила це у 2000 році, я думаю що можуть бути люди, які використовуватимуть це в майбутньому задля створення ситуації дестабілізації, задля поширення страху у громадянському суспільстві, у журналістському суспільстві», – зауважила Севгіль Мусаєва.
