У Раді створили групу з врегулювання конституційної кризи. Що з нею не так?

У четвер, 19 листопада, у Раді збирається перше засідання робочої групи щодо виходу з конституційної кризи. За менш ніж два тижні депутати мають напрацювати спільні рішення, які б дозволили українському парламенту знайти найбільш оптимальні законодавчі важелі для повернення скасованих Конституційним судом антикорупційних норм українського антикорупційного законодавства та врегулювання подальшої діяльності самого КСУ.

І поки представники групи оптимістичні у своїх прогнозах та налаштовані на плідну співпрацю з колегами по парламенту, експерти сумніваються, що робота депутатів буде ефективною.

Три тижні тому – 27 жовтня– 11 суддів Конституційного суду України підтримали резонансне рішення щодо визнання неконституційними цілої низки положень антикорупційного законодавства, чим фактично запустили так звану «конституційну кризу» в Україні.

Нині ж – 19 листопада – 11 народних депутатів розпочинають дільність робочої групи, яка до 1 грудня має знайти спільне бачення щодо законодавчого виходу з цієї ситуації. Часу у них на це – менше ніж два тижні.

«Я думаю, що група буде працювати десь через день, – прогнозує у коментарі Радіо Свобода її голова, керівник парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності, «слуга народу» Денис Монастирський. – Важко сказати про загальну кількість засідань. Насправді важливим буде не це, а те, наскільки робоча група знаходитиме згоду, тому що якщо щодо якихось питань, можливо, буде достатньо одного глибокого засідання, то щодо якихось – декілька. Але, я думаю, що до 1 грудня це може бути від 4 до 6 засідань глибоких, які займуть кілька годин».

Про важливість створення такої робочої групи ще в понеділок, 16 листопада, напередодні початку чергового пленарного тижня, заявив спікер парламенту Дмитро Разумков.

«Ми повинні створити робочу групу, яка б безпосередньо вже почала напрацьовувати ті законодавчі ініціативи, які ми з вами планували. Я думаю, що ми в жодному випадку не можемо займати позицію страуса і робити вигляд, що якось ця проблема минеться без нас. Ні. І парламент, я впевнений, буде це ефективно робити», – наголосив він.

На момент цієї заяви фактично вже минуло три тижні від початку «конституційної кризи», а до самої Ради внесли чимало законодавчих пропозицій щодо її врегулювання. Ініціатором одного із таких документів став сам спікер Разумков, ще одна пропозиція надійшла від президента Зеленського. Свої законопроєкти запропонували і чимало народних депутатів. Чому ж жоден з них за цей час так і не змогли розглянути у сесійній залі?

«У нас є варіанти вирішення цієї проблеми, але ми не знаходимо політичної згоди для цих варіантів», – зазначила у коментарі Радіо Свобода заступниця голови комітету з питань правової політики .

Нині вона – ще й заступниця голови робочої групи з пить врегулювання конституційної кризи. Каже, саме ця група і має знайти ту політичну згоду щодо ухвалення запропонованих до розгляду законопроєктів, якої нині так бракує.

Наскільки це реально, на її думку, стане зрозуміло вже після першого засідання групи 19 листопада.

Хто ж саме (окрім Совгирі та її колеги по фракції Дениса Монастирського) братиме участь у такому засіданні?

Йдеться ще про 9 депутатів:

• «слугу народу» та голову парламентського комітету з питань правової політики Андрія Костіна;
• «слугу народу» та голову парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасію Радіну;
• очільника фракції «Слуга народу» та члена парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Давида Арахамію;
• членкиню фракції «Опозиційна платформа – «За життя» та парламентського комітету з питань антикорупційної політики Антоніну Славицьку;
• члена фракції «Європейська солідарність» та парламентського комітету з питань правової політики Руслана Князевича;
• члена фракції «Батьківщина» та парламентського комітету з питань правової політики Сергія Власенка;
• члена фракції «Голос» та першого заступника голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики Ярослава Юрчишина;
• співголову депутатської групи «За майбутнє» та члена парламентського комітету з питань бюджету Тараса Батенка;
• члена депутатської групи «Довіра» та секретаря комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Миколу Бабенка.

Такий склад робочої групи з питань виходу з конституційної кризи викликав уже чимало запитань. Наприклад, голова правління Фундації Dejure Михайло Жернаков назвав його просто «знущанням».

Більш детально причини свого обурення він пояснив у коментарі Радіо Свобода.​

«Якщо ви туди включаєте людей, які створили цю проблему, яким чином ви взагалі сподіваєтесь на будь-яке її вирішення? Із ким ви хочете знайти спільну мову? З ворогами? Спільну мову треба знаходити з тими, хто зацікавлений у вирішенні питання, хто має хороші наміри, але пропонує різні шляхи. А так, ця група у своїй більшості складається з людей, яким або до лампочки вирішення проблеми, або вони зацікавлені в її невирішенні», – зазначив Жернаков.

Незадоволена складом робочої групи щодо виходу з конституційної кризи і виконавча директорка громадської організації «Центр протидії корупції» (ЦПК) Дарія Каленюк. На її думку, у нинішньому вигляді ця група не зможе бути ефективною.​

«За майбутнє» і «ОПЗЖ» ініціювали вхід України в конституційну кризу, ініціювали демонтаж антикорупційної інфраструктури, а Власенко, який представляє «Батьківщину», не лише зацікавлений, щоб КСУ у такому вигляді продовжував діяти і скасував ще й земельну реформу, але і взагалі виступає проти криміналізації за брехню в деклараціях. Тому це буде як лебідь, рак і щука, які тягнутимуть вирішення проблеми в різних напрямках», – вважає Каленюк.

Із тезою про те, що представники групи «За майбутнє» і фракції «ОПЗЖ» більше зацікавлені у поглиблені конституційної кризи, ніж у її вирішенні, погоджується і Ярослав Юрчишин, який у складі депутатської робочої групи представляє фракцію «Голос».​

«Є наявний конфлікт інтересів, але навряд чи можна розраховувати за чинного складу парламенту на більш якісний склад робочої групи», – говорить він.

Однак ті, кого стосується вся вищезгадана критика, з нею не погоджуються.

Наприклад, представниця «ОПЗЖ» у робочій групі Антоніна Славицька у коментарі Радіо Свобода зазначила, що до подібних закидів на свою адресу «ставиться спокійно».

«Дійсно, я була одним із підписантів конституційного подання. Але вважаю, що якщо Конституційний суд відкрив провадження за цим поданням, це щонайменше означає, що доводи в цьому поданні були обґрунтованими. Насправді депутатам варто було б подумати над тим, що вони ухвалюють закони, які часто суперечать Основному закону, але на це часто не зважають, а потім дивуються рішенням Конституційного суду. Зараз це все виглядає як спроба перекласти на когось відповідальність за неякісні закони, що суперечать Конституції, які ухвалив саме парламент», – зауважує Славицька.

Щодо фігурування у так званих «плівках Вовка» (яке Михайло Жернаков так само вважає плямою на репутації Славицької, що, на його думку, не дозволяє їй брати участь у засіданнях подібних робочих груп), то, за словами самої депутатки, подібні закиди на її адресу є «примітивною спробою булінгу та хейтерства на ґрунті банальних заздрощів, особистої помсти та власної недореалізації» з боку тих, хто її за це критикує.

При цьому Славицька визнає свою причетність до «плівок Вовка».

«Можу сказати, що існує кримінальне провадження, у ньому я маю процесуальний статус свідка і була запрошена «на бесіду» один раз за півтора року, та й то – перед розглядом відповідного подання в КСУ щодо закону «Про діяльність НАБУ» з метою певного тиску на мене як на представника суб'єктів права на конституційне подання. І наразі мені не відомо про наявність обвинувальних вироків, які набули законної силу щодо будь-яких осіб підозрюваних в цьому провадженні. Натомість мені відомо про принцип презумпції невинуватості, визначений статтею 62 Конституції, та про безліч процесуальних порушень у вищезгаданому провадженні, і про те, що юридичної перспективи воно не має», – наголошує Славицька.

Щодо участі у робочій групі з врегулювання конституційної кризи, то як представниця «ОПЗЖ» вона вважає за доцільне розробити особливий порядок здійснення заходів фінансового контролю щодо суддів загальної юрисдикції та суддів Конституційного суду України – і вже за його наявності говорити про повернення окремих положень закону «Про запобігання корупції».

Радіо Свобода також намагалося зв'язатися з представником депутатської групи «За майбутнє» Тарасом Батенком і членом фракції «Батьківщина» Сергієм Власенком, аби запитати їхні думки про критику на їхню адресу, однак на момент публікації цього матеріалу жоден з них не відповів.

Натомість на закиди щодо низки членів робочої групи з врегулювання конституційної кризи відреагувала заступниця керівника цієї групи, «слуга народу» Ольга Совгиря.

«Ми не можемо заплющувати очі на те, що в парламенті є певні фракції. Ми не можемо створити групу і не включити до неї представників якихось фракцій, бо це буде щонайменше якийсь політичний абсурд. Парламент – це завжди пошук діалогу. Якщо є ось такі депутатські фракції, як підписують певні подання, то за ними теж стоять сотні тисяч (а, можливо, і мільйони) виборців, які за них голосували. Ми не можемо заплющити очі і не зважати на це. Це – демократичний процес. І тут не можна вважати виключно свою позицію правильною, а всіх інших ігнорувати. Так не буває в парламенті жодної держави», – наголошує Совгиря.

Її думку поділяє і голова робочої групи та колега по фракції Денис Монастирський. За його словами, нині головним завданням робочої групи є налагодження діалогу між різними фракціями, аби якомога швидше знайти вихід з кризи, котра триває вже три тижні.

«Політичні оцінки і їхні ризики як авторів подання я думаю, що мають лишитись поза межами робочої групи. Я вважаю, що абсолютно ефективно можна буде працювати. Ми з більшістю із цих колег працювали і до цього. Думаю, що ми зможемо влаштувати конструктивну роботу, аби дійти спільної мови», – вважає Монастирський.

Тим часом його головування у цій робочій групі також наштовхнулось на критику. Усе, за словами голови правління Фундації Dejure Михайла Жернакова, «через політичні зв'язки Монастирського з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим, які теж є проблемою».

«Чому групу очолив голова правоохоронного комітету, а не хоча би голова комітету з питань правової політики? Проблема не лише в тому, що Монастирський політично пов'язаний з Аваковим, але і в тому, що він фактично блокував всі реформи в інтересах міністра МВС. Тому я Монастирського теж відношу до людей, які призвели своїми діями до цієї конституційної кризи», – зазначив у коментарі Радіо Свобода Жернаков.

Сам Монастирський тим часом вважає такі закиди на свою адресу «абсолютно неекспертною позицією» і наголошує, що для членів робочої групи нині головне вирішити конституційну кризу, а не «займатись пошуком скелетів у шафах».

Утім, підставою для критики членів робочої групи стало не лише їхні минулі дії, але і майбутні наміри. Зокрема, заступницю Монастирського Совгирю розкритикували за те, що у «Слузі народу» не проти призначити її найближчим часом суддею Конституційного суду.

У коментарі Радіо Свобода Совгиря визнала, що участь в конкурсі на посаду судді КСУ вона братиме і зовсім скоро про це офіційно оголосить. Водночас депутатка додала, що це аж ніяк не може бути проблемою для її участі у складі робочої групи з врегулювання конституційної кризи.

«Можливо, ще хтось із тих, хто зараз є в робочій групі, колись стане суддею Конституційного суду і потенційно буде розглядати якісь закони на конституційність. Тоді взагалі ніколи ніхто з народних депутатів не може балотуватись. Але якщо ви подивитесь, навіть у цьому скликанні КСУ є два народних депутати з попередніх скликань», – наголосила Совгиря.

Перша засідання робочої групи має відбутись вже 19 листопада.

«Думаю, що ми спершу почнемо з більш таких очевидних питань, як, наприклад, з кримінальної відповідальності чи взагалі відповідальності за неподачу декларацій, за подачу неправдивих відомостей у деклараціях. Тому що тут, в принципі, як на мене, буде найбільш просто знайти консенсус», – розповів у коментарі Радіо Свобода голова робочої групи Денис Монастирський.

Тим часом у директорки громадської організації «Центр протидії корупції» (ЦПК) Дарії Каленюк є питання, чому до складу робочої групи ввели лише політиків і не залучили експертів (зокрема з партнерских міжнародних органіацій, які «дуже стурбовані рішенням Конституційного суду і в яких є також напрацювання»).

Це хвилює і представника фракції «Голос» у робочій групі Ярослава Юрчишина.

«Особисто я на першому засіданні буду пропонувати розширити склад групи, але сумніваюся, що на це підуть представники більшості. Пропонував би ще долучити конституціоналістів (Шаповала), експертів з судової реформи (Романа Куйбіду, Михайла Жернакова, Галину Чижик), представників НАЗК. Це було б хорошою демонстрацією того, що парламент відкритий до того, щоб чути позицію зовнішніх експертів», – зазначив Юрчишин у коментарі Радіо Свобода.

Тим часом керівництво робочої групи наголошує: те, що до складу робочої групи не увійшли експерти, зовсім не означає того, що з ними не консультувалися.

«Насправді я переконаний, що кожен голова комітету і представник фракції, який братиме участь у роботі групи, вже залучив цих експертів і вже є відгуки і позиції в письмовому вигляді. Наприклад, щодо змін в Кримінальний кодекс мені наразі відомо вже про шість варіантів, чотири з яких вже зареєстровані. Це якраз от позиція різних науковців, різних органів, з якими за цей час ми також працювали», – зазначив у коментарі Радіо Свобода голова робочої групи Денис Монастирський.

Утім, найбільше, що хвилює критиків робочої групи, так це те, що депутати нині просто марнуватимуть час. Такої думки, наприклад, директорка громадської організації «Центр протидії корупції» (ЦПК) Дарія Каленюк.

«Немає часу гратися в робочі групи. Проєвропейським силам в парламенті потрібно ухвалити рішення і припинити гратися в політику. Вони вже чотири тижні не можуть розродитися розглядом навіть вже зареєстрованих законопроєктів. Відсутність ремонту системи декларування і, зокрема, повернення кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях буде на совісті депутатів», – пояснює вона.

За словами Каленюк, надзвичайно важливо якомога швидше повернути в українське законодавство скасовані Конституційним судом антикорупційні норми (особливо кримінальну відповідальність за неправдиві відомості у деклараціях), інакше наступного року українські можновладці, зокрема депутати, зможуть безкарно приховувати свої нечесно отримані статки.

Подібної думки і представник фракції «Голос» у робочій групі Ярослав Юрчишин.

«Усі необхідні законодавчі ініціативи вже є в парламенті. Насправді тут швидше питання брати і робити. В парламенті є величезна кількість варіантів. Я не зовсім розумію, чому ми не могли приймати за основу у вівторок базові варіанти і вже працювати з фактично готовими рішеннями», – говорить він.

Ще одна причина, аби депутати пришвидшитись у своїх рішеннях щодо виходу з конституційної кризи, запланований на 8 грудня з'їзд суддів, на якому мають обрати ще одного суддю КСУ.

«Судді когось нормального не призначать з вірогідністю сто відсотків. Вони завжди призначають найбільш ганебних персонажів. Це просто означатиме, що до цих 11 суддів КСУ (ті, хто проголосував за скасування антикорупційних положень українського законодавства – ред.) зараз приєднається ще хтось дванадцятий, розблокує кворум в КСУ – і судді зможуть знову ухвалювати рішення», – припускає голова правління Фундації Dejure Михайло Жернаков.

Для того, аби виробити спільну стратегію щодо виходу з конституційної кризи, у робочої групи Верховної Ради нині є час до 1 грудня. Хоча якщо низка питань все ж таки залишаться невирішеними, то, за словами її очільника, група продовжить працювати і надалі.

ВАС ТАКОЖ МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ: