Конституційний суд України прагне отримати від представника президента в КСУ Федора Веніславського пояснення щодо того, «яким чином та хто в порушення вимог чинного законодавства передав Офісу президента текст рішення Конституційного суду України ще до його офіційного оприлюднення на офіційному вебсайті суду». Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті КСУ 12 листопада.
У суді вважають, що «візити Федора Веніславського до Конституційного суду, які не пов’язані з виконанням представництва президента в КСУ, його спілкування з окремими суддями можуть свідчити про незаконний вплив на них з метою блокування розгляду справ, що є категорично недопустимим».
Раніше цього тижня Веніславський в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив, що текст рішення Конституційного суду України про визнання неконституційними низки положень антикорупційного законодавства (зокрема, електронних декларацій) опинився в Офісі президента увечері 27 жовтня – ще до його офіційного оприлюднення на сайті КСУ.
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.
30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.
Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо, на його думку, президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.