Оборонець Донецького аеропорту, боєць-доброволець 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Євген «Жора» Турчак після демобілізації підтримує родини загиблих побратимів, а цього року очолив Рух ветеранів України. Про формування організації та її завдання Турчак розповідає Радіо Свобода.
– Можна сказати, що Рух ветеранів України був створений спонтанно, такого плану чи окремої ідеї не було. Ми, ветерани, знаємо проблеми наших побратимів, наших родин, сімей загиблих бійців – мабуть, звідси й спонтанна ініціатива об’єднатись задля вирішення цих проблем.
В областях ветеранські лідери почали «вимальовуватись» ще у перші воєнній роки
Власне, в областях ветеранські лідери почали «вимальовуватись» ще у перші воєнні роки, за часів президентства Петра Порошенка, – ми, ветерани, іноді перетиналися з ним та його командою. Ці лідери брали на себе відповідальність за лобіювання інтересів ветеранів у себе на місці, в області. Але, наприклад, як може ветеран з Івано-Франківської області реально вплинути на рішення, що їх ухвалюють у Києві? Це складно.
– Щоб «виходити напряму на Київ», хлопці в областях почали об’єднуватись, так?
– В принципі так. І ми із знайомими ветеранами з різних регіонів України зрозуміли, що необхідно створити такий собі «круглий стіл», або назвіть це дискусійною платформою, де ми можемо сідати та обговорювати, де які проблеми у ветеранів існують, обмінюватись ідеями, ініціативами, виписувати стратегію розвитку ветеранського руху і впливати, в якійсь мірі, на рішення наших державних мужів, тих таки урядовців, народних депутатів.
– Чи ви самі створили рух, чи звертались по допомогу до когось?
– Ну, ми ж не зовсім дурні, самі вирішили рух створити – але за новими знаннями, як це все розбудовувати, вибудовувати та оформлювати звертались до волонтерів, які проводять курси, тренінги з стратегічного планування, до політтехнологів, щоб вони нам роз’яснили, яким чином розбудувати структуру нашої організації.
Згідно вимог законодавства України, Рух ветеранів ми офіційно зареєстрували: це є громадська спілка
Згідно із вимогами законодавства України, Рух ветеранів ми офіційно зареєстрували: це є громадська спілка.
– А як ви стали керівником Руху ветеранів?
– Коли ми вирішили створити «круглий стіл», я перебував у США, до речі, знайомився там з діяльністю ветеранських організацій. Американці мають хороший досвід!
Хлопці мене по скайпу набрали й кажуть, мовляв, вирішили тебе головою обрати. Я відповів, що не проти, але щоб Рух функціонував реально, а не існував на папері. На сьогодні, ми маємо горизонтальне управління в організації, і голова фактично є модератором засідань Руху.
– Рух об’єднує ветеранів з різних областей України, а чи є ветеранські проблеми, спільні для усієї країни?
– Звичайно! Ми визначили для себе «червоні лінії», що їх не можна, не маємо права переступити, серед яких – Росія однозначно не наш партнер, а наш ворог, красти гроші платників податків не можна, тощо.
Великою проблемою залишається фізична, терапевтична та психологічна реабілітація ветеранів, підходи до цієї реабілітації майже не змінилися з радянських часів – як, власне, і ті санаторно-курортні заклади, куди хлопців відправляють «поправити здоров’я».
– У чому тут конкретно проблема полягає?
– Дотепер не прописані всеукраїнські стандарти психологічної реабілітації. Тобто, маємо велику кількість психологів, які займаються психологічною реабілітацією ветеранів фактично на свій розсуд. Зазначу, що у багатьох державах світу, включаючи деякі колишні радянські республіки, ці стандарти ухвалені.
У США я спілкувався з військовими ветеранами: там ці стандарти різні для різних воєн: одні – для учасників боїв у Перській затоці, інші – для ветеранів місій в Іраку чи Афганістані.
– А що відбувається у царині фізио-терапевтичної реабілітації?
– Та сама ситуація, але тут має працювати і якісна послуга, й індивідуальний підхід. Найчастіше, ветеран після медичного обстеження (електрокардіограма, флюорографія і так далі) отримує наступну процедуру – крапельницю. А чи всім потрібна крапельниця?
Перш ніж ветерана лікар відправить на реабілітацію, ветеран має пройти діагностику, й вона має бути безкоштовна
Перш ніж ветерана лікар відправить на реабілітацію, ветеран має пройти діагностику, й вона має бути безкоштовна. На жаль, у багатьох містах цього нема, і ветеран, який мешкає десь на селі, просто не матиме коштів приїхати в міську або обласну лікарню та пройти діагностику. Безкоштовна діагностика – одна з вимог, які Рух ветеранів поставив перед новою владою України.
Читайте ще:
«Кіборг» Турчак про добровольців, «хлопчика з Рязані» і Донецький аеропорт
«Припинити паніку, тримаємо оборону!» – захисник Донецького аеропорту В'ячеслав Зайцев
Листопадові бої за Донецький аеропорт 2014 року: повідомлення, розповіді, фото і відео
Жовтень в обороні Донецького аеропорту: хронологія подій у розповідях учасників
