Процес закупівлі та постачання боєприпасів у рамках чеської ініціативи зрушився – десятки тисяч снарядів вже на шляху до України. Радіо Свобода пояснює, як західним партнерам вдалося реалізувати ініціативу та що сповільнювало забезпечення української артилерії боєприпасами.
Чимало було сказано про (не)здатність Заходу забезпечити Україну достатньою кількістю артилерійських боєприпасів у її війні проти Росії. Брюссель серйозно збентежився, коли Європейський союз зазнав невдачі з ініціативою, яку оголосили на початку 2023 року і яка мала надати Києву 1 мільйон снарядів калібру 155 мм до березня цього року. Зрештою, доставили трохи більше половини від запланованої кількості з подальшою обіцянкою, що ЄС надасть решту боєприпасів до кінця 2024 року.
Скільки треба і скільки буде
Україна все ще поступається Росії в артилерійській потужності на полі бою
Україна все ще поступається Росії в артилерійській потужності на полі бою. Під час наступу минулого літа Україна випускала 7 000 снарядів на день. А на початку цієї весни – менше 2 000 порівняно з Росією, яка на певному етапі обстрілювала українські позиції 10 000-20 000 артилерійськими снарядами щодня.
Саме в цей критичний час на початку весни у заголовки новин потрапила нова ініціатива щодо боєприпасів – на чолі з Чеською Республікою. На Мюнхенській безпековій конференції 17 лютого президент країни Петр Павел заявив присутнім, що чехи знайшли 800 тисяч артилерійських снарядів по всьому світу, які можна відправити до України в дуже стислі терміни.
Читайте також: Снаряди на шляху до України та Саміт миру: інтерв'ю з міністром закордонних справ Чехії
Тут варто уточнити кілька моментів. По-перше, закупівля боєприпасів з країн, що не належать до Євросоюзу, і їх відправлення в Україну – не новий винахід. Цей механізм існує з початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Однак саме відтоді ця ініціатива привернула увагу медіа.
По-друге, це не лише чеська, а фактично спільна чесько-дансько-нідерландська ініціатива. По-третє і, мабуть, найважливіше, згадана Павелом цифра у 800 000 була лише «віхою», як сказав чеський урядовець, який побажав залишитися анонімним. Тобто, це була не та кількість боєприпасів, яку Чехія та її обидва партнери вже мали у своєму розпорядженні й були б готові надати Україні.
Більше країн, більше снарядів
Завдяки медійному висвітленню чеської ініціативи щодо боєприпасів до неї долучилося більше західних країн. Але чи так це насправді? І чи матиме це значний вплив? Відповідей на ці запитання поки що немає.
Києву зараз потрібно близько 200 000 снарядів на місяць, аби просто стримувати російські війська
З початку війни Чехія, Данія та Нідерланди надали Україні понад 1,3 мільйона патронів різного калібру. Цього місяця до України надійде перша партія снарядів з моменту запуску ініціативи. Очікується, що Україна отримає від 50 000 до 100 000 снарядів, ще близько 80 000 вже замовили. Чеські урядовці заявили, що до кінця року ця цифра має сягнути 500 000 снарядів вартістю 1,7 мільярда євро (1,8 мільярда доларів).
Наприкінці травня ці три країни, разом із Канадою, Німеччиною та Португалією, були єдиними, які фактично надіслали Україні гроші на закупівлю боєприпасів. Інші 10 країн були в процесі, але все ще боролися з урядовою бюрократією або ж за погодження парламентського та бюджетного комітетів.
За оцінками посадових осіб у Празі, Києву зараз потрібно близько 200 000 снарядів на місяць, аби просто стримувати російські війська. Це коштує від 7 до 10 мільярдів євро на рік. Існують також інші ініціативи щодо боєприпасів – це, зокрема, ініціатива самої України та ініціатива Сполучених Штатів.
Питання ціни чи бажання?
Чому ж так складно стабільно постачати Україні достатню кількість боєприпасів? На диво, справа не лише і не стільки у виробничих потужностях, хоча в Європі з цим є проблема. За словами Томаша Копечного, чеського дипломата, який відіграє ключову роль у ініціативі, загалом є «кілька мільйонів снарядів, за які ми конкуруємо».
З достатньою кількістю грошей і політичної волі Захід все ще може допомогти Україні
Нещодавно розмовляючи з групою журналістів у Празі, зокрема й Радіо Свобода, він сказав, що йдеться, перш за все, про координаційну роботу між союзниками, аби бути певним, що вони не переплачують.
Насправді все зводиться до грошей. По суті, країни мають переконатися, що у них є достатній грошовий потік для передоплати і, врешті, спроможність знайти ці кошти швидше, ніж Росія та її партнери. Це значною мірою і визначає, на якій стороні конфлікту опиняться снаряди. Фактично ринок боєприпасів схожий на будь-який інший: виробники продають тому, хто платить більше. А з початку війни снаряди подорожчали вчетверо.
Дипломати стримано повідомляли, звідки саме надходять боєприпаси, оскільки продавці воліють залишатися в тіні – частково через страх піддатися тиску з боку іншої сторони конфлікту чи то дипломатичними, чи економічними засобами.
Читайте також: Протягом 2025 року ЄС хоче «зрівнятися» з Росією у кількості боєприпасів – єврокомісар
Та справа не лише в грошах, а й у політичній волі. Франція не бажає використовувати гроші Євросоюзу для закупівлі військової техніки та боєприпасів за межами блоку. А Кіпр не хоче, щоб будь-які гроші йшли до Туреччини, значного виробника боєприпасів і військового обладнання.
З достатньою кількістю грошей і політичної волі Захід все ще може допомогти Україні. ЄС не вагався використати спільні запозичення на суму 800 мільярдів євро для протидії економічним наслідкам пандемії COVID-19 – до речі, вперше у своїй історії. Тоді блок колективно зібрав кошти, випустивши облігації від імені всіх своїх країн-членів. Лише частка цієї суми – внесків у розмірі десятків мільярдів євро чи доларів – могла б «повністю змінити ландшафт війни на користь України», зазначив Копечний.
Під час Мюнхенської конференції з безпеки у лютому 2024 року президент Чехії Петр Павел повідомив, що знайшов для України 800 тисяч снарядів, які можна придбати та доставити в Україну протягом кількох тижнів, «аби лише були кошти». За оцінками видання Financial Times, Прага прагнула зібрати півтора мільярда доларів, щоб оплатити ці боєприпаси. До ініціативи долучилися близько 15 країн, в тому числі й Канада, Данія та Франція. Наприкінці травня 2024 року прем’єр Чехії Петр Фіала заявив, що Україна отримуватиме десятки тисяч снарядів щомісяця у межах чеської ініціативи. Тоді він повідомив, що в ініціативі беруть участь півтора десятка країн ЄС та НАТО, які сумарно виділили на 1,6 мільярда євро для закупівлі боєприпасів.
Форум