Україна після Революції гідності повернулась до парламентсько-президентської форми правління, що мало б ослабити владу глави держави. Але фактично центр найбільшого впливу на українську політику залишається на Банковій. Уже традиційно журналіст Сергій Андрушко провів кілька тижнів біля офісу президента, щоб подивитися, хто ходить на зустрічі до Петра Порошенка та його адміністрації. Чи нема серед них, скажімо, прокурорів та суддів, які мали б бути незалежними й триматись щодалі від політики? Чи не заходять до Адміністрації президента бізнесмени із сумнівною репутацією та суперечливим минулим? Відповіді – у спеціальному розслідуванні програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).
Адміністрація президента України розташована на вулиці Банковій у Києві. Саме тут знімальна група програми «Схеми» не один тиждень фільмувала відвідувачів цієї будівлі і виявила, що серед гостей – фігуранти кримінальних проваджень, судді нового Верховного суду, бізнесмени і не тільки.
Фігуранти кримінальних справ
Так, 1 грудня до Адміністрації президента в супроводі охоронця завітав колишній народний депутат від «Народного фронту» Микола Мартиненко.
Нині він – фігурант розслідування Національного антикорупційного бюро. У квітні його затримали за звинуваченням у розтраті коштів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».
За версією слідства, це підприємство зазнало збитків на 17 мільйонів доларів, бо уклало контракт за завищеними цінами із компанією-посередником, підконтрольній Мартиненку.
Згодом суд відпустив його. Підозрюваного у корупції колишнього депутата взяли на поруки його соратники – троє міністрів, 17 народних депутатів із фракції «Народний фронт» та заступник голови ЦВК.
Які справи міг вирішувати Микола Мартиненко у президента чи його підлеглих?
Сам він відмовився про це розповідати журналістам.
Через три дні після відвідин АП у Мартиненка був суд, на якому він просив скасувати його обов’язок – здати на зберігання свої закордонні паспорти. Зрештою, попри протест прокурорів, суд виключив цю умову і повернув Мартиненку документи для виїзду за кордон.
Микола Мартиненко – не єдиний фігурант розслідування НАБУ, який відвідує Банкову.
10 листопада. До Адміністрації президента заходить народний депутат Борислав Розенблат.
Вітається з депутатом від БПП Ярославом Дубневичем.
Антикорупційне бюро раніше показало відео з депутатом Розенблатом, на якому він розповідав, як може за винагороду посприяти реєстрації законопроекту щодо видобутку бурштину в інтересах приватної компанії.
Керівництво САП та НАБУ поінформувало, що охоронець Розенблата нібито отримав хабар у сумі 200 тисяч доларів США. Його затримали. Депутата вилучили зі фракції БПП.
Пізніше, у жовтні, слідчі просто в літаку обшукали депутата Розенблата, аби, за їхніми словами, унеможливити вивезення доказів у справі. Тоді в нього вилучили мобільні телефони, ювелірні вироби з камінням, схожим на діаманти, платіжні картки із закордонних банків, дипломатичний і закордонний паспорти.
Виявилось, що того дня, коли «Схеми» зустріли Розенблата біля офісу президента, він прийшов туди саме по своїй справі.
«Хочу дізнатися, як там моя заява про захист моїх конституційних прав. Проти мене вчинили злочин працівники НАБУ, я про це заявляв з трибуни Верховної Ради України. Я писав заяву на ім’я президента. Він (президент – ред.) як гарант Конституції повинен захистити. Був незаконний обшук у мене в літаку, затримання мене, і взагалі ця справа, яка ведеться проти мене, антиконституційна», – так пояснив Розенблат мету свого візиту на Банкову.
Незалежні судді
29 листопада близько сьомої вечора до АП зайшов Іван Міщенко. Він – суддя новопризначеного Верховного суду, який обрали на конкурсі. Він не відповідає на запитання журналіста про мету візиту на Банкову.
Міщенка було призначено на посаду судді за два тижні до цього візиту. І тут логічно виникає запитання: чи може незалежний суддя Верховного суду відвідувати президента чи його підлеглих?
Чи могло б таке статися у Сполучених Штатах Америки, ми запитували раніше в судді Федерального претензійного суду США Богдана Футея.
«Якби до мене хтось зателефонував з Білого дому чи з Конгресу і хотів зі мною говорити про якусь справу, то це було б усупереч засадам нашої судової етики. І я б вважав, що це може бути якась компрометація проти мене. І тому я б мусив про це дати знати і судовій системі, і, очевидно, зателефонувати до ФБР», – пояснював у травні 2016-го американський суддя.
В українському ж Кодексі суддівської етики зазначено, що суддя повинен уникати відносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді. А порушення вимог кодексу розглядає, зокрема, Вища рада правосуддя.
Але так сталося, що Іван Міщенко як кандидат до Верховного суду серед осіб, які можуть його рекомендувати на цю посаду, зазначив нинішнього члена Вищої ради правосуддя (на той час юстиції) Вадима Беляневича. А ще – Олексія Філатова, заступника голови Адміністрації президента.
Щоб ще раз з’ясувати мету візиту судді, знімальна група програми приїхала до Верховного суду. Схоже, Міщенко займався на Банковій справами, які були пов’язані з його попередньою роботою в юридичній компанії.
«Я відвідував секретаря з питань судової реформи Красовського Костянтина, – каже суддя і зазначає, що не порушував Кодексу суддівської етики. – Я вважаю, що не порушував, оскільки це професійні контакти, які стосуються професійної діяльності і судової реформи. Я спілкуюся з людьми, які працюють у Раді з питань судової реформи».
Як з’ясували «Схеми», суддя Міщенко не є членом Ради судової реформи при президентові України.
А як ставиться голова Верховного суду до того, що її колеги відвідують АП?
«Звісно, що всі мають розуміння того, щоб не мати ніяких справ в Адміністрації президента, а по-друге, не справляти такого враження, начебто у нас там є справи», – каже голова Верховного суду Валентина Данішевська.
Іван Міщенко – не єдиний представник судової влади, хто відвідує будівлю, де працює президент. Одним із візитерів, якого ми зустріли, був Віктор Капустинський. Він – тимчасовий виконувач обов'язків керівника апарату новопризначеного Верховного суду. Спочатку він відмовився пояснювати, навіщо приходив, згодом пояснив, що в АП вітав з днем народження колегу.
Потрапив в об’єктив знімальної групи «Схем» біля АП й Дмитро Дубінко, виконувач обов’язків гендиректора держпідприємства «Інформаційні судові системи». Це підприємство – адміністратор судового реєстру.
Бізнесмени в АП
13 листопада в Адміністрацію президента прийшов Леонід Крючков. Відвідав він Банкову і наступного тижня – 22 листопада.
Раніше журналісти «Схем» з’ясували, що фірма, яка почала заробляти в державних морських портах, пов’язана з цим бізнесменом і опосередковано із заступником голови Нацполіції Ігорем Купранцем.
Торік «Схеми» також фіксували авто, яке належить Леоніду Крючкову на Банковій. Леонід – молодший брат колишнього депутата Дмитра Крючкова. НАБУ підозрювало Дмитра Крючкова у можливому розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», але справа поки так і не дійшла до суду.
Які ж питання Леонід Крючков вирішував в АП? «В особистих справах», – коротко відповів він і пішов геть.
Іншого вечора знімальна група зафіксувала, як з Адміністрації президента вийшов чоловік, схожий на харківського бізнесмена Вадима Туманяна, засновника рекламного агентства «Мега-поліс-плюс». Що він робив на Банковій, пояснювати не захотів.
Так само як і Олександр Дубовой, екс-депутат і голова правління «Міжнародної енергетичної компанії».
«Я вважаю, що це моя справа, а не ваша», – сказав він журналістам.
На Банкову Дубовой завітав 27 листопада.
Вдруге його зустріли «Схеми» через два дні.
– Як настрій у президента Петра Олексійовича?
– Нормальний, чудовий.
– Що він у Вас запитував?
– Питав, чи Вас нема під дверима.
– А Ви з якою метою приходили?
– Сказати, що Ви – під дверима.
Торік «Схеми» також зустріли Дубового, який виходив разом із головою комітету з питань національної безпеки й оборони Сергієм Пашинським, який ще рік тому очолював наглядову раду «Укроборонпрому».
Раніше в розслідуванні програми «Слідство.Інфо» йшлося, що фінансові операції Київського бронетанкового заводу – продаж техніки за завищеними цінами – проводились під контролем трьох представників «Укроборонпрому» – нібито родичів Дубового. Сам фігурант сюжету тоді заперечував вплив своїх племінників на роботу заводу.
Горащенков: працівників НАЗК в АП не викликав
Під Адміністрацією президента знімальна група зустріла й Олексія Горащенкова. Його прізвище з’явилось у ЗМІ після заяв Ганни Соломатіної, екс-очільниці одного з департаментів Нацагентства із питань запобігання корупції, про те, що «НАЗК не є самостійним органом, а повністю контрольований владою».
«Мене особисто з двома колегами викликали до Адміністрації президента так званий «куратор» за НАЗК у вересні цього року і пропонував, щоб усі проекти рішень НАЗК спочатку розглядалися в АП, а потім уже на засіданнях НАЗК. Я відмовилась від таких пропозицій», – повідомляла вона у листопаді.
Тоді Соломатіна поінформувала, що так званий «куратор» є кандидатом на посаду голови Державного бюро розслідувань. Серед претендентів був лише один працівник Адміністрації президента – Олексій Горащенков.
Зустрівши його на Банковій, журналісти запитали щодо переписки, оприлюдненої Соломатіною, та про те, чи викликав він представників агентства до АП.
«Те, що вона оголосила, це мають ще правоохоронні органи передивитися. До закінчення слідства я не можу цього коментувати», – відповів він. І щодо того, чи викликав він до себе працівників НАЗК, додав: – «Я не маю таких функцій викликати якихось представників».
Щодо того, чи листувався він з представниками НАЗК, пояснив: «Деякі працівники НАЗК – мої колишні співробітники. З ними, безумовно, так. Щонайменше, двоє». І уточнив, що йдеться про тих, які працювали в АП.
Горащенков продовжує ходити на роботу в Адміністрацію президента. Виходить, його не відсторонили від посади на час розслідування СБУ справи щодо його імовірного «кураторства».
СБУ в гостях в АП
Увечері 20 листопада знімальна група зафіксувала, як до офісу президента зайшов перший заступник голови СБУ Павло Демчина.
Він – також фігурант розслідування НАБУ щодо незаконного збагачення. Журналісти проекту «Слідство.Інфо» виявили у високопосадовця дорогі автівки та розкішний маєток, хоча, за даними декларації за 2015 рік, він офіційно мешкає у відомчому гуртожитку СБУ, не маючи власного житла, машини чи заощаджень.
Сам Демчина заявляв, що поширена про нього інформація є неправдивою.
Скоро вибори
5 вересня від президента України вийшов колишній радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова Ілля Ківа, який влітку оголосив себе лідером Соціалістичної партії. Ківа тоді заявив, що обговорював з Петром Порошенком ситуацію в країні.
«Обговорюємо з президентом початок політичного сезону. Участь Соціалістичної партії України у можливих дострокових виборах», – так пояснив він тоді мету візиту.
Ківа – уже не радник міністра внутрішніх справ. Але біля Адміністрації президента на нього чекала машина з поліцейськими номерами. Прийшов до АП Ілля Ківа і наступного дня. Журналісти запитали у нього про автівку. «Це мене підвезли. Хлопці ж мене знають», – запевнив він.
Співголова політичної партії «Наш край» Олександр Мазурчак прийшов на Банкову також 5 вересня, але говорити з журналістами про мету візиту відмовився.
16 листопада Банкову відвідав Олександр Горган, очільник Київської облдержадміністрації.
Сюди він прийшов разом із мером міста Тетіїва – Русланом Майструком, який на сьогодні – офіційний кандидат на виборах на голову Тетіївської об'єднаної територіальної громади.
Наступного дня, 17 листопада, обидва відвідувачі Адміністрації президента були вже на святі аграріїв Тетіївщини – про що свідчить викладений у мережу відеозапис. На ньому очільник Київщини виступає з промовою на користь Майструка.
«Я хочу заявити, що для Тетіївської громади, мешканці якої, я впевнений, проштовхували її створення і команду Руслана Майструка, буде окреме фінансування потреб з обласного бюджету», – говорить Горган.
Офіційно Майструка зареєстрували кандидатом від «Блоку Петра Порошенка» вже після цієї зустрічі 30 листопада. У листі до ЦВК редакція попросила прокоментувати, чи не є ці факти втручанням у виборчий процес та впливом на його результати, однак відповіді на момент ефіру так і не отримала.
Депутати – найчастіші відвідувачі АП
Найчастіші відвідувачі Банкової – це народні депутати та люди, які прийшли сюди у власних справах.
Депутата від «Народного фронту» Сергія Пашинського «Схеми» бачили під АП чи не кожного разу, коли приходили знімати.
«Це голова комітету з питань національної безпеки і оборони, а це – секретар комітету. Коригували до другого читання під головуванням Турчинова бюджет. Тому що у нас війна триває, і наші воїни фінансуються з державного бюджету, і наша зброя фінансується, на жаль, тільки з державного бюджету», – так пояснив він журналістам.
13 листопада відвідав Адміністрацію президента і Олександр Фельдман, депутат групи «Воля народу», 47-й у списку найбільших багатіїв України, оприлюдненого цього року журналом «Фокус». Спілкуватися з журналістами депутат не захотів.
Депутат від «Народного фронту» Андрій Іванчук розповів, що прийшов до свого соратника Олександра Турчинова. В Адміністрації президента у секретаря РНБО – свій кабінет. Каже: на робочому місці обговорили майбутній з’їзд партії.
Депутат від БПП Костянтин Яриніч каже, що прийшов в Адміністрацію президента до Сергія Березенка. Раніше «Схеми» з’ясували, що він тут має кабінет.
Депутат Сергій Шахов з тієї ж таки «Волі народу» також вечорами ходить на Банкову.
«Я у фракції «Воля народу» – молодий зелений депутат, ще рік тільки. Але вже стукаюся, вночі можу приходити і в Кабінет міністрів, і в Адміністрацію президента. А народного депутата як не пустять? 17-та стаття в статусі народного депутата України», – розповідає він.
Депутат Борислав Береза прийшов на Банкову, щоб зустрітися з Борисом Ложкіним, колишнім головою Адміністрації президента, який нещодавно заснував власну інвестиційну компанію.
«Він просто сказав, що він буде тут, тому я під’їхав. У мене є питання, у тому числі й по інвестиціях», – уточнює Береза.
В АП – з приводу пам’ятника
Двічі «Схеми» зустріли на Банковій депутата і донедавна голову корпорації «Укрбуд» Максима Микитася.
«Округу допомагати треба, соціальні питання. Садки, школи, – так пояснив він мету візиту, однак відмовився говорити, до кого саме йде. – По департаментах. Я ж не настільки велика людина, я не настільки впливова людина. Я тільки просити можу, щоб допомогли округу».
– А який чарівний кабінет, де все вирішують?
– Там, де жінки чарівні сидять!
Донедавна у держреєстрі юросіб Микитась був зазначений як керівник держкорпорації «Укрбуд», що є своєрідною парасолькою для офшорних компаній. Зараз керівник тут уже інша особа. Але Максим Микитась у курсі про останні новини «Укрбуду».
Він каже, що не вбачає конфліктів інтересів, що він літає разом із мером Києва Віталієм Кличком: «Я не вбачаю конфлікт-інтересів, бо я ж народний депутат, а не забудовник. Про забудови не спілкуємося. А про соціальні проекти ми спілкувалися. Ми підготували один соціальний проект. Не будівельний. Пам’ятник».Однак який саме пам’ятник, не уточнив.
Гості АП – таємниця
Адміністрація президента у відповідь на запит програми з проханням пояснити мету візиту усіх героїв репортажу й повідомити, з ким саме вони там зустрічалися, відповіла, що «відомості про відвідувачів містять персональні дані, які віднесені до інформації з обмеженим доступом».
Експерти з цього приводу мають іншу думку.
«Адміністрація президента сконцентрувала в собі непритаманні функції впливу на багато процесів, на які б не повинна мати впливу, – розслідування, на вирішення якихось бізнесових справ, на судову гілку влади. Це, звісно, оціночне судження. Тут є намагання пролобіювати власний інтерес, тобто з конфліктом інтересів вплинути на діяльність влади за посередництвом Адміністрації президента чи людей у ній. А відтак, ущемити наші з вами публічні інтереси як суспільства в інтересах когось – чи якогось бізнесу, чи якогось діяча», – вважає виконавчий директор «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин.
Отже, «Схеми» виявили, що серед відвідувачів Адміністрації президента є фігуранти розслідувань НАБУ, серед них і перший заступник голови СБУ, суддя Верховного суду, бізнесмени, кандидати на виборах та просто люди, які кажуть, що прийшли сюди з особистих питань.
