Україна після Революції гідності повернулась до парламентсько-президентської форми правління, що мало б ослабити владу глави держави. Але фактично центр найбільшого впливу на українську політику залишається на Банковій. Уже традиційно в новорічний період журналіст Сергій Андрушко провів два тижні біля офісу президента, щоб подивитися, хто ходить на зустрічі до Петра Порошенка та його адміністрації. Чи нема серед них, скажімо, прокурорів та суддів, які мали б бути незалежними та триматись подалі від політики? Чи не заходять до Адміністрації президента бізнесмени із сумнівною репутацією та суперечливим минулим? Відповіді – у спеціальному розслідуванні програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший».
21 грудня 2016 року біля будівлі журналісти помітили авто, яке належить Леоніду Крючкову.
Леонід Крючков – рідний брат та партнер бізнесмена Дмитра Крючкова, який з літа перебуває у розшуку, йому оголошена підозра у справі про розкрадання 346 мільйонів гривень «Запоріжжяобленерго». У розшук Дмитра Крючкова оголосило Національне антикорупційне бюро.
Раніше депутат Сергій Лещенко писав, що так званим «дахом» для Дмитра Крючкова в оборудках на обленерго виступав близький соратник президента України – депутат Ігор Кононенко.
Леонід Крючков, чиє авто журналісти найімовірніше бачили на Банковій, – людина непублічна. З ним вдалося зв’язатися телефоном.
«Схеми» поцікавилися, з якою метою він відвідав Адміністрацію президента, поки його брат та партнер перебуває у розшуку за розкрадання сотень мільйонів гривень. Леонід Крючков відмовився говорити.
При цьому він не підтвердив, але і не спростував, що ходив 21 грудня в Адміністрацію президента.
«Незалежні» правоохоронці
За кілька тижнів чергування на Банковій знімальна група «Схем» зафіксувала, як до Адміністрації президента приходять судді, прокурори, очільники незалежних комісій.
Логічно виникає запитання – а чи не впливають на їхні рішення тут, в Адміністрації президента, і наскільки незалежними є статуси таких відвідувачів?
За кілька днів до того, як ми бачили авто Леоніда Крючкова на Банковій, 15 грудня до Адміністрації президента прийшов перший заступник директора Національного антикорупційного бюро, яке і відкрило справу щодо Крючкова, Гізо Углава. Каже, що у питанні створення антикорупційного суду. «Я впевнений, що буде», – відповів він на запитання про Антикорупційний суд і додав, що в Адміністрації президента спілкувався з юридичним управлінням.
16 грудня 2016 року біля Адміністрації президента до об’єктиву програми «Схеми» потрапив колишній виконувач обов’язків прокурора Києва Олег Валендюк. На момент зйомок він був першим заступником прокурора Автономної Республіки Крим. На запитання про мету візиту він мовчки пройшов повз журналіста.
За п’ять днів прокурор Олег Валендюк знову прийшов до Адміністрації президента. Цього разу на запитання про мету візиту коротко відповідає: «У справах». Але деталей повідомити не хоче, каже, що це «службова інформація».
Через два тижні після відвідин адміністрації – 3 січня 2017 року – Олега Валендюка призначили заступником начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності керівництва департаменту забезпечення діяльності керівництва Генпрокуратури.
Закон про прокуратуру стверджує, що її діяльність ґрунтується на незалежності прокурорів, а це передбачає існування гарантій, зокрема, від незаконного політичного впливу щодо ухвалення ним рішень.
Раніше «Схеми» повідомляли, як у розпал протистояння на Майдані Олег Валендюк отримав нагороду від тодішнього генпрокурора Віктора Пшонки. За день до розстрілу Небесної сотні йому призначили грошову премію «за активну участь у вирішенні нагальних питань прокурорської діяльності в умовах складної ситуації, яка виникла в Україні у зв'язку з масовими акціями протесту».
Олег Валендюк відомий тим, що уникнув люстрації після Революції гідності завдяки судовому рішенню Окружного адміністративного суду.
Текст цього судового рішення був недоступний для громадськості кілька місяців. Раніше у держпідприємстві «Інформаційні судові системи» пообіцяли розібратися, чому це так сталося. Утім, результати невідомі.
Цікаво, що біля Адміністрації президента 21 грудня 2016 року знімальна група програми «Схеми» зустріла людину, яка назвалася юристом Дмитром Дубінком. На запитання, з яких питань він прямує до Адміністрації президента, зазначив: «З особистих. До товариша».
У соціальних мережах Facebook та LinkedIn Дмитро Дубінко зазначив себе як заступника генерального директора того самого держпідприємства «Інформаційні судові системи».
На цьому підприємстві можуть відстежувати, які судові рішення оприлюднені в публічному реєстрі, а які ні.
«Незалежні» судді
Ходять до Адміністрації президента й судді. За логікою вони б мали обходити Адміністрацію президента десятою стороною, щоб не піддаватись сторонньому політичному впливу та не бути у цьому звинуваченими. Одного дня знімальна група зафільмувала, як на Банкову прибув голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ суддя Борис Гулько.
– А що робить суддя, голова суду, такого шановного суду, в Адміністрації президента?
– Обговорення… Член ради з питань підготовки законопроектів.
– Яких законопроектів?
– Процесуальних кодексів майбутніх.
–З головою адміністрації зустрічались?
– Ні, я з такими людьми не зустрічаюсь. Ні.
Борис Гулько та низка суддів суду, який він очолює, претендують на посади в оновленому Верховному суді, тестування до якого починаються вже цього місяця. Сам суддя у відвідинах Адміністарції президента не вбачає проблеми: «Я ж по роботі відвідую. Член робочої групи. З приводу процесуальних документів».
Знімальна група зафіксувала ще щонайменше два автомобілі біля Адміністрації президента, що належать суддям. Одна з автівок – з автопарку Верховного суду України – заїхала на територію Адміністрації президента через внутрішній дворик. Так само, як це півроку тому робив олігарх Ігор Коломойський.
Друга автівка стояла біля центрального входу до Адміністрації президента. Автомобіль з такими номерними знаками належить Опалинській Ользі Петрівні. Людина з таким же іменем нині працює суддею у Смілянському міськрайонному суді Черкаської області.
Визначатиме переможця майбутнього конкурсу суддів Верховного суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Цікаво, що її голова Сергій Козьяков – теж частий гість Адміністрації президента України.
На запитання журналіста, чи обговорює він в Адміністрації президента питання щодо конкурсу до Верховного суду, Козьяков відповів так: «Ми…я обговорював питання…я розкажу, що обговорюється. Мені, звичайно, інколи задають питання: «Як ви готуєтесь? Що відбувається? Ви встигаєте чи ні? Чи потрібна якась допомога?».
«Незалежна» комісія з обрання посадовців категорії «А»
21 грудня 2016 року Банкову відвідав Костянтин Ващенко – головуючий на Комісії з питань вищого корпусу державної служби, яка обирає переможців на високі державні посади. «Схеми» неодноразово чули від своїх співрозмовників, що не останню роль у формуванні рішень цієї комісії відіграє воля Банкової.
Раніше «Схеми» зафільмували, як саме переміг на конкурсі на посаду голови Миколаївської ОДА народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олексій Савченко. Він склав тест у 5 разів швидше за своїх конкурентів, при цьому зробив десятки помилок у своїй презентації. І все одно переміг.
Знімальна група поцікавилася, з яких питань Ващенко прийшов на Банкову.
– Яка мета візиту в Адміністрацію президента?
– Робочі питання.
– З приводу комісії?
– Ні, до комісії це немає відношення.
– А з проводу чого?
– Ну, робочі питання.
– Скажіть ці робочі питання. Чого Ви сюди ходите?
– Ну є робочі питання у мене.
– Назвіть їх. Пане головуючий на комісії, скажіть, так яке питання Ви вирішували?
– Я був як голова Нацдержслужби, а не як головуючий на комісії.
– Почекайте. Ви ж не можете це розділити?
– Можу. Наскільки я розумію, мій термін повноважень як головуючого завершується 15 січня. Потім буде інший головуючий.
Саме напередодні зафільмованого нами візиту Ващенка в АП комісія, де він головує, обрала переможцем конкурсу на голову Одеської ОДА бізнес-партнера олігарха Юрушева Максима Степанова.
Максим Степанов також прийшов до Адміністрації президента – того ж дня, що й головуючий на комісії, яка його обрала. Візитер запевнив: «Мені ж треба документи заповнити зараз».
Де тут метро?
Одного вечора біля Адміністрації президента знімальна група помітила чоловіка, який вийшов із «Мерседеса», припаркованого на Банковій, і рушив в напрямку Адміністрації президента. Утім, після запитання журналіста про мету візиту він почав розпитувати, як пройти до метро.
Відстань до метро на вулиці Інститутській, якщо йти через вулицю Банкову, сягає більш як півкілометра. Чому ж автомобіль не висадив цю людину поближче до метро?
Людиною, яка біля Адміністрації президента шукала метро, виявився Миколою Супруном, чоловіком колишньої депутатки Людмили Супрун. Також Микола Супрун – колишній радник ще Віктора Януковича у часи його прем’єрства.
Пашинський, Дубовой та «особисті справи» в Адміністрації президента
Завітав до Адміністрації президента і бізнесмен та колишній депутат від фракції «Батьківщина» Олександр Дубовой.
– Так Ви державну структура представляєте?
– Це мої особисті справи.
– Особисті справи в Адміністрації президента?
– Ні.
– А які особисті справи в Адміністрації президента?
– Кого я представляю – мої справи.
– Це державна структура.
– Ну що зробиш!
Раніше цьому бізнесменові довелося спростовувати журналістське розслідування програми «Слідство. Інфо», журналісти якого стверджували, що фінансові операції Київського бронетанкового заводу – продаж техніки за завищеними цінами – проводились під контролем трьох представників «Укроборонпрому» – нібито родичів Дубового. Сам герой сюжету заперечував вплив своїх племінників на роботу заводу.
А вийшов з Адміністрації президента Дубовой разом із Сергієм Пашинським, який, як і Дубовой, теж отримав нагородну зброю від міністра Авакова. Сергій Пашинський – голова парламентського комітетуз питань національної безпеки й оборони, донедавна – голова наглядової ради «Укроборонпрому».
– Це Ваш товариш?
– Це? Слухай, шановний мой. Це не мій товариш. Ми з цим товаришем, якщо ти маєш відношення до журналістики, а не до замовних статей, у свій час трибуну штурмували при режимі Януковича і показували, як треба воювати за Батьківщину. І не брали хабарів за проплачені сюжети.
– А сьогодні Ви з якою метою зустрічаєтеся?
– (Гучно сміється)
Сергій Пашинський – постійний гість на вулиці Банковій. «Схеми» зняли його і 26 грудня, за лічені дні до резонансного випадку з ним, коли він застосував вогнепальну зброю проти громадянина на дорозі Київщини, і в січні, вже після цього випадку.
Березенко має власний кабінет в Адміністрації президента
Народний депутат Сергій Березенко має свій кабінет у будинку, де працює президент України.
До нього на прийом саме сюди йде депутат від Радикальної партії, яка називає себе опозиційною, Андрій Артеменко. Депутата Артеменка не дивує, що вони як депутати спілкуються не у парламенті, а в будинку, де працює президент.
«Я йду до нього в Адміністрацію президента на запрошення. І, з моєї точки зору, це абсолютно слушна пропозиція, якщо тут знаходиться його кабінет. Третій поверх. Якщо не помиляюся, 322 чи 326 кабінет», – зазначив він.
Березенко – колишній депутат Київради від блоку Леоніда Черновецького. Зараз він – заступник голови фракції партії «Блок Петра Порошенка». Він очолював Державне управління справами – орган, який матеріально і технічно забезпечує роботу президента України. Тут Березенко раніше мав свою приймальню і, схоже, так і не зміг відмовитись від неї після отримання парламентського мандату.
На запит щодо кабінету депутата Березенка Адміністрація президента інформувала, що переслала листа до Державного управління справами. На момент публікації відповіді ще не надійшло. Водночас телефонний номер кабінету депутата Березенка є в базі довідкової служби Адміністрації президента, який журналісти з легкістю дізналися, просто зателефонувавши до довідкової.
У приймальні Березенка на Банковій повідомили, що його нині немає в кабінеті, бо він поїхав на зустріч.
«Радикали» – опозиція чи таки прихована коаліція?
Олег Ляшко ходить до президента з одним із головних спонсорів своєї партії – депутатом Сергієм Рибалкою.
«Мета візиту дуже проста. Минулого тижня в парламенті проголосували наш закон про експортне кредитне агентство. Зараз я хочу зустрітись із президентом щодо підписання цього закону. А що дивного в тому, що я зустрічаюсь із президентом? Іншого президента, на жаль, у нас немає», – відповів Ляшко на запитання журналіста про мету візиту до Адміністрації президента.
Раніше програма «Схеми» виявила, що Сергій Рибалка реєстрував торгову марку «Семки» на офшорну кіпрську фірму. Депутат Олег Ляшко, який критикував офшори,обіцяв розібратися з цим і навіть провести розслідування.
Але тепер пригадати про свою обіцянку розслідувати офшори Рибалки Ляшко вже не зміг.
Журналіст: – До речі, Ви розібрались з паном Рибалкою з приводу офшорів?
Ляшко: – А що мені треба розбиратися з Рибалкою?
Журналіст: – З приводу офшорів. «Семки»
Ляшко: – Ми розібралися. Ми розібралися з Рибалкою. Рибалка – народний депутат України, виконує свої обов’язки як народний депутат України.
Журналіст: – А офшори?
Ляшко: – Мені невідомо.
Депутати від Радикальної партії Ляшка, які називають себе опозиціонерами, нерідко голосують синхронно з президентською фракцією.
Громадянська мережа «Опора» дослідила, що у грудні 2016 року сумісне голосування фракції БПП і Радикальної фракції Ляшка сягнуло 88 відсотків. Схоже, радикали – це таки прихована частина коаліції, а не опозиція.
Фігуранти рейтингу «Форбс» та їхні впливові родичі
Біля Адміністрації президента знімальна група програми зустріла народного депутата Костянтина Жеваго. За версією журналу «Форбс», він належить до 100 найбагатших людей в Україні.
Позафракційний народний депутат Костянтин Жеваго прийшов до товариша в гості.
– Яка мета візиту в Адміністрацію президента?
– Зараз…Привітати з Новим роком колегу свого, який до того працював у парламенті разом зі мною.
– Як прізвище колеги?
– Ну, а навіщо це? Це ж може бути приватно.
– Ви часто ходите в Адміністрацію президента?
– Дуже рідко. Тільки по святах.
– Коли останній раз були?
– Ох, місяць тому.
– А чи немає тут конфлікту інтересів? Що Ви тут, народний депутат, власник бізнесу ходите в Адміністрацію президента…
– Та ні. Я ж ходжу привітати людей із святами, з Новим роком чи Різдвом.
– Петра Порошенка? Президента?
– Ні- ні. Сьогодні ні.
За даними письмової реєстрації у парламенті, народний депутат України Костянтин Жеваго відсутній на засіданнях удвічі частіше, ніж присутній – з невідомих причин його не було у Верховній Раді 175 разів. На запитання, чому так рідко ходить до парламенту, депутат відповів: «Я, ви ж знаєте, не спеціаліст у всіх сферах життя, правильно? Я відповідаю за ті закони, саме за ту позицію, в яких я спеціаліст».
До Адміністрації президента – з подарунками
До Адміністрації президента в новорічний період не ходять з порожніми руками.
Кошик подарунків від неназваного підприємця, пакунки, косметика. Однак усі, хто несе подарунки, дуже неохоче спілкуються з журналістами та не відповідають, ні кому несуть подарунки, ні від кого.
Практику приносити подарунки до Адміністрації президента «Схеми» фільмували і в попередні роки.
Раніше «Схеми» показали, як народний депутат України Андрій Іванчук приніс подарунок для Олександра Турчинова.
Цього року депутат Андрій Іванчук каже, що в Адміністрації президента має кілька зустрічей. І уточнює, про що будуть говорити: «Про закони».
Відвідав Адміністрацію президента і Михайло Бродський, колишній голова Держкомпідприємництва за часів президента Януковича. Каже: зайшов з питань баскетболу.
Рік тому «Схеми» теж зустріли Михайла Бродського на Банковій, і теж «у справах баскетболу».
У Порошенка кажуть, що інформація про гостей Адміністрації президента – таємниця
У своєму листі на ім’я президента та голови його адміністрації «Схеми» перерахували усіх візитерів, яких показали у сюжеті, та попросили прокоментувати, навіщо ці люди приходили на Банкову, та з ким саме мали зустрічі.
Відповідь Адміністрації президента була такою: «Відомості про відвідувачів Адміністрації президента України містять персональні дані, які віднесені до інформації з обмеженим доступом. (...) Відповідно до закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані, зокрема, надавати її безперешкодно на вимогу осіб, яких вона стосується, а також вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб».
Попри те, що Україна – парламентсько-президентська республіка, де головні рішення мають ухвалюватися у Верховній Раді та в уряді, реальний центр впливу залишається за президентом України та його адміністрацією. Саме сюди ходять створювати закони.
Адміністрацію президента непублічно відвідують судді, прокурори, через що можуть виникнути сумніви щодо їхньої незалежності. Також серед відвідувачів Банкової особи з неоднозначною репутацією, що кидає тінь на президента України, який прийшов до влади після Революції гідності.
