(Рубрика «Точка зору»)
Сергій Шумило
Новим королем Великобританії 9 вересня 2022 року на засіданні спеціальної таємної ради офіційно буде оголошений старший син новопреставленої королеви Єлизавети ІІ – принц Чарльз (Prince Charles Philip Arthur George of Edinburgh), якому в листопаді виповниться 74 роки.
Нова прем'єр-міністерка Великобританії Ліз Трасс вже оголосила, що вступивши в статус короля після смерті матері (Королева Єлизавети ІІ померла 8 вересня у віці 96 років), новий монарх взяв собі нове ім'я Чарльз III.
Традиційно імена титулованих монарших осіб пишуться на латинський манер. За цими правилами ім’я нового короля Великобританії мало б писатись Карл ІІІ. Англійський варіант цього імені – Чарльз. Англійський правопис імені однаковий у обох випадках – Charles. Тому, як видається, не буде помилкою називати нового монарха як Карлом, так і Чарльзом.
Порядковий номер у імені нового монарха означає, що до нього в минулому трон Великобританії займали королі з таким же ім'ям – Чарльз (Карл) I і Чарльз (Карл) II.
При цьому, окрім Великобританії, Чарльз III одночасно стане королем ще 14 країн Співдружності націй – Австралії, Антигуа та Барбуди, Багамських островів, Беліза, Гренади, Канади, Нової Зеландії, Папуа-Нової Гвінеї, Сент-Вінсента та Гренадін, Сент-Кітса та Невіса, Сент-Люсії, Соломонових островів, Тувалу та Ямайки.
«Боже, бережи Короля»
Відтепер слова в національному гімні Великобританії зміняться на «God Save the King» («Боже, бережи Короля»).
Прем'єр-міністерка Трасс вже закликала народ Великобританії згуртуватися навколо нового монарха. Невдовзі парламент Великобританії має заприсягнути на вірність новому королю.
Сама урочиста коронація буде оголошена пізніше за рішенням монаршої родини – після закінчення десятиденного трауру та виконання відповідної процедури.
Попри те, що король Чарльз ІІІ офіційно має сповідувати англіканське віровизнання, він здавна має сильні симпатії та інтерес до східно-християнської традиції.
Принц Чарльз засудив широмасштабне вторгнення Росії в Україну, і неодноразово висловлював підтримку боротьбі українців із агресором.
3 березня 2022 року принц Чарльз і герцогиня Камілла у Всесвітній день молитви за мир в Україні завітали до українського собору Святого сімейства в Лондоні, де висловили свою підтримку членам української громади Великобританії.
«Наші думки та молитви – з усіма вами в цей найкритичніший момент», – сказав принц Уельський під час відвідин святині. Біля вівтаря храму високі гості на знак солідарності з українським народом запалили свічку та поклали соняшники як національний символ України.
Неодноразово майбутній король Чарльз ІІІ мав бажання з приватним паломницьким візитом відвідати святині древнього Києва, зокрема Софію Київську та Києво-Печерську Лару, про які багато читав.
Афонський паломник
Мало хто знає, що у резиденції принца Чарльза в Хайгроуві на стінах завжди висять православні ікони. Одним із улюблених місць паломництва принца Чарльза здавна є Гора Афон. Він часто бував у цьому святому центрі східнохристиянського чернецтва і навіть є офіційним патроном міжнародного британського товариства «Друзі Афона» (Friends of Mount Athos).
Із ініціативи принца Чарльза очолюване ним товариство надавало матеріальну допомогу у відновленні афонських монастирів Ватопед і Хіландар, неодноразово проводило міжнародні наукові конференції, присвячені історії та спадщині Афона (одна з таких конференцій відбулася в Кембриджі 3-5 лютого 2017 року за участі українських делегатів), організовувало паломництва на Святу Гору Афон.
У 2021 році в Оксфорді товариством «Friends of Mount Athos» спільно з Міжнародним інститутом афонської спадщини в Україні було видано англійською мовою нову книгу «Elder Avvakum of Mount Athos. The Life of Athonite Hieroschemamonk Avvakum (Vakarov)» – про українського афонського старця Авакума (Вакарова), який був родом із Закарпаття.
Відвідуючи Святу Гору Афон, принц Чарльз іноді зупинявся тут на кілька тижнів. Під час паломництва на Афон, він жив у окремій крихітній келії і вставав о 5-й годині ранку на молитву разом із ченцями.
У вільний від молитви час він малював тут аквареллю мальовничі краєвиди Афона. Деякі з цих картин були продані на лондонському аукціоні, а виручені від продажу кошти принц пожертвував афонським ченцям.
Як зазначали в оточенні принца, «короткий відхід від мирських справ і напружена духовна робота позитивно впливають на принца Чарльза».
Спадкоємець британської корони вперше опинився на Святій Горі Афон у1960-ті роки разом зі своїм батьком, герцогом Филипом Единбурзьким.
Один з афонських ченців згадував: «Принц Чарльз завжди тут бажаний гість. Це місце, в якому він, схоже, набуває спокою. Ставлення до нього тут, як до звичайного ченця, і живе він, як і ми, починаючи від того, що їсть, те саме, що й ми».
Ходили навіть чутки, що принц Чарльз таємно прийняв православ'я та подумував про прийняття чернецтва, пожертвувавши британською короною. Хоча, ці чутки не мали ніяких підтверджень.
Відомий православний ієрарх і богослов митрополит Діоклійський Каліст (Уер), який був почесним головою як британського товариства «Friends of Mount Athos», так і Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні, багато років близько знайомий зі спадкоємцем британської корони, розповідає про щирий інтерес кронпринця до православ'я.
«Спадкоємець престолу принц Чарльз безперечно виявляє найжвавіший інтерес до православ'я і має низку православних друзів, з якими обговорює аспекти православної віри. Він багато разів здійснював паломництва на Святу Гору Афон. Але якби він став православним, це створило б дуже серйозні конституційні труднощі. Тож напевно, що він не може відмовитись від англіканства, але враховуватиме і православний контекст», – розповідав нещодавно спочилий архієрей Константинопольського патріархату.
У 2015 році під час відвідування Києва генеральним секретарем британського товариства «Friends of Mount Athos» Грехемом Спіком ми обговорювали з ним ідею організації приватного паломництва принца Чарльза до святинь Софії Київської, Києво-Печерської Лаври та інших святих місць Києва.
Як розповідав Грехем Спік, який часто супроводжував британського кронпринца в паломництвах на Афон та в інші святі місця, принц Чарльз завжди також хотів ближче побачити святині стародавнього Києва.
В 1996 році принц Чарльз на запрошення президента України Леоніда Кучми приїздив до України. Тоді він побував у Софії Київській, Києво-Могилянській академії та в інших місцях. Але той візит був досить короткочасним.
Батько Чарльза, герцог Единбургський Філіп також у вересні 1973 року відвідував Київ.
Православне коріння
Живий інтерес нового короля Великобританії Чарльза III до православ'я пов'язаний sз його православним корінням по батьківській лінії.
Його батько – герцог Філіп Единбурзький – належав до грецької лінії Ольденбурзької королівської династії та від народження був православним.
Філіп Единбурзький був онуком короля Греції Георга I та племінником короля Греції Костянтина I. Від народження носив титул принца Грецького та Датського.
Мати Філіпа та бабуся принца Чарльза, а тепер британського короля Чарльза III – принцеса Аліса Баттенберг – теж була православною.
Принцеса Аліса активно допомагала Православній Церкві у Греції та інших країнах. Під час окупації Греції німецькими нацистами вона переховувала у своїй оселі євреїв, рятуючи їх від Голокосту. За це згодом її було оголошено «праведницею світу».
Весілля сина Філіпа стало останнім урочистим заходом, на якому принцеса Аліса Баттенберг з'явилася у світській сукні. Благословивши сина і повернувшись до Афін, вона назавжди одяглася в чернече вбрання і здійснила свою давню мрію, організувавши православну сестринську Марфо-Маріїнську обитель, в якій надавалася допомога хворим, а також виховувалися майбутні няні та доглядальниці за хворими.
Померла мати герцога Філіпа Единбурзького і бабуся принца Чарльза у 1969 році у Букінгемському палаці.
Проте перед смертю Аліса Баттенбергвона заповіла поховати її в православному монастирі в Єрусалимі поруч зі своєю тіткою, святою преподобномученицею Єлизаветою (Алісою Гессен-Дармштадтською), яка була вбита більшовиками в Росії 1918 року. Останнє бажання принцеси Аліси було здійснене 3 грудня 1988 року: її останки перенесли до Єрусалиму, до православної церкви в Гефсиманії.
Будучи православним від народження, батько короля Чарльза III лише після шлюбу з королевою Єлизаветою II за британськими законами прийняв англіканське віросповідання. Хоча й надалі він нерідко говорив, що продовжує вважати себе православним.
Батько зумів прищепити принцу Чарльзу інтерес до православ'я як релігії предків, а він, ймовірно, і своїм дітям.
Принаймні, великі православні ікони були на вінчанні принца Вільяма – сина принца Чарльза та загиблої принцеси Діани – у Вестмінстерському абатстві.
29 квітня 2011 року, під час одруження сина принца Чарльза, Вільяма, у Вестмінстерському абатстві, де проходила урочиста церемонія, багато спостерігачів та телеглядачів з подивом могли побачити православні ікони. Їхня поява на урочистостях у головному англіканському соборі була не випадковою. Це вкотре демонструвало ставлення до православ'я у королівській сім'ї.
30 вересня 2016 року, під час візиту до Ізраїлю, принц Чарльз відвідав православний жіночий монастир у Гефсиманії. Він відвідав могилу своєї бабусі – грецької принцеси Аліси, а також вклонився мощам святої преподобномучениці Єлизавети, яка є рідною тіткою його бабусі. Взявши участь у православному молебні, високий гість вклонився святиням православного храму та за православною традицією запалив перед іконами свічки.
У березні 2017 року принц Чарльз відвідав у патріаршій резиденції у Бухаресті румунського православного патріарха Даниїла.
Під час відвідин вони домовилися про допомогу у реставрації румунського православного храму XIV ст. на честь Успіння Богородиці у місті Кілан.
Окрім цього, через проєкт «Швидка допомога для пам'ятників» благодійний фонд принца Чарльза допоміг у відновленні 15 споруд у регіонах Трансільванії та Банату.
Як повідомляли ЗМІ, спадкоємець британської корони через свій благодійний фонд інвестував понад 1 мільйон фунтів на розвиток та підтримку культурної православної спадщини Румунії.
Таким чином, як бачимо, для нового короля Великобританії Чарльза ІІІ православна традиція не є чужою. І хоч за британськими законами правлячий монарх обов’язково повинен визнавати себе «протестантом» та бути «земним верховним главою Англіканської Церкви», як зазначав митрополит Калліст (Уер), через його «живий інтерес до православ’я» він «враховуватиме і православний контекст».
Це відкриває можливість запросити нового короля Великої Британії в Україну, зокрема для більше детального ознайомлення із православними святинями Києва – Софією Київською та Києво-Печерською Лаврою.
Сергій Шумило – доктор теології, директор Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник Інституту історії України НАН України
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
