Очікується, що вже сьогодні, 29 січня, чинний голова держави Петро Порошенко заявить про висунення своєї кандидатури на виборах президента України, що заплановані на 31 березня 2019 року, під час форуму «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом». Таку інформацію першими повідомили журналісти «Української правди» з посиланням на власні джерела. За їхніми даними, Порошенко буде самовисуванцем, а не кандидатом від «Блоку Петра Порошенка». Досі Порошенко офіційно не повідомляв, що балотуватиметься на другий термін, хоча не один раз робив заяви стосовно самого виборчого процесу.
Порошенко про вибори
На відміну від Юлії Тимошенко, яка анонсувала свій похід на вибори ще влітку 2018 року, чинний голова держави досі не давав однозначної відповіді на запитання, чи буде він висувати свою кандидатуру під час виборів у 2019 році.
Ще на початку 2018 року Порошенко заявив, що обов’язково братиме участь у волевиявленні. Однак уточнив, що йдеться про його роль як виборця.
Тоді Порошенко також пообіцяв, що в будь-якому разі залишиться жити в Україні після виборів і зробить «все, щоб не допустити реваншу».
Читайте також: Стратегія Сунь-Цзи для президента: хто і як готує Порошенка до виборів
У вересні минулого року президент пообіцяв: оголосить про свій похід на вибори тільки тоді, коли почнеться передвиборча кампанія.
За словами Порошенка, він не виключає того, що знайдеться більш достойний за нього кандидат – принаймні таку заяву він зробив під час прес-конференції в грудні.
«Якщо я прийму рішення балотуватися і якщо так трапиться, що буде хтось більш достойний, я буду йому допомагати», – сказав він тоді.
Без прізвищ, зате із застереженнями
Публічні висловлювання президента щодо прийдешніх виборів стосувалися не стільки його власної участі, скільки загроз, які, на його думку, з ними пов’язані.
Наприклад, він неодноразово згадував про можливість втручання у вибори з боку Кремля.
«Росія почала реалізовувати сценарій безпосереднього втручання у виборчі процеси – це й «п’ята колона», яка готова негайно бігти і вести переговори на умовах капітуляції з Росією», – сказав Порошенко в грудні під час спільного виступу з прем’єр-міністром Молдови Павлом Філіпом.
У своїх промовах Порошенко переважно уникає згадок про своїх опонентів – принаймні не називає їхніх прізвищ. Виступаючи на «Українському сніданку» в Давосі, він застеріг від «небезпеки популізму».
«В Україні існує дуже велика небезпека популізму саме тепер. Ті, хто не розуміє, що це означає – заявляти, що в нас буде фіксована ціна, нижча за ринкову, на певні продукти для людей – це Чавес і Мадуро робили в Каракасі (Венесуела). Рівень життя цих людей ви можете побачити по телебаченню», – заявив Порошенко, маючи на увазі численні протести у Венесуелі проти президента-соціаліста Ніколаса Мадуро.
Чому саме сьогодні?
29 січня – річниця бою під Крутами 1918 року, коли чотирьохтисячний підрозділ Червоної гвардії на підході до Києва наштовхнувся на спротив загону київських курсантів і козаків «Вільного козацтва» загальною кількістю до 400 людей.
На думку політологів, із якими поспілкувалося Радіо Свобода, Порошенко обрав цю символічну дату, тому що в День соборності 22 січня заяву про участь у виборах вже встигла зробити лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Зокрема, таку думку висловлює політолог Петро Олещук.
Інша символічна дата, День злуки, була вже зайнятаПетро Олещук
«Інша символічна дата, День злуки, була вже зайнята, так би мовити. Очевидно, президент не міг собі дозволити висуватися разом із іншими більш-менш значимими політичними фігурами. Він дочекався, поки всі основні претенденти висунуться, і таким чином висувається сам, при цьому витримавши максимально довгу паузу, під час якої він де-факто займався агітацією, при цьому формально не маючи до агітації жодного стосунку», – пояснює він.
Олещук уточнює, що під фактичною агітацією має на увазі як поїздки президента, пов’язані з томосом про автокефалію української церкви, так і «інші форми активності, які повинні були демонструвати наочне підтвердження тез, із якими він іде на вибори».
Політтехнолог Катерина Одарченко додає до цього більш прагматичні причини: за її словами, наразі кандидатам уже час замовляти агітаційну продукцію.
Якщо затягти до кінця реєстрації, то агітаційна продукція буде в полі досить пізноКатерина Одарченко
«Якщо не зробити це зараз, а затягти до кінця реєстрації, то агітаційна продукція буде в полі – я маю на увазі, в агітаційній роботі в регіонах – в числах 15-х, що досить пізно. Тому мені здається, що таке висунення Порошенка є як раціональним, з точки зору організації роботи штабу, так і завчасно запланованим», – пояснює вона.
Одарченко додає, що президент фактично вже веде передвиборчу агітацію, в тому числі залучає до цього адміністративний ресурс, і реєстрація кандидатом дозволить легалізувати цей процес.
Вона також звертає увагу на те, що першими про свої президентські амбіції заявили кандидати, які не є лідерами перегонів.
До цього апелює й професор Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.
«Першими зареєструвалися найменш рейтингові кандидати, і він (Порошенко – ред.), очевидно, не хотів брати участі в цьому білому шумі. Його теза полягає в тому, що він насамперед діє як президент, а не політик, який біжить наввипередки до участі у виборчих перегонах. Це його теза, чинного президента, теза про відповідальність, на якій він буде робити акцент в ході цієї кампанії», – каже Гарань.
Один в полі
У 2014 році Порошенко, на той момент позафракційний депутат Верховної Ради України, балотувався як самовисуванець, нагадує Олексій Гарань. На його думку, такий крок і цього разу пояснюється прагненням президента показати, що він не є представником однієї партії, а намагається врахувати інтереси різних груп.
Петро Олещук зазначає: як правило, існує відчутний зв’язок між кількістю голосів за певного кандидата і кількістю голосів за політичну силу, яку він очолює. З огляду на це, вважає він, чинний президент просто не хоче асоціюватися із партією, яка має невисокий рейтинг.
«У понад два рази рейтинг БПП нижчий за персональний рейтинг Порошенка. Я думаю, це пов’язано з корупційними скандалами і з, відповідно, внутрішньофракційними чварами», – міркує він.
Чи буде другий тур для президента?
Катерина Одарченко вважає, що президент має шанси пройти до другого туру, «якщо не зробить стратегічних помилок».
«Це в цілому можливо, тому що від базового виборця у нього відсотки чотири, а все решта – це, власне, або певні теми, або адміністративний ресурс, додаткові кошти, в тому числі місцевих бюджетів, які направляють», – припускає вона.
При цьому політтехнолог вважає, що в другому турі опоненткою Порошенко, як це й прогнозують соціологічні опитування, стане Юлія Тимошенко.
Дійсно, згідно з висновками Київського міжнародного інституту соціології, якби вибори відбулися наприкінці осені 2018 року, Тимошенко дістала б більшість голосів учасників опитування – 21,2%.
За даними дослідження фонду «Демократичні ініціативи», оприлюдненому в грудні, у протистоянні «Тимошенко – Порошенко» лідерка «Батьківщини» мала б 22% голосів, а президент – 16%. Втім, 36% опитаних не віддали б перевагу жодному з них.
Олексій Гарань вважає, що шанси Порошенка на виборах дещо зросли завдяки отриманню томосу про автокефалію Православної церкви України.
Однак він зазначає: наразі важко впевнено прогнозувати, хто саме опиниться в другому турі. Більш точні прогнози соціологів, на його думку, будуть після того, як всі охочі позмагатися за президентське крісло зареєструються в Центральній виборчій комісії.
«Ми не маємо ще свіжих результатів опитувань серед провідних соціологічних структур. Насправді думаю, що більш-менш реальні заміри з’являться вже після реєстрації кандидатів, коли ми будемо чітко мати бодай список зареєстрованих кандидатів», – каже Гарань.
Читайте також: Чи варто довіряти українській соціології напередодні виборів?
Політолог зауважує: шанси лідерів БПП і «Батьківщини» підтверджуються не лише симпатіями чи антипатіями виборців.
«Частково пояснення в тому, що вони мають команди, які здатні не просто здійснювати агітацію, а й контролювати безпосередньо і підрахунок голосів, так би мовити, і робити захист результату. Тому шанси є. Але конкуренція також є», – підсумовує Гарань.
Наразі кандидатами офіційно зареєстровані 22 особи: Олександр Данилюк, Руслан Кошулинський, Ігор Шевченко, Сергій Каплін, Валентин Наливайченко, Віталій Скоцик, Андрій Садовий, Віталій Купрій, Євген Мураєв, Анатолій Гриценко, Геннадій Балашов, Ольга Богомолець, Олександр Шевченко, Роман Насіров, Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Олександр Вілкул, Аркадій Корнацький, Дмитро Добродомов, Олександр Мороз та Ілля Кива.
Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Передвиборча кампанія почалася 31 грудня минулого року. З цього дня почалася реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборча агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошений остаточний список претендентів на посаду глави держави.
