Київ – Цього року Міністерство охорони здоров’я береться реформувати вторинну ланку української медицини – мережу профільних спеціалістів та стаціонар, а минулого року майже 24 мільйони українців уклали угоди із сімейними лікарями. МОЗ звітує, що частина амбулаторій, де працюють ці лікарі, вже отримала обіцяне збільшене фінансування – але не всі. Радіо Свобода з’ясувало, чого очікують від реформи українські виборці і як це будуть використовувати штаби кандатів на посаду президента України.
Всеукраїнське дослідження «Індекс здоров’я», у в рамках якого опитували по щонайменше 400 дорослих у кожній області на підконтрольній Україні території, показує досить високий рівень задоволення медичною допомогою. У середньому минулого року 76% респондентів заявили, що їм подобаються їхні сімейні лікарі та педіатри, а 56% – медична допомога у стаціонарі.
Різких змін оцінки якості медичної допомоги, згідно із цими даними, не відбувається. У 2017-му дослідження показало, відповідно, 73% і 56% задоволених, а 2016-го – 70% і 58%.
Водночас опитані заявлють і про високу потребу проведння реформи у медицині, розповідає Вікторія Тимошевська, директорка програми «Громадське здоров’я» фонду «Відродження», який є одним із ініціаторів дослідження.
За її словами, найвищий рівень потреби у реформі демонстрували Кіровоградська, Івано-Франківська та Закарпатська області – 90-95%, а найнижчий показник був у Запоріжжя, Житомирщини та Харківщини.
Як розповідає Тимошевська, основних очікувань від реформи два – покращення можливостей діагностування та лікування, а також зменшення витрат на медичну допомогу. І щодо останнього тенденція не показує покращення.
Більш ніж половина опитаних, чиїх родичів госпіталізували, кажуть, що їм потрібно було позичати гроші у рідних або навіть щось продавати, аби оплатити дороговартісне лікуванняВікторія Тимошевська
«2018 року ми зафіксували, що більш ніж половина опитаних, чиїх родичів госпіталізували, кажуть про те, що їм потрібно було позичати гроші у рідних або навіть щось продавати, аби оплатити дороговартісне лікування. Середній обсяг позичених коштів складав понад 14 тисяч гривень, і це значно більше, ніж позаминулого року, де ця цифра складала трохи більше ніж 6,5 тисяч», – зауважує Вікторія Тимошевська, хоча й додає, що кількість людей, які відмовилися від лікування через брак коштів, останніми роками зменшується.
Та, попри таку суспільну увагу до питань медицини, реформа у цій сфері не опиниться у центрі уваги передвиборчих штабів цього року, вважають політичні експерти.
Влада навряд чи буде радіти медичній реформі – Небоженко
На думку директора соціологічної служби «Український барометр» Віктора Небоженка, зміни у цій сфері можна буде побачити тільки у довгостроковій перспективі, а зараз усе «зависло» між старою напіврадянською моделлю і новою, незрозумілою.
Кандидати говоритимуть про реформу в секторі державної безпеки або кардинальну реформу судівВіктор Небоженко
«Влада навряд чи буде радіти медичній реформі, бо незавершена вона, і поки що не зрозумілі ні цілі, ні навіть проміжні результати. Тому в епіцентр передвиборчої кампанії вона навряд чи потрапить. Кандидати говоритимуть про реформу в секторі державної безпеки або кардинальну реформу судів. Це може викликати інтерес, бо тут, на жаль, повна катастрофа, значно гірша, ніж у медицині», – вважає він.
Водночас, на думку Небоженка, про медицину говоритимуть ті кандидати, хто робитиме ставку на електорат пенсіонерів – тих людей, які частіше за інших звертаються до лікарів.
Зміни у медицині, ініційовані чинним урядом, зокрема, командою очільниці МОЗ Уляни Супрун, у суспільстві зараз сприймаються контраверсійно: люди розуміють, що лікування буде комерціалізуватися, і це викликає побоювання, зауважує політолог Олексій Якубін. Тож, на його переконання, тема медреформи буде активно використовуватися на майбутніх виборах з боку опозиційних кандидатів – як привід для критики влади і пропозицій інших моделей реформ.
Для опозиційних сил буде характерний акцент на тому, що зміни, які відбувалися під егідою Супрун, не працюютьОлексій Якубін
«Я принаймні вже чув, що про страхову медицину багато говорив Бойко, наприклад. Я думаю, що та ж Тимошенко теж цю тему буде піднімати, оскільки, як ми бачимо, у парламенті вона послідовно піднімає тему відставки Супрун. Тому найімовірніше, що для опозиційних сил буде характерний акцент на тому, що зміни, які відбувалися під егідою Супрун, не працюють, а пов’язані з перерозподілом фінансування, від чого більшість українців не виграла», – каже Якубін.
Натомість чинний президент України Петро Порошенко та інші провладні політики у своїх кампаніях тему медичної реформи будуть обходити, прогнозує він.
«Для нього (Порошенка – ред.) такі теми, як медицина та освіта, не є пріоритетними у контексті виборчої кампанії під гаслом «Армія. Віра. Мова». Тож малоймовірно, що чинний президент буде торкатися цієї теми навіть у позитивному ракурсі, бо є розуміння, і соціологія це показує, що в українців є велике занепокоєння, що буде далі з медициною і чи буде доступною та допомога, що є зараз», – зазначає політолог.
До виборів президента наразі залишилося менш ніж три місяці – в останній день минулого року офіційно стартувала передвиборча кампанія, а саме голосування заплановане на 31 березня.
