Обличчя українських воїнів – фото

06 грудня 2018, 18:10

6 грудня – День збройний сил України.

Українці відзначають, що за останні чотири роки армія стала сильнішою, витривалішою, більш професійною і такою, що готова дати достойну відсіч ворогу.

Радіо Свобода розповідає про тих, хто є частиною цього нового українського війська.

1 «Анархіст»

Його Радіо Свобода зустріло на передових позиціях під Маріуполем. Він матрос морської піхоти.

Про те, як і де готують таких офіцерів, як він, можна почитати тут.

2 «Малєжик»

Цей солдат з позицій під Водяним, що на Донеччині, теж з морпіхів.

Про те, як йому з побратимами служиться, читайте тут.

3 «Ряба»

Йому 33 і він з Черкас. Цей військовий боронить позиції біля Мар'їнки.

«Лунатік» Олександр Ванек є бійцем другої штурмової роти батальйону «Донбас».  Ось, що він згадує про Іловайський котел: «Людей розкидало, як сірники. Всюди були тіла, їх розривало, випалювало. Ми дивом заїхали поміж цього пекла і хаосу до найближчого будинку, і одразу ж у борт прилетів снаряд. Мене викинуло, а машина горіла і вибухала ще потім години дві чи три. Пощастило мені. Перші хвилини я сидів під якоюсь стіною у повному ступорі і шоці. Мозок не міг прийняти реальність того, що відбувається».  Повністю його розповідь тут. — 4 **«Лунатік»**

Олександр Ванек є бійцем другої штурмової роти батальйону «Донбас».

Ось, що він згадує про Іловайський котел: «Людей розкидало, як сірники. Всюди були тіла, їх розривало, випалювало. Ми дивом заїхали поміж цього пекла і хаосу до найближчого будинку, і одразу ж у борт прилетів снаряд. Мене викинуло, а машина горіла і вибухала ще потім години дві чи три. Пощастило мені. Перші хвилини я сидів під якоюсь стіною у повному ступорі і шоці. Мозок не міг прийняти реальність того, що відбувається».

Повністю його розповідь тут.

5 «Борисович»

Він несе службу на передових позиціях української армії у селищі Південне, що під Горлівкою.

6 «Кольщик»

Він – один з морпіхів, що тримають оборону на передовій у Широкино (Донеччина).

Кореспондент Радіо Свобода п’ять днів прожив з ним та його побратимами, зафіксувавши їхнє фронтове життя на фото і відео. Цей репортаж можна переглянути тут.

7 «Одуванчик»

Його місце служби – один зі взводно-опорних пунктів поблизу Кримського, що на Луганщині. На війну Євген Мітєєв потрапив у 2014 році під час другої хвилі мобілізації.

«Образливо за країну стало, і пішов. Я вважаю, кожен повинен захищати свою країну, в якій живе», – пояснює військовий.

Більше про нього можна почитати тут.

8 «Вікторовна» і Муха

Вона медичний інструктор і є єдиною жінкою в роті морпіхів, що базується поблизу Широкиного. «Вікторовна» завжди багато і дуже смачно готує.

Більше про неї та її побратимів читайте тут.

9 «Арей»

Цей матрос морської піхоти є членом 36 ОБрМП на передових позиціях у Широкино.

Про його життя і службу читайте тут.

10 «Хан»

Володимир Баліхан – заступник командира батальйону окремої гірсько-штурмової бригади.

Про службу цього формування читайте тут.

Андрій Дубчак

Засновник проєкту Donbas Frontliner.

Розповідаю про війну на Донбасі через історії військових і цивільних: https://www.instagram.com/andriy.dubchak

Фотограф. Кореспондент. На Радіо Свобода працюю з лютого 2003 року. Виконую функції редактора інтернет-сайту, займаюсь мультимедіа, SEO, фотографією, пишу. Народився 1976 року в місті Калинівка Вінницької області. Закінчив механічний факультет ВДСГІ, КПІ ФІОТ, «Журналістика цифрового майбутнього» Могилянської школи журналістики. Лауреат конкурсу Lovie Awards у номінації Інтернет-відео за «відео з йолки». Фіналіст конкурсу European Media Digital Award 2019 у номінації «Engagement». Золота медаль шостого міжнародного конкурсу репортерської фотографії LifePressPhoto у номінації «Гарячі новини (одиночне фото)».

DubchakA@gmail.com

Мар'ян Кушнір

Кореспондент Радіо Свобода з 2015 року

KushnirM-FL@rferl.org

Сергій Нужненко

Репортажний фотограф. Фотокореспондент Радіо Свобода з 2016 року.

instagram.com/serhii_nuzhnenko

nuzhnenkos-fl@rferl.org

Софія Середа

Моя співпраця з Радіо Свобода тривала із липня 2011-го до лютого 2023 року.

У січні 2018-го я започаткувала документальний проєкт і понад рік на основі архівних документів щотижня розповідала про репресії та інші злочини радянського режиму, а також про діяльність КДБ. Саме у рамках цього проєкту я розповіла про раніше невідомі подробиці аварії на ЧАЕС, про пригоди іноземних шпигунів в СРСР, а також про те, чи справді батько Віктора Медведчука був «націоналістом».

Згодом працювала політичною кореспонденткою: уважно слідкувала за парламентарями (зокрема, за їхньою діяльністю у стінах Верховної Ради), а також аналізувала дії і заяви топ-посадовців.

Як журналістка програми «Схеми» випустила низку розслідувань (наприклад, про народного депутата ОПЗЖ, який виявився власником російського паспорта).

Авторка інтерв'ю з топ-політиками, науковцями та лідерами громадської думки.

Крим Реалії