ОДЕСА – 96 переселенців та їхні родини разом із іншими членами «сквоту» отримують світло по 6 годин на день, але не залишають самозахоплену будівлю. Обласна влада обіцяє перетворити частину будинку-пам’ятки архітектури в соціальне житло, але такий варіант також не влаштовує частину переселенців. В самій Одесі у фонді соціального житла є лише дві квартири, а в Одеській області більшість об’єктів заповнені або потребують ремонту.
В червні 2016 року кілька десятків переселенців і активістів захопили і заселили частину колишнього гуртожитку одеського морського торгівельного порту. В 2013 році порт передав будівлю, пам’ятку архітектури, на баланс Одеської обласної ради, а та віддала його одному зі своїх комунальних підприємств. Будівля стояла закинутою кілька років, змінивши статус с житлової на нежитлову. Переселенці почали обживати закинутий гуртожиток, ремонтувати частину приміщень. Вони користувались і сплачували за водопостачання за старим договором між водопостачальником і комунальним підприємством «Облтрансбуд». А ось електрикою доводилось користуватись безоплатно – електропостачальник відмовлявся брати гроші без договору із кожним окремим мешканцем. Підписати договори вони також не могли – юридично проживання переселенців не було закріплене, хоча в деяких були довідки ВПО із вказаною адресою «Успенська, 4». Врешті-решт за енергію сплачувала обласна рада – суд зобов’язав її це робити.
Поступово кількість людей, які проживали у самозахопленій будівлі, зростала. Сьогодні, за даними поліції, там проживають 130 людей, в тому числі 7 осіб з інвалідністю, 29 дітей, в тому числі 4 з інвалідністю, і 12 пенсіонерів. Решта – люди працездатного віку. За офіційними даними, 96 з них – переселенці. Також в тому ж будинку, який жителі називають «Успенкою», проживає принаймні 5 учасників бойових дій. Один з них 20 вересня 2021 року погрожував скоїти самогубство, якщо влада не прислухається до проблем переселенців – за п’ять днів до інциденту, через п’ять років після заселення в будівлю там вчергове відключили світло. Таке траплялось в «Успенці» і до цього, говорила Радіо Свобода переселенка Анна Чижова, але раніше його вмикали після масових акцій.
Втім світло так і увімкнули, за офіційним поясненням, ДТЕК відключив енергію через звернення балансоутримувача будинку, КП «Облтрансбуд». Ті ,в свою чергу, поясняють таке рішення не тим, що вони не хочуть оплачувати електроенергію переселенців, а порушенням умов протипожежної безпеки. Опалення в будинку немає, електромережі навантажуються обігрівачами в кімнатах, і час від часу потужності не вистачає, визнають переселенці, але через відсутність енергії вони навіть не могли приготувати собі їжу. Після масових акцій, перекриття дороги і публічних погроз воротити собі вік, обласна влада забезпечила «Успенку» потужним генератором. Його вмикають тричі на день по дві години – підзарядити техніку, приготувати їжу, включити пральні машинки тощо. Втім з 1 листопада в Одесі планують розпочати опалювальний сезон – без електрики будинок не впорається, стара котельна там не працює.
Ще 20 вересня на зустрічі представників обласної влади і переселенців начальник юридичного управління облради Роман Лебедєв заявив, що будівлю переводитимуть в соціальне житло. Тоді переселенці зможуть претендувати на тимчасове проживання в цьому об’єкті – це право потрібно буде доводити кожні півроку. Так само зараз відбувається в іншому компактному місці проживання переселенців «Обласному центрі соціально-психологічної допомоги», який розташовано в Одесі в Лузанівці. Там проживають 91 переселенець, в тому числі 36 дітей і 10 пенсіонерів. Проект переведення «Успенки» в соціальне житло планують затвердити на найближчий сесії обласної ради, говорив Радіо Свобода Лебедєв ще 20 вересня.
Пізніше на зустрічі із переселенцями Лебедєв ще раз повторив, що будинок стане соціальним житлом, але додав, що поки з нього потрібно виїхати, щоб зробити там ремонт. Будівля не відповідає вимогам протипожежної безпеки, заявив чиновник.
«На найближчу сесію буде винесене питання щодо розділу цієї будівлі. Потім приведення однієї з частин будівлі, тієї, що придатна до проживання, до відповідного стану, проведення там робіт для усунення проблем з протипожежної безпеки, і переведення будівлі в соціальне житло. Тоді можна буде платити за комунальні послуги і жити там в рамках закону», – пояснив начальник юридичного управління. Згідно із технічною експертизою, будівля зношена на 55%.
Переїхати на час ремонту переселенцям запропонували саме до «Обласного центру соціально-психологічної допомоги», де є вільні 23 кімнати сімейного типу. Самі переселенці кажуть, що умови там значно гірші – туалети, души і кухня загального користування і розташовані на поверсі гуртожитку. На Успенській в них фактично власні квартири, де вони за ці кілька років зробили ремонти.
Також після перетворення «Успенки» на соціальне житло підтверджувати своє право на тимчасове проживання потрібно буде кожні півроку. І визначати його будуть не самі переселенці, зараз вони колективно вирішують, хто буде жити в їхньому імпровізованому гуртожитку, а обласний департамент соціального захисту
Обласна влада неодноразово пропонувала переселенцям з’їхати з захопленої будівлі – там вони за словами колишнього голови обласної ради Анатолія Урбанського планували розмістити будинок дитячої творчості. Втім жоден з варіантів, які пропонувала влада, переселенцям не підходить.
Що пропонували переселенцям?
В 2017 році з самого початку їм пропонували приміщення в селищі Борщі в Подільському районі. За даними міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, зараз у колишньому інтернаті в селі живуть лише 11 переселенців, з яких чотири пенсіонери і п’ять неповнолітніх. Хоча місць там вісім десятків.
«В Подольську немає роботи, люди їздять на електричці в Одесу. А в Борщах взагалі нічого – двічі на день ходить маршрутка на Подольськ», – говорить Софія Маркіна, одна з керівників кооперативу, що переселенці утворили в сподіванні підписати договори на обслуговування із ДТЕК та іншими постачальниками комунальних послуг.
Також в 2017 році переселенцям запропонували переїхати в село Степове Роздільнянського району – близько 20 кілометрів від Одеси. Проект реалізовувала обласна влада разом із міністерством соціального захисту. Він не знайшов підтримки переселенців через поганий стан будівель гуртожитку колишнього аграрного ліцею, і не отримав розвитку також від влади. Міністерство соціальної політики проігнорувало запит Радіо Свобода стосовно долі проєкту і кількості витрачених на нього державних коштів.
Останнім, що запропонували переселенцям, була колишня будівля психіатричної лікарні в селі Олександрівка біля Одеси. Туди їх повезли подивитись 30 грудня 2017 року. Маркіна каже, що частина будівлі була зруйнована і їй був потрібний серйозний ремонт.
В селищі Фонтанка біля Одеси також є компактне поселення переселенців – там мешкає за офіційними даними 55 людей. Але туди переїжджати з Успенської люди не хочуть. «В них така сама ситуація – це самозахват. Крім того, звідти чомусь постійно йдуть люди, і вони переходять до нас», – говорить Маркіна. Втім зараз нових членів «Успенка» вже не приймає.
«Як засновниця цього «сквота» я не зацікавлена в тому, щоб сюди хтось ще заїжджав, тому що я та інші люди, зокрема діти, залишатимуться без світла. Вирішуємо колективно, хто тут буде жити», – стверджує жінка. Вона також розповідає, що на Успенській мешкає кілька людей, які переїхали з Донбасу до Одеси ще задовго до початку війни, але зараз їм немає куди повернутись.
«Успенку» перетворять на соціальне житло, щоб нас позбавитись, вважає переселенка, і наполягає на тому, що будинок передали в управління кооперативу або громадській організації.
Соціальне житло на Одещині
Станом на 27 жовтня ситуація із соціальним житлом в регіоні складна – його небагато, об’єкти заселені або потребують ремонту. Як повідомили Радіо Свобода в обласному департаменті соціальної і сімейної політики, у розпорядженні територіальних громад регіону є наступні об’єкти:
- в Одесі є два об'єкти соціального житла, двокімнатна і трикімнатна квартири, які потребують капітального ремонту та теоретично можуть вмістити 6-7 осіб;
- в Біляївці є три об'єкти соціального житла, дві квартири і будинок, які на даний час заповнені;
- в Кодимі знаходиться три об'єкти соціального житла, гуртожиток і дві квартири, які також заповнені;
- в Саврані є один об'єкт соціального житла, будинок на 2 особи – зараз вільний;
- у Великій Михайлівці є два об'єкти соціального житла, дві однокімнатні квартири, розраховані на 2 особи, одна з яких зараз вільна;
- в селищі Сербка Курісовської громади є гуртожиток на 30 кімнат орієнтовно на 60 осіб, який потребує капітального ремонту.
Департамент соціальної політики також зазначив, що переселенці з Успенської не звертались до обласної влади за соціальним житлом.
Всього на території України є 1098 об’єктів соціального житла, де проживають 175 внутрішньо переміщених осіб, повідомляє міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. За офіційними даними, в Україні налічується майже півтора мільйона переселенців, 80 тисяч з яких заявили про потребу в отримані житла. Близько 20 тисяч з них зареєструвались в програмах пільгових іпотечних кредитів.
Як повідомляє профільне міністерство, в 2020 році було ухвалено постанову уряду, якою вперше з 2014 року запроваджено компенсації громадянам за зруйноване житло. Цього року її отримають близько 300 родин.
Також започатковано програму надання пільгових іпотечних кредитів на 20 років для внутрішньо переміщених осіб за кошти гранту Німеччини із річною ставкою 3%. Такі кредити цього року отримають 360 родин з числа внутрішньо переміщених осіб. Їх обирали випадково зі списку заявок.
В одеській міській раді Радіо Свобода повідомили, що станом на 1 січня 2021 року у місті Одесі на обліку перебувало більше 29 тисяч переселенців, більшість з яких живе в орендованих квартирах. В лютому 2021 року міська влада повідомила міністерству про готовність співфінансувати закупівлю квартир в комунальну власність для тимчасового розміщення там переселенців, а в липні отримала майже три мільйони гривень на купівлю квартир. Оголошення щодо купівлі квартир неодноразово публікувалось, але управління не отримало жодної пропозиції від потенційних продавців, тому кошти субвенції з державного бюджету досі залишаються не використаними.
В міністерстві реінтеграції кажуть, що напрацювали нову Стратегію інтеграції внутрішньо переміщених осіб і найближчим часом проект документу буде винесений на засідання уряду. Одним з основних завдань зазначеної стратегії є забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.
