Москва наполягає: Україна має почати «прямий діалог з Донецьком і Луганськом». Такий діалог міг би бути у рамках «консультативної ради» Мінських переговорів чи іншим чином, але Росія не збирається відступати від цієї вимоги. І долучення Києвом до політичної підгрупи ТКГ по Донбасу вимушених переселенців ніяк на позицію Москви не вплине, констатують експерти. Це також мало вплине на перебіг Мінського мирного процесу загалом. Але такий крок важливий для прояснення позиції Володимира Зеленського і його оточення, додають оглядачі. Відмова від «консультативної ради», проукраїнські представники на переговорах від ОРДЛО, дотримання «червоних ліній» важливі для позиціонування перед Заходом, передусім Німеччиною і Францією (державами «норманської четвірки»). Важливі для збереження санкцій проти Росії, зауважують експерти.

Кремль наполягає на «прямому діалозі Києва з Донецьком та Луганськом» у врегулюванні на Донбасі. За офіційним повідомленням пресслужби президента Росії за підсумками здійсненої напередодні телефонної розмови Володимира Путіна з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. «Висловлена заклопотаність відсутністю прогресу в реалізації Мінських домовленостей 2015 року, а також рішень «нормандської четвірки» за підсумками саміту в Парижі в 2019 році. Відзначено важливість активізації переговорного процесу в Контактної групи і в «нормандському форматі». Президент Росії знову наголосив на доцільності налагодження прямого діалогу Києва з Донецьком і Луганськом, спрямованого в тому числі на узгодження кроків по послідовному виконанню мінського Комплексу заходів».

Про що свідчить «спокійна» реакція Москви?

Росія постійно наполягає на прямих переговорах Києва із «представниками Донбасу», тобто, висуванцями «ЛДНР». Ця заява з’явилася у день першої участі у засіданнях політичної підгрупи тристоронньої контактної групі по Донбасу чотирьох вимушених переселенців із Донецька і Луганська – журналістів Сергія Гармаша, Дениса Казанського, лікаря-травматолога Костянтина Лібстера і юриста, голову ГО «Луганське земляцтво» Вадима Горана. В Офісі президента України Володимира Зеленського повідомили, що до «Мінських» переговорів «уперше за понад п'ять років … у складі української делегації залучені представники тимчасово окупованих Російською Федерацією районів Донецької та Луганської областей України».

На самих цих переговорах у форматі відеоконференції демаршів з боку Росії не було, повідомив в ефірі Радіо Свобода Денис Казанський.

«Реакція представників Росії була достатньо стриманою. Російський представник Олексій Дмитрієвський якогось явного протесту проти появи переселенців в українській делегації не висловлював. А представники «ЛДНР», які називають себе представниками ОРДЛО, Родіон Мірошник і Наталя Михайлова відреагували на нашу появу достатньо нервово. Намагалися хамити, провокувати, ми не вступали у перепалки».

Не «консультативна рада»

Денис Казанський зазначив, що Мірошник кілька разів називав представників ОРДЛО від України на цих переговорах «представниками консультативної ради», на що «модератор конференції П'єр Морель сказав, що консультативну раду не створювали». 11 березня цього року на переговорах у Мінську за участю глави Офісу президента України Єрмака і заступника глави адміністрації президента Росії Дмитра Козака домовилися підписати рішення про створення «консультативної ради». Офіційно документи зустрічі не оприлюднили. Це зробило «Дзеркало тижня. Україна». Йшлося у виданні, що в такій раді мають вести переговори по 10 представників України та ОРДЛО і це «фактично зафіксує суб'єктність «ЛДНР». А Росія стає лише спостерігачем, разом із Німеччиною, Францією та ОБСЄ. Однак Єрмак виключив можливість включення бойовиків до «консультативної ради при ТКГ». Зрештою таку раду в складі представників ОРДЛО не створили, а призначені Україною переселенці з Донецька і Луганська вели напередодні переговори у рамках політичної підгрупи ТКГ.

Те, що реакція Росії на участь у відеоконференції Казанського, Гармаша, Лібстера і Горана була «неочікувано м'якше», заявив інтернет-виданню «Ліга» і перший заступник голови української делегації в ТКГ Олексій Резніков.

«Я думав, буде демарш, але ні. Йде діалог. …Посилаючись на технічну проблему, росіяни затримали включення на 30 хвилин. Вони ніколи не затримувалися. Я думаю, що це був момент внутрішніх консультацій, що з цим робити

– Тобто ніякого ультиматуму Росія не ставила?

– Ні. Я був до цього готовий, але цього не сталося».

Відносно спокійна реакція Росії на участь у переговорах чотирьох переселенців як представників ОРДЛО не має вводити в оману, зауважують деякі експерти. І новий заклик Путіна до «прямого діалогу Києва з Донецьком і Луганськом» це підтвердив. У рамках «консультативної ради», у рамках політичної підгрупи ТКГ, будь-як, але Москва не визнавала, не визнає і не визнаватиме себе стороною конфлікту на Донбасі. Москва прагне посередником на прямих переговорах Києва і (як висловився міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров) «представників громадянського суспільства» Донбасу.

Тому «Мінський процес» буксуватиме і надалі, прогнозують оглядачі. Інша річ, що таке рішення важливе для прояснення позиції по Донбасу Володимира Зеленського і його оточення, додають вони. Відмова від «консультативної ради», проукраїнські представники на переговорах від ОРДЛО, дотримання «червоних ліній» важливі для позиціонування перед Заходом, передусім Німеччиною і Францією (державами «норманської четвірки»). І тому важливі для збереження санкцій проти Росії, зауважують експерти.

«Німеччина і Франція ніколи не погодяться»

Як зауважив в ефірі Радіо Свобода оглядач Віталій Портников, Зеленський і його оточення не переходять «червоні лінії» по Донбасу (зокрема стосовно прямих переговорів з «ЛДНР»), бо навіть спроби перейти їх стикаються із осудом громадськості. А по-друге, такі спроби ніколи не сприймуть посередники в Німеччині і Франції.

«Німеччина і Франція ніколи не погодяться з тим, що вони повинні грати аналогічну з Росією посередницьку роль. Якщо це станеться, тоді зруйнується вся санкційна конструкція. Якщо Німеччина, Франція, Росія – посередники, то чому двоє посередників оголошують санкції проти третього посередника?

Ми прекрасно розуміємо, що Росія – сторона конфлікту. І разом з тим зрозумілі абсолютно цілі Росії. Вони не приховуються з 2014 року. Головні цілі на нинішньому етапі – посадити українське керівництво за стіл переговорів з керівництвом так званих «народних республік». Приблизно так само, як свого часу, до речі, Москва посадила за стіл переговорів керівників Республіки Молдова і так званої Придністровсько-Молдовської республіки, а потім за такий же стіл переговорів вона посадила керівників Грузії з керівниками Абхазії, Південної Осетії».

А співробітник Інституту євроатлантичного співробітництва, німецький експерт Андреас Умланд зазначив у коментарі Радіо Свобода, що для Берліна не дуже важливо як Україна і Росія домовляться до мир на Донбасі. Головне, щоб був результат після майже шести років тупцювання на місці. А хто при цьому представлятиме на переговорах ОРДЛО і на якому майданчику Мінських переговорів, – не ключове питання для Німеччини, вважає експерт. Не є у цьому плані для Берліна табу і створення «консультативної ради».

«Мене навіть здивувала принаймні частково негативна реакція Берліна на ідею з «консультативною радою». Коли ідея такої ради обговорювалася, гучною в Німеччині була тільки реакція Зеленої партії.

Вона висловлювала ті ж побоювання, які висловлювали в Україні – можливість легітимізації представників ОРДЛО – маріонеток Росії. А в принципі для Німеччини й Франції не дуже важливо, яким саме шляхом Київ і Москва домовляться по Донбасу», – сказав Андреас Умланд.

Як зауважила «Європейській правді» аналітик фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Марія Золкіна, замість прогресу в переговорах може бути імітація активності, яка жодним чином не наблизить реальний компроміс з Росією. Але це може розв'язати руки Зеленському для зміни тактики перед Заходом заради коригування Мінських угод. Цю можливість президент України раніше висловлював.

«Зокрема, очікувана відмова Росії затвердити статус нових «голосів ОРДЛО» дозволить Україні, за бажання, аргументувати чи то замороження переговорів і виконання «Мінська» на невизначений термін, чи то ініціативу з перегляду Мінських домовленостей», – не виключає Марія Золкіна.