У виші материкової України вступили менше ніж 3% від загальної кількості кримських випускників 2018 року, мовиться у доповіді «Освіта для Криму», яку презентували в Києві. Мета документа ‒ сформувати пропозиції для українських державних органів влади, щоб удосконалити систему вступу для жителів півострова.
На головні питання про проблеми української освіти для кримчан в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідають голова Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова та начальник управління з питань Автономної Республіки Крим і міста Севастополя Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Сергій Мокренюк.
‒ Як з’явилася ваша доповідь, Валентино?
Валентина Потапова: Ця доповідь назріла вже давно, тобто ми спробували проаналізувати все, що зроблене Україною з 2015 до 2018 року для реалізації позитивного права своїх громадян, які залишилися на окупованій території Криму, на прикладі вступної кампанії 2018 року. Фінансову підтримку нам надало Міністерство закордонних справ Чехії. Там 48 сторінок аналітики, дуже багато інфографіки. Це була перша спроба всебічно проаналізувати все, що є. Нам здається, що цей аналіз мало б зробити Міністерство освіти України.
‒ Якими вийшли основні висновки?
Загальна частка в 2,6% говорить про те, що, напевно, ми щось не допрацьовуємоВалентина Потапова
Валентина Потапова: Із загальної кількості випускників Криму на материковій Україні вступили 2,6%, і кількість вступників, порівняно з минулим роком, збільшилася на 30%. У відсотках звучить як безумовний успіх, але загальна частка в 2,6% говорить про те, що, напевно, ми щось не допрацьовуємо. Тобто бажання у кримчан є, але, мабуть, щось заважає зробити цей вступ масовим. У нас є стара система вступу на загальних підставах, через зовнішнє незалежне оцінювання, і в 2016-му з’явилася спрощена процедура через освітні центри «Крим-Україна». У нашій доповіді стало зрозуміло, що, незважаючи на величезну кількість інформаційних матеріалів, ми туди не потрапляємо. Нас не розуміють, нас не чують. У 2014 році першу форму вступу кримські абітурієнти засвоїли, і хтось може розповісти, що це. Спрощена процедура з’явилася, вже коли люди були в інформаційній блокаді.
‒ Де можна отримати інформацію про вступ самостійно?
Валентина Потапова: Є спеціальна сторінка на сайті Міносвіти для жителів Криму та Донбасу, там досить структуровано подана інформація для студентів, випускників, викладачів. Міністерство з питань окупованих територій теж це зробило. Наша організація, Центр громадянської освіти «Альменда», має на сайті спеціальну рубрику «Вступникам». Багато де ця інформація є ‒ питання в тому, чому її не знаходять. Тільки після розміщення білбордів на адмінкордоні з Кримом у нас пішов потік запитань. Тобто це переважно «сарафанне радіо».
‒ Так яка кількість кримчан вступила на материковій Україні?
Кримчани обирають Київ. Лідером залишається Таврійський університетВалентина Потапова
Валентина Потапова: За нашими підрахунками ‒ 263 людини, а за інформацією Міносвіти ‒ 227. Ми рахували й третій-четвертий рівні акредитації, і перший-другий, а щодо Міносвіти ‒ не знаємо. 88 осіб разом із коледжем вибрали Таврійський національний університет. Це безумовний успіх. На другому місці ‒ Київський національний економічний університет, на третьому ‒ загалом херсонські ВНЗ, на четвертому місці ‒ Львівська політехніка. Ми зрозуміли, що кримчани обирають Київ. Лідером залишається Таврійський університет, напевно, тому що в його назві є слово «Крим» і що його можна знайти. Ми аналізували фактори, що впливають на рішення вступити, і один тз них ‒ те, що кримські абітурієнти можуть бути чужими після того, як довгий час перебували на анексованій території. Хоча такої проблеми не виникало в жодному з вишів.
‒ Які пільги є у кримчан на материку?
Валентина Потапова: Вони отримують досить великий соціальний пакет: допомогу на оплату гуртожитку й комунальних послуг. Звичайно, їм потрібно з пасиву в актив перевести українську мову, якщо вони злетіли з академічної стипендії, є соціальна стипендія.
‒ Як, на вашу думку, можна збільшити кількість вступників з Криму до вишів на материку, Сергію?
Справа не в тому, що кримчани хочуть або не хочуть, а в тому, що у них немає інформаціїСергій Мокренюк
Сергій Мокренюк: Ми визнаємо, що тих, хто приїхав навчатися на материкову Україну, недостатньо. Ми впевнені, що кількість вступників тут із Криму має бути абсолютно іншою. Йдеться про зміну усталених підходів, потрібно просто змінити логіку, але тут не треба зробити гірше, принцип ‒ не нашкодити. Ми намагаємося з усіх боків отримати консультації для того, щоб рішення, яке ми будемо пропонувати, виявилося дієвим і реалістичним. Все-таки ми схиляємося до того, що справа не в тому, що кримчани хочуть або не хочуть, а в тому, що у них немає інформації. Обидві системи, які існують, не зовсім зрозумілі та неоднозначні. Тому перше завдання, яку б систему ми не пропонували натомість, ‒ вона має бути дуже простою, зрозумілою і водночас продуманою, щоб забезпечити кримчанам права, якими ми маємо їх забезпечити як громадян.
