Тетяна Страмнова через бойові дії на сході України у 2014 році з родиною переїхала на Херсонщину, де почала розводити кіз. Так в неї з’явилася своя ферма. Після повномасштабного вторгнення українка вдруге потрапила в російську окупацію. Як жінка та її ферма пережила цей період? Як тварини гинули від страху? Що українка втратила, а що вдалося вберегти? Як ферма виживає зараз в умовах війни? Читайте про це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Переїзд із Донбасу на Херсонщину
Любов до фермерської справи у Тетяни Страмнової вже давно. Ще на Донбасі вони з майбутнім чоловіком почали розводити курчат «для себе», але поступово ця справа переросла в бізнес, каже жінка. Однак у 2014 році через бойові дії дім, а разом із ним і господарство, довелося покинути.
Я була в Мар’їнці, та як тільки я звідти поїхала, той район почали накривати «Градами»
– Прийшов «русский мир». Годувати птахів було нічим, багато птахів загинуло. Я була в Мар’їнці, та як тільки я звідти поїхала, той район почали накривати «Градами». Мені стало страшно, я дітей в руки та тікати. Кинула все, що було. Коли тебе вперше на блокпосту перевіряють, «трусять», таке відчуття, ніби тебе зґвалтували, страшно було.
Нове життя родина почала на Херсонщині, звідки Тетяна родом. Спочатку жили в селі Зеленівка, де завели курчат. Жінка розповіла, що брала участь у грантових програмах, завдяки чому вдалося придбати інкубатори та клітки для того, щоб ширше займатися птахівництвом. За певних обставин родині довелося переїхати до іншого села. Саме в Музиківці у 2018 році з’явилося козине фермерське господарство.
– Перша коза була Амальтея, чоловік назвав, звідси назва (ферми – ред.) і пішла. Коза Амальтея в давньогрецькій міфології «годувальниця Зевса». З її рога був зроблений ріг добробуту».
«Продавала сири по всій Україні»
Тетяна згадала, як почала розводити кіз і як господарство переросло в бізнес.
Кіз не заріже, бо вони як діти. Так з’явилася ідея переробляти молоко, ідея робити бринзу
– Ферма спонтанно вийшла. Я як приїхала займалась птахами, а як не вийшло, то змінила птахів на кізоньок. Спочатку думала, що буде три кізоньки, виберу ту, яка більше молока дає та нам вистачить. Я така людина, що треба весь час рухатися, щось робити, створювати. Молока було все більше, ніхто їх (кіз – ред.) не заріже, бо вони як діти. І ось так з’явилася ідея переробляти [молоко], робити бринзу, сир.
До повномасштабного вторгнення Тетяна продавала сири з козячого молока у Херсоні, поштою відправляла до Києва та на захід України. Жінка брала участь у грантовій програмі, щоб звести сироварню – спеціальний цех по виробництву, але повномасштабне вторгнення Росії в Україну не дало реалізувати цей задум.
«Ховала тварин від окупантів»
Зараз на фермі налічується близько пів сотні кіз. Деяких, Тетяна взяла на перетримку, бо господарі евакуювалися, а тварин залишили. Жінка згадала, як під час окупації доводилося ховати кіз, щоб їх не забрали російські військові.
– Я ховала кіз, коли до нас чеченці заїжджали. Дуже боялася, що залишуся без кіз. Одну козу я дала в Комишани (сім’ї з села – ред.), бо мати народила, а молоко зникло. У результаті, вона дзвонить і плаче, бо приїхали (російські військові – ред.), сусіди кажуть, що там дитина мала, не чіпайте. А що їм зробиш? Вони з автоматами, відстібнули нашийник і все (забрали козу – ред.). Отак «звільнили» дитину від молока.
Жінка розповіла, що тварини дуже лякаються вибухів, тому починають давати менше молока, стають агресивними та навіть вмирають.
Були сильні обстріли, вибухи, кози стресували та билися так, що одна одну вбивали
– Деякі кози з одним рогом, бо доводилося вдягати гумки, щоб роги відпадали. Коли були сильні обстріли, вибухи, вони стресували та билися так, що одна одну вбивали. Одна коза так загинула, її рогом розірвали. Коли вночі дуже гучно, вранці може лежати коза вже мертва – серце не витримувало. Багато кіз загинуло. Вони були настільки налякані, що молоко зникало.
Тетяна радіє деокупації, але через війну, яка досі триває, утримувати ферму дедалі важче – крім відсутності покупців, наразі є проблеми із запасами сіна та соломи, каже жінка. Вона розповіла, що Музиківку деокупували восени минулого року, проте ще тривалий час на полях нічого не саджали. Зараз їх розмінували та засіяли, але не вистачає працівників, які займаються тюкуванням соломи.
Жінці доводилось роздавала молоко та сир, бо через тривалу відсутність світла не було можливості зберігати продукцію. Також Тетяна безкоштовно робила безлактозне молоко для дітей. Брак клієнтів досі відчувається, тому роздавати безоплатно молоко доводиться і зараз.
- Російські війська практично щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонської області та обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
- Управління верховного комісара ООН із прав людини cтаном на 10 вересня підтвердило загибель 9614 загиблих і 17 535 поранених цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. При цьому в організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
«Школа була військовою базою окупантів». Звільнене село Давидів Брід на Херсонщині (фоторепортаж)
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
