Як з'явився маріупольський театр «Театроманія»? Наскільки тематика війни вплинула на репертуар театру? Які вистави є популярними серед глядачів? Ці питання обговорювали разом з місцевими театралами в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.
- Маріупольський альтернативний театр «Театроманія» – це сучасний молодий театр, який завжди шукає нові форми і засоби для діалогу з глядачами. Він був створений 2011 року, засновником та режисером є Антон Тельбізов. 2019 року театральна ініціатива ухвалила рішення про створення громадської організації «Театроманія».
- Основний напрямок роботи команди – це висвітлення проблем сучасності та розробка соціальних проєктів. Колектив активно гастролює, охоче освоює нестандартні майданчики. В репертуарі є масштабні й камерні вистави, а також провокаційні перформанси.
Як все починалося?
Режисер Антон Тельбізов народився у невеличкому селі Стародубівка і все життя мріяв про театр. «У сільській місцевості є стереотип, що творча професія тебе не нагодує і нічого хорошого не принесе. У мене все було з точністю до навпаки. Я мріяв про цю професію. Тому я завжди знаю: якщо людина чогось щиро хоче, то вона обов’язково цього досягне», – вважає Тельбізов.
Лікарі лікують тіла, а театрали – душі. Кожній людині хочеться розвиватися, бути почутим та відповідати на важливі життєві питанняАнтон Тельбізов
На його думку, театр так само важливий в житті, як і лікарня.
«Лікарі лікують тіла, а театр – душі. Кожній людині хочеться розвиватися, бути почутим та відповідати на важливі життєві питання, тому театр – це саме те місце, куди ти можеш прийти та отримати відповідь на будь-яке життєве питання», – пояснює Тельбізов.
«Театроманія» відрізняється від інших. Раніше, за словами засновника, молоді не було місця в контексті театру. До 2010 року в Маріуполі основу театрального життя складав Донецький академічний обласний драматичний театр.
«Чому захоплююче працювати з молоддю? Тому що вони завжди дають тобі простір для роздумів, вони готові розвиватися і розвивати тебе як особистість. Тут не треба чинити опір, бо молодь – це навіть не майбутнє, а сьогодення. Вона знає та відчуває, якою має бути Україна, мистецтво та театр», – зазначив Тельбізов.
Раніше в обласному театрі здебільшого грали класичний репертуар. Україномовний театр в Маріуполі з’явився після подій 2014 року.
«Однак не вистачало сучасного театру. Саме цю нішу зайняла «Театроманія». Ми робимо те, що інші не роблять, бо ми любимо пробувати щось нове через постійне дослідження себе та простору навколо», – зазначає акторка «Театроманії» Марія Кутнякова.
Актори – бухгалтери, підприємці, таксисти
Наразі акторський склад театру налічує 40 людей разом із підготовчою групою. Всі вони – аматори, які щиро люблять свою справу.
«Людей із закінченою профільною освітою немає. Ці люди за покликом серця приходять і готові говорити про важливе. Віддача від них дуже глибока, глядач це бачить і відповідає взаємністю, він не може бути байдужим», – уточнює режисер.
За його словами, це абсолютно різні люди з різними професіями – і бухгалтери, і підприємці, і таксисти, яких об’єднує їхня любов до театру.
Ми маємо свідому молодь, яка готова змінювати нашу країну та суспільствоАнтон Тельбізов
«Ми їздили маленькими містами Донецької, Луганської та Запорізької областей зі спектаклем «Гупьошка» про домашнє насилля. Зал неймовірно реагує, коли я кажу, що на сцені люди від 17-ти до 23-х років. Це для мене показник того, що ми маємо свідому молодь, яка готова змінювати нашу країну та суспільство, але їх треба правильно направити», – додав Тельбізов.
Марія Кутнякова називає себе професійною аматоркою, вона в «Театроманії» вже шість років, поєднує роботу з творчістю. На сцену її привело бажання позбутися страху публічних виступів. «Театроманія – це не тільки про театр, а й про свободу», – каже вона.
«Моя улюблена вистава це «Одесские рассказы» за Ісааком Бабелем, які ставила режисерка з Харкова. Це комедія: якщо люди не сміються, значить щось іде не так. Реакція глядачів – важливий показник для актора», – розповіла Кутнякова.
«Театроманія» в Маріуполі – це театральний бренд»Марія Кутнякова
Більшість акторів «Театроманії» поєднують творчість із основною роботою, що накладає певні обмеження. Марії Кутняковій зокрема робота завадила отримати кілька нових ролей. Велика кількість репетицій перед прем’єрою часто не узгоджується з робочим графіком. Однак Марія знайшла вихід: «За тиждень до прем'єри у нас театральний аврал треба постійно проводити репетиції. Треба домовлятися з керівництвом, щоб на них потрапляти. Я підкупляла своє керівництво квитками на вистави. «Театроманія» в Маріуполі – це театральний бренд».
Аборти, COVID-19, війна
«Мені байдуже, що відбувається на сцені, однак мені не байдуже, що відбувається у суспільстві», – так пояснює політику вибору тем для вистав режисер. Він підкреслив, що на вистави надихають обставини в місті та країні.
Якщо у 2015 році гостро стояло питання війни, то з’явився спектакль на цю темуАнтон Тельбізов
«Теми для спектаклів народжуються самі собою. Якщо у 2015 році гостро стояло питання війни, то з’явився спектакль на цю тему. Якщо ми знаємо, що у 2018 було зроблено мільйонна кількість абортів, то як на цю тему не говорити? Така сама історія з домашнім насиллям та інтернет-залежністю. Ці теми навколо нас», – пояснює театрал.
Тельбізов також підкреслює: «Ми живемо в такому регіоні, який дуже давить на нас, а також ми живемо у ковідні часи, тобто це подвійна атака».
Однак, за його словами, «Театроманія» добре пережила період пандемії. «Театр – це живий організм, він має вміти підлаштовуватися та диктувати умови. Треба шукати нові способи самовираження. У нас є кілька гібридних проєктів: і онлайн-спектаклі, і короткометражні, і соціальні фільми», – розказав в ефірі Тельбізов.
«Творчість у нас завжди спільна, ми заохочуємо акторів до сценарної та режисерської роботи. Це постійний експеримент», – каже режисерка «Театроманії» Ольга Самойлова. «Іноді ми шукаємо сценарії, якщо не знаходимо – пишемо самі», – зазначив Антон Тельбізов.
Ми задумали дуже складний проєкт, до якого самі пишемо сценарій. Люди стоять на порозі переходу у цифровий метавсесвіт: є ті, хто проти, є і за, є ті, хто не розумієОльга Самойлова
Режисерка Ольга Самойлова, яка вже десять років пліч-о-пліч з Антоном Тельбізовим розбудовує народний театр «Театроманія», розповіла про майбутній проєкт, який тільки зароджується: «У нас в розробці новий проєкт. На нього нас надихнула всесвітня цифровізація. Для нас це актуальна проблема: молодь живе в телефонах та соціальних мережах. Ми задумали дуже складний проєкт, до якого самі пишемо сценарій. Люди стоять на порозі переходу у цифровий метавсесвіт: є ті, хто проти, є і за, є ті, хто не розуміє. І сам проєкт буде в цьому метасвіті, в телефоні».
«Театроманія» має свого глядача, у цьому певні і Антон Тельбізов, і Ольга Самойлова, і Марія Кутнякова. «У нас є певний тип глядачів, який чекає кожну нашу постановку. А ті, хто приходять вперше, залишаються приємно здивованими», – стверджує Самойлова.
«Театроманія» бере участь у створенні міжнародних проєктів за участю іноземних режисерів і театрів. Наприклад, 2019 року було створено діджиталізовану виставу «Lorenz.io» між Маріуполем і Дортмундом, виставу «Дегустація книг», яка була реалізована командою ГОГОЛЬFESTу, театром «Театроманія» та одним з німецьких театрів. Колектив постійно бере участь в міжнародних фестивалях, конкурсах і колабораціях.
2016 року колектив отримав звання «Народний». Станом на 2021 рік в театрі набули навичок акторської майстерності більше 200 учасників.
Впродовж 10 років народний театр «Театроманія» створив такі вистави: «13 хвилин тиші», «Омлет з гірчицею», «Дорогою до щастя», «Королівські ігри», «Готель двох світів», «Як це робиться в Одесі», «Викрадення Дженні», «Тіні забутих предків» та інші вистави.
