Чому президент України Володимир Зеленський звільнив начальницю військової адміністрації Херсону Галину Лугову? Що про це думають місцеві жителі? Що відомо про нового очільника міста Романа Мрочка? Які повноваження має начальник військової адміністрації, і хто їх може виконати краще – цивільна чи військова особа? Все це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Президент України Володимир Зеленський призначив нового очільника Херсонської міської військової адміністрації. Посаду обійняв військовий прокурор Роман Мрочко. Відповідне розпорядження 2 березня оприлюднили на сайті президента. Водночас розпорядженням президента з посади начальниці військової адміністрації Херсону звільнили Галину Лугову.
- Роман Мрочко працював в органах прокуратури з 2011 року. Перед тим закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого. 2014 року був заступником військового прокурора Чернігівського і Вінницького гарнізонів, був військовим прокурором Луганського гарнізону сил АТО і заступником військового прокурора Південного регіону.
- 2019 року Слідчий комітет Росії відкрив проти Мрочка справу за те, що він був причетним до провадження проти російських військових, які 2018 року захопили українські кораблі в Керченській протоці. Роман Мрочко має звання полковника і нагородну зброю від президента України.
«Як грім серед білого неба»
Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін у коментарі херсонському виданню «Мост» заявляв раніше, що «існує серйозна проблема з керівництвом Херсонської міської військової адміністрації». Про це журналісти написали 24 лютого.
Прокудін тоді зазначив, що «міська адміністрація довго виконує поставлені завдання». Таким чином посадовець пояснив причини свого рішення про переведення військової адміністрації Херсону на «ручне управління» областю, про що він повідомив напередодні.
Прокудін назвав дії міської влади Херсону «саботажем». За словами посадовця, він отримував численні скарги від місцевих жителів. Він також пояснив, що напряму ставив завдання першому заступнику Галини Лугової. І саме це малося на увазі під «ручним управлінням». За словами Прокудіна, цей метод мав убезпечити місто від зволікань і порушень, наприклад, у публічних закупівлях, пише «Мост».
Галина Лугова у коментарі «Новинам Приазов'я» розповіла, що про своє звільнення дізналася зі ЗМІ.
Жодних зауважень, чи нарікань, чи пропозицій стосовно тих, чи інших шляхів розв'язання питань, на що звернути увагу, акцентування, нічого цього не було, взагаліГалина Лугова
«Ця звістка застала мене зненацька. Мені ніхто завчасно не повідомив. Не було сказано жодних нарікань стосовно моєї роботи. Це було як грім серед білого неба. Жодних зауважень, чи нарікань, чи пропозицій стосовно тих, чи інших шляхів розв'язання питань, на що звернути увагу, акцентування, нічого цього не було, взагалі», – прокоментувала вона.
Лугова зазначила, що й надалі обійматиме посаду секретаря Херсонської міської ради, з якої вона свого часу пішла, щоби виконувати повноваження міського голови. Це сталося після затримання окупантами міського голови Херсона Ігоря Колихаєва влітку минулого року.
Головний редактор видання «Мост» Сергій Нікітенко розповів «Новинам Приазовʼя», що кадрові зміни у Херсоні були очікуваними.
«Після того, як звільнили голову обласної військової адміністрації (Ярослава Янушевича – ред.), який призначав, було зрозуміло, що Лугову замінять. Було тільки питання на кого і коли. Ну і в принципі десь місяць тому вже знали, що її замінять, що людина буде з військової прокуратури, але прізвище не знали», – розповів журналіст.
Не вдалося повернути до міста професіоналів-комунальників. Це теж для міста величезна проблемаСергій Нікітенко
«Пані Лугова погано керувала містом, відверто. По-перше, це пов'язано з кадрами. Люди були випадкові, люди були зручні їй, але не професійні. І не вдалося повернути до міста професіоналів-комунальників. Це теж для міста величезна проблема, і вона буде поглиблюватися і розширюватися надалі», – додав він.
До призначення Романа Мрочка на посаду керівника військової адміністрації Херсону журналіст ставиться скептично.
«Очевидно, що для людини це таки одна сходинка тільки в кар'єрі. Він не знає міста і не буде фактично перейматися особливо якимось серйозними проблемами. Я думаю, що він обере собі якісь історії успіху невеликі й буде їх активно, ну, скажімо, зрощувати для того, щоб вписати їх в резюме для подальшого працевлаштування», – вважає журналіст.
У будь-якого очільника міста зараз мало шансів продемонструвати успішні результати, впевнений Нікітенко.
В місті, яке перетворилося на місто-привід, в якому немає, ну, майже немає мешканців, яких обстрілюють, важко якісь історії успіху продемонструватиСергій Нікітенко
«Важко в місті, яке перетворилося на місто-привід, в якому немає, ну, майже немає мешканців, яких обстрілюють, важко якісь історії успіху продемонструвати, от чесно. І я не бачу нічого позитивного взагалі. Ну у неї (Лугової – ред.) не було шансів показати якусь історію успіху, так само як малий шанс у того ж Прокудіна й у Мрочка. Я не уявляю, як можна показати успіх в такій ситуації», – пояснив Нікітенко.
«Людей не чують»
Політолог з Херсону Олександр Мошнягул також вважає, що рішення про звільнення Галини Лугової було прогнозованим.
«Проводила закриту політику, дуже її критикували за відсутність, за неоприлюднення рішень голови начальника військової адміністрації. Вона трохи виправилась в кінці року – на сайті Херсонської міської ради й документи почали з'являтися, але вибірково. Після нового року вони знову зникли», – розповів він.
Мошнягул зазначив, що посада начальника військової адміністрації має свою специфіку.
«По-перше, це людина, яка крім повноважень органів місцевого самоврядування, тобто міської ради, вона займається питаннями військовими, питаннями правоохоронними в умовах війни, включаючи питання мобілізаційні, складні питання, які, зрозуміло, мають виконувати люди, які з досвідом у правоохоронній сфері», – зауважив він.
Начальник військової адміністрації, на відміну від голови міського, від депутатів, він не зобов'язаний тут зустрічатися з людьмиОлександр Мошнягул
«А по-друге, ці люди жодним чином не зобов'язані про себе звітувати, інформувати. Тобто начальник військової адміністрації, на відміну від голови міського, від депутатів, він не зобов'язаний тут зустрічатися з людьми, приймати громадян, звітувати про свою діяльність, він не зобов'язаний оприлюднювати політику, яку він здійснює», – вважає політолог.
Але те, що в очільника військової адміністрації нема потреби враховувати думку громадян, може стати проблемою, каже політолог.
«Крім цього, те питання залучення, ефективності, використання потенціалу громади, який зараз знаходиться осторонь. От, наприклад, депутати Херсонської міської ради, в нас така була відеоконференція з групою депутатів Херсонської міської ради, от вони всі, в принципі, кажуть, що нас не чують», – наголосив він.
Політолог перерахував виклики для нового очільника.
«Два виклики – людина чужа для міста. Другий виклик – людина не буде звітувати. Це повторює і можливі, і неефективні його дії, і можливі, найнебезпечніше – корупційні виклики», – підкреслив херсонець.
Дуже сподіваюся, що призначений новий очільник не схильний, скажімо так, до корупційних дійОлександр Мошнягул
«Розумієте, коли навіть не оприлюднюється розпорядження голови на сайті, і ми не знаємо, що робиться в міському бюджеті, то тут таке поле для корупції в умовах війни, що жодним чином на це не вплинеш. Я дуже сподіваюся, що призначений новий очільник не схильний, скажімо так, до корупційних дій, але це певний серйозний виклик», – наголосив він.
Виконувати повноваження керівника військової адміністрації міста потрібно прозоро, додав політолог.
«Шкода місцевому самоврядуванню»
Директор програм практичної політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай зазначив, що Херсон – це місто на лінії фронту, тому призначення керівником військової особи може бути виправданим. Втім, з іншого боку, це шкодить місцевому самоврядуванню.
«Тут питання знайти баланс, компроміс між військовою і цивільною ситуацією. В нормальній цивільній ситуації – тільки місцеве самоврядування, тільки децентралізація, тільки обрані люди на місцевих виборах. У військовій ситуації є специфіка, коли місцеві самоврядування втрачені або порушені, або зруйновані частково або повністю. Приходить на підмогу такий механізм, як призначена згори військова адміністрація з громади», – каже він.
Як правило військові гірше вирішують господарські питання, але краще концентруються на лінії оборони
За словами політолога, досвід різних регіонів України показує, що інколи саме цивільні забезпечували кращий взаємозв'язок між громадою і військовими. Але буває і навпаки, коли це добре робили військові.
«Є випадки, коли військові проявили себе кращими господарниками, кращими лідерами місцевих справ, які розв'язують різні питання – транспортні, медичні освітні, комунальні сміття, вода, каналізація тощо. Вони вирішують іноді краще ніж цивільні. Але це рідкісні випадки. Як правило, військові гірше вирішують господарські питання, але краще концентруються на лінії оборони», – пояснив Солонтай.
Він вважає, що ця зміна кадрова пов'язана не тільки з тим, що Херсон опинився на лінії фронту.
«Не тільки з питаннями того, як буде краще побудувати роботу в Херсоні з акцентом на цивільних чи акцентом на оборону, але ця зміна також має ще один аспект. Це аспект того, що помінявся перед цим очільник області, а очільник області поміняв за собою людину, яка є очільником міста», – вважає політолог.
Народний депутат України Олексій Гончаренко, який родом з Одеси, де свого часу працював Роман Мрочко, розповів, що йому відомо про цього військового прокурора.
Туди мали б призначати людей з відповідним досвідом. Тому сам підхід до цього вважаю сумнівнимОлексій Гончаренко
«Я його особисто не знаю. Знаю, що це представник прокуратури, що були питання по майну пана Мрочко. Як на мене, звичайно, люди бувають різні, кожен може продемонструвати свою ефективність. Однак в цілому правоохоронна діяльність це правоохоронна діяльність, а місцеве самоврядування в цьому випадку просто керування адміністрацією міста. Це інша річ і туди мали б призначати людей з відповідним досвідом. Тому сам підхід до цього вважаю сумнівним», – прокоментував він.
Депутат зазначив, що досвід керування регіонами представниками правоохоронних органів рідко буває успішним і розповів, які компетенції вважає важливими на таких посадах.
«Це достатньо велика інституція, якою потрібно управляти. Тобто управлінський досвід. У випадку з Херсоном зрозуміло, що це практично прифронтове місто, тут є необхідність мати досвід відповідний, пов’язаний або з військовою справою або з ситуаціями під час воєнного стану», – каже Гончаренко.
«Керівник – це людина, яка спілкується з людьми, комунікація – це дуже важливо. Тому це має бути також людина, яка вміє побудувати комунікацію, вміє спілкуватися з людьми. Я б сказав, що це найважливіші вимоги до людини на такій посаді. Я не знаю, наскільки впорається Мрочко. Я бажаю йому успіху, тому що мова йде про життя людей в таких умовах у надскладний час», – додав політик.
«Новини Приазовʼя» звернулися за коментарем до нового начальника військової адміністрації Херсона Романа Мрочка і він пообіцяв надати відповіді на наші запитання найближчим часом.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
