Що відомо про нових очільників Херсонської і Запорізької обласних військових адміністрацій? Чому на ці посади призначені люди з військовим досвідом? Які завдання є першочерговими для вирішення у цьому регіоні, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Кабінет міністрів України 7 лютого погодив призначення голів трьох областей – Херсонської, Запорізької і Дніпропетровської. Того ж дня президент України Володимир Зеленський підписав укази про їхні призначення на посади. Херсонську обласну військову адміністрацію відтепер очолює Олександр Прокудін, а Запорізьку – Юрій Малашко.
- Раніше, 24 січня, президент підписав укази про звільнення п’яти голів обласних військових адміністрацій, серед яких були очільник Херсонської ОВА Ярослав Янушевич і Запорізької ОВА Олександр Старух. Напередодні Зеленський повідомив про ухвалені кадрові рішення у структурах центральної і місцевої влади, а також у правоохоронній системі. Про причини кадрових змін він не повідомляв.
«Не нова людина»
Олександр Прокудін – це колишній очільник Національної поліції Херсонської області. Як повідомляє Суспільне, він розпочав службу в органах внутрішніх справ 2000 року. Очолював управління кадрового забезпечення УМВС України в Херсонській області. У 2015 році був призначений заступником начальника Головного управління Нацполіції Херсонщини, у вересні 2019 року очолив відомство. На цій посаді Прокудін працював до лютого 2022 року. Перед повномасштабним вторгненням його відсторонили, а потім і звільнили з посади керівника поліції Херсонщини.
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань у коментарі «Новинам Приазов'я» зазначив, що, на відміну від Ярослава Янушевича, Олександр Прокудін – «не нова людина» для області.
«Вже після повномасштабного вторгнення, наскільки мені відомо, пішов на фронт, і він десь там служив в Силах оборони. Не знаю, не пам’ятаю точно, в якому полку, але служив, наскільки мені відомо. І це, я так думаю, перекликається з тим, що вже багато було обговорень саме до призначення Янушевича, казалось про те, що головою ОВА має бути військовий», – нагадав він.
«Хоча тут в мене питання: «Чому саме військовий?». Бо звільнення територій – це точно не повноваження голови обласної військової адміністрації, але така думка була, і вона транслювалася в тому числі й з Офісу президента», – додав Хлань.
Ефективність нового очільника області залежить від тих завдань, які перед ним поставлені, каже депутат.
Якщо це наведення порядку, то тут, я думаю, призначення влучне. Призначення поліцейського режиму на звільненій території й, можливо, викриття шпигунів і злочинцівСергій Хлань
«Якщо це відновлення територій, то поліцейський – це, скажімо так, не дуже його компетенція, бо тут потрібен менеджер здебільшого й управлінець. Якщо це наведення порядку, то тут, я думаю, призначення влучне. Призначення поліцейського режиму на звільненій території й, можливо, викриття шпигунів і злочинців, то це так. Якщо, знову ж таки, військова мета, то ні», – пояснив він.
Сергій Хлань підкреслив, що призначення голів обласних військових адміністрацій здійснюється за вибором президента, тож і відповідальність за це теж несе президент.
«Знаєте, хотілося б, щоб пан Прокудін реалізував себе не тільки як непоганий поліцейський, а ще й добрий управлінець, і затримався на цій посаді надовго, зміг реалізуватися на цій посаді. Але чомусь мені здається, що це ще не останнє призначення», – зауважив Хлань.
«Темна конячка»
Політолог із Херсону Олександр Мошнягул називає призначення Прокудіна головою Херсонської ОВА несподіваним.
За кваліфікаційними вимогами щодо керівника військової адміністрації, має бути людина трохи з іншим досвідомОлександр Мошнягул
«Правоохоронця, силовика призначають на керівну посаду в адміністрацію. Все ж таки, залишається він як така «темна конячка», адже, за кваліфікаційними вимогами щодо керівника військової адміністрації, має бути людина трохи з іншим досвідом», – вважає він.
«Голова військової адміністрації за своїм функціоналом – це, з одного боку, військова людина. Саме військова, з точки зору мобілізаційної роботи сприяння армії. А з іншого боку – це керівник виконавчої влади, який реалізує певну економічну, соціальну, гуманітарну політику в регіоні. Тому призначення поліцейського на посаду в керівництві виконавчої влади виглядає, з одного боку, дивним», – каже політолог.
Він зазначив, що очільнику області важливо налагодити комунікацію з місцевими жителями.
«Досвід показує, що гарний той керівник, який добре комунікує. Добре комунікує з журналістами, з громадськістю. Як в народі ми кажемо, піариться. У нас є досвід, як ми кажемо, земляків з Миколаївської адміністрації, голову якої там дуже люблять і поважають саме через те, що він гарно комунікує (Віталій Кім – ред.). Ми ж не оцінюємо роботу Миколаївської ВА з точки зору показників соціального розвитку, економічного або темпів відновлення. Так, його сприймаємо як таку людину, яка гарно спілкується з людьми. Тому час покаже», – зауважив Мошнягул.
Перші висновки про ефективність Прокудіна на посаді голови обласної адміністрації можна буде зробити, коли стане відомо про його команду, додав політолог.
Коли ми побачимо, хто його заступники, хто буде відповідати за певні напрямки роботи в адміністрації, тоді ми вже зможемо перші висновки робитиОлександр Мошнягул
«Я дивився в соціальних мережах, де багато невдоволення, критики, що знову якесь незрозуміле призначення, але якихось звинувачень конкретних у порушеннях службових або в якихось випадках корупції, зловживань, неефективності роботи на посаді керівника поліції я у цього пана Прокудіна ніде не побачив», – вказує він.
«Коли ми побачимо, хто його заступники, хто буде відповідати за певні напрямки роботи в адміністрації, тоді ми вже зможемо перші висновки робити, більш реальні прогнози і розуміти, в якому напрямку буде відбуватись робота», – вважає Мошнягул.
«Іспит, який не склав Старух»
Про Юрія Малашка відомо, що до призначення на посаду голови Запорізької ОВА він був виконувачем обов’язків голови Антитерористичного центру Служби безпеки України. Як пише Суспільне, Малашко тривалий час жив у Києві, має бойовий досвід, служив в АТО\ООС, у 2014 році мав звання полковника СБУ. Потім обіймав посаду першого заступника голови військово-цивільної адміністрації Мар’їнки Донецької області, потім керував Красногорівською військовою адміністрацією.
Депутат Запорізької обласної ради Сергій Лишенко вважає, що основним напрямком роботи Юрія Малашка на посаді голови військової адміністрації області може бути боротьба із підривною діяльністю в регіоні.
«Його основна робота – це, виходячи з того, де він працював раніше, боротьба з терористичною діяльністю. Терористична діяльність – це не лінія бойового зіткнення, це робота всередині держави, в середині структур тощо», – зазначив він.
Працювати з людьми на окупованих територіях саме для того, щоб сприяти роботі військових, не допустити підривної діяльностіСергій Лишенко
«Тому я вважаю, що основна мета його призначення – саме боротьба з підривними елементами і тими особами, які мають дестабілізувати ситуацію в Запоріжжі, в Запорізькому районі, те, що лишилося від області. Також працювати з людьми на окупованих територіях саме для того, щоб сприяти роботі військових, не допустити підривної діяльності в середині міста, не допустити ситуацію з наступом (армії РФ – ред.), і це буде його основне завдання саме як фахівця в цій галузі», – додав Лишенко.
На його думку, новий очільник області має звернути увагу на місцевих політиків і чиновників, які пішли на співпрацю з Росією або причетні до корупції.
«Особисто я також вважаю, що перші кроки будуть досить показовими, і ми одразу побачимо, на що він буде націлений і що він буде робити. У Запорізькій області є певний іспит, який не здав Старух (ексочільник Запорізьської ОВА – ред.). Це Євген Балицький – депутат облради (призначений Росією так званий виконувач обов’язків губернатора окупованої частини Запорізької області – ред.). Зареєстрований проєкт рішення про зняття відповідних регалій з нього, він має бути виключений з депутатського складу, має бути виключений з бюджетної комісії тощо», – наголосив Лишенко.
Перед головою Запорізької військової адміністрації постане завдання налагодити роботу влади на підконтрольній владі України частині області, а також на решті території після її звільнення від окупантів, зазначив Лишенко.
Його завдання – налагодити роботу, забезпечити належне функціонування органів владиСергій Лишенко
«Він – насправді не губернатор (очільник – ред.) Запорізької області, як заведено називати, а губернатор (очільник – ред.) Запорізького району поки що, і його завдання – саме налагодити роботу на цій території, забезпечити належне функціонування органів влади, місцевого самоврядування, забезпечити можливості роботи військових на вказаній територій, сприяння їхнє у його діяльності», – зауважив політик.
«Вже потім військові мають забезпечити йому контроль над іншою територією області, де перед ним буде знову стояти дуже важливий виклик – це миттєве наведення там порядку та показати, що прийшла українська влада. І це буде його першочергове завдання», – вважає депутат.
Він також додав, що компетенції Малашка можуть бути корисними для області у випадку наступу російських військ на Запоріжжя. В цьому випадку є важливим – здатність забезпечити захист території.
«Інша точка зору оптимістична – поставили фахівця з контртерористичної діяльності, завдання якого на деокупованих територіях провести відповідні заходи для того, щоб встановити там владу, покарати колаборантів, забезпечити належні режими життя для людей тощо. Тому подивимося», – каже політик.
Роль військових
Політичний експерт, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній вважає, що президент призначає керівниками обласних адміністрацій тих осіб, яким довіряє.
Поява військових – це логічно, тому що це є військові адміністраціїТарас Загородній
«Зеленський призначає тих, кому він довіряє. У нього був час, щоб розібратися, як працює державна машина, як контролювати людей, приблизну поведінку, як вони будуть поводитися. Друге, поява військових – це логічно, тому що це є військові адміністрації. І люди, які мають безпосередньо стосунок до армії, до керування цими процесами, вони будуть з'являтися», – каже Загородній.
За його словами, роль військових у державній політиці буде дедалі більш відчутною.
«По-перше, небезпека Росії навряд чи кудись подінеться навіть після нашої перемоги. По-друге, зараз у нас армія як інститут, по-перше, користується високою довірою – 96%. На другому місці у нас – силові структури, наприклад, СБУ. Інших структур практично немає, які користуються довірою.
Експерт також вказав на армію як на найбільш масовий інститут, який вже перебудовується і дуже близький до західних стандартів керування.
Багато цивільних пройшло через армію і пройде щеТарас Загородній
«Якщо там йдуть НАТОвські стандарти, якщо вони їх навчають, то це означає, що це зовсім інші люди, з новими компетенціями, з новою мораллю. Це дуже велике питання стосовно цінностей, які несуть за собою люди, які воювали, які втрачали людей, друзів», – пояснив Загородній.
«Це буде кістяк нашої держави та кістяк управління. Тому що багато цивільних пройшло через армію і пройде ще через армію, вони після мобілізації будуть повертатися, відповідно, вони будуть обіймати посади в нашій державі на різних рівнях», – додав він.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
