Доступність посилання

ТОП новини

«Мені вручили голову Путіна». Інтерв’ю з гендиректором Херсонського обласного театру Олександром Книгою


Олександра Книгу окупанти намагалися примусити до співпраці
Олександра Книгу окупанти намагалися примусити до співпраці
Юлія Щетина

Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша вісім місяців перебував під російською окупацією. Трупа та херсонці використовували його як укриття – російські окупанти шукали там українську зброю. Частина театрального колективу перейшла на бік загарбників і втекла разом з ними напередодні звільнення Херсону. Проєкт Радіо Свобода «Новин Приазов’я» поспілкувався з генеральним директором та художнім керівником театру Олександром Книгою про те, як театр пережив окупацію, долю тих, хто пішов на співпрацю з окупантами, його соратника й водночас мера міста Ігоря Колихаєва та сьогодення закладу культури.

Олександр Книга 33 роки очолює Херсонський академічний театр. Він розповів, як у перший місяць війни культурний заклад став житлом та укриттям для своїх співробітників.

Шукали зброю. Люди злякалися й пішли, бо 16 березня вже був знищений Маріупольський театр

«Місяць у театрі, в бомбосховищі, жили близько 75 людей. Це були, в основному, працівники театру та деякі жителі центру нашого міста. Через місяць, 22 березня, сюди прийшли «рашисти» (російські військові – ред.) з обшуками: шукали зброю. Люди злякалися й пішли, бо 16 березня вже був знищений Маріупольський театр, а у нас – один (спільний – ред.) проєкт», – згадує він.

За словами Книги, у березні російські військові обшукали його оселю. Чоловіка забрали «на розмову».

«Вони мене і як депутата (Херсонської – ред.) обласної ради намагалися змусити працювати. І звісно, коли я відмовився як депутат, (запропонували): «Нумо відновлюйте роботу театру», – каже Книга.

Олександр Книга каже, що робітники херсонського театру боялися долі маріупольського
Олександр Книга каже, що робітники херсонського театру боялися долі маріупольського

«Зрадники висіли на стінах парадного холу театру»

Як і більшість співробітників театру, його гендиректор і заразом художній керівник виїхав з окупації. У місті залишилося 70 людей з колективу. Книга розповідає, хто з них співпрацював з окупантами.

У нас усього 250 осіб колективу, а пішли на співпрацю 24 людини

«Мене засмучує їхня зрада, але радію з того, що їх не так багато. У нас усього 250 осіб колективу, а пішли на співпрацю 24 людини. І те творчі з них – чотири актори, два артисти балету, одна працівниця оркестру, а решта – технічки», – каже Книга.

Книга каже, що його шокувала звістка про співпрацю деяких акторів театру з окупаційною адміністрацією. Він каже, що людей, які займалися колабораційною діяльністю, не довелося довго вираховувати. Ті самі себе видали.

«Вони зняли портрети всіх акторів театру, залишивши тільки свої. Не треба було шукати цих зрадників – вони всі висіли на стінах парадного холу театру», – зазначає його гендиректор.

Херсонський обласний академічного музично-драматичнтий театр імені Миколи Куліша, архівне фото
Херсонський обласний академічного музично-драматичнтий театр імені Миколи Куліша, архівне фото

За словами Книги, люди, яких запідозрили в колабораціонізмі, з 1 червня 2022 року залишилися без української зарплати.

«Невелика частина, на жаль, визнаних людей, таких як Ружена Рубльова, як Євген Гамаюнов, наша дуже відома балетна пара, пішли на співпрацю. І для нас (більшості колективу – ред.) це було боляче. Буквально в кінці травня ми вже знали, що відбуваються такі речі, й ми всіх відсторонили від роботи. Вони не отримували заробітну плату», – додає художній керівник театру.

За його інформацією, проросійські налаштовані артисти виїхали з Херсону на окуповані території й тепер виступають «у Генічеську чи Скадовську».

Про мера Колихаєва

Книга називає себе «членом команди мера Херсону Ігоря Колихаєва». «Новини Приазов’я» запитали, що йому відомо про долю зниклого голови міста.

Ми не знаємо, де Колихаєв, що з ним, що та яким чином відбувається

«Я очолюю фракцію «Нам тут жити» в обласній раді та є депутатом від цієї політичної сили (Колихаєва – ред.). Ми не знаємо, де він, що з ним, що та яким чином відбувається. Так, він дійсно перебував у місті, намагався утримати певний сегмент невизначеності тоді, коли не було поліції, а треба було щось робити, бо в місті перебувало багато людей», –каже про політика Книга.

Херсонський театр в укритті

Керівник Херсонського обласного академічного театру каже, що після окупації у закладі не залишилося комп’ютерів. За його словами, зникло від 30 до 40 одиниць техніки разом з жорсткими дисками.

Книга пишається тим, що невдовзі після звільнення міста вдалося відновити роботу театру.

Найближчим часом ми вже хочемо почати тут грати вистави

«Ми відкрили тут «Артхаб в укритті». Ми несильно це рекламуємо, бо місто дуже потужно обстрілюється. Але найближчим часом ми вже хочемо почати тут грати вистави. У нас є свої, які ми відновили, й усі друзі, всі київські театри (ми з департаментом культури Києва говорили) тільки чекають на сигнал від нас, коли можна приїхати (з гастролями – ред.)», – ділиться планами він.

Книга каже, що Міністерство культури попросило всі національні театри за першої нагоди приїхати до Херсону. Він згадує, як після окупації міста його як керівника театру підтримали колеги з усього світу. А влітку на фестивалі в Туреччині навіть подарували «голову Путіна».

Олександр Книга у Туреччині
Олександр Книга у Туреччині

«Я був головою журі в Стамбулі. Турецький глядач – португальські актори. Вони привезли політичну виставу: виходили актори з обличчями Меркель, Путіна і т.д. Коли закінчилася вистава, вони зняли ці маски, запросили мене на сцену і вручили мені голову Путіна», – сміється Книга.

У найближчі три роки він очолюватиме Євразійську театральну асоціацію, яка об’єднує 20 країн.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG