Президент Македонії Джорґе Іванов відмовився підписати схвалену парламентом у столиці Скоп’є угоду про зміну назви країни на Північну Македонію. Це рішення затримає, але навряд чи спричинить зрив домовленостей між урядами в Скоп’є та Афінах.
В оприлюдненій 26 червня заяві адміністрація Іванова стверджує, що неконституційною є угода з Грецією, яка має на меті завершення 27-річного спору між країнами.
Македонські законодавці 20 червня проголосували 69 голосами за законопроект про ратифікацію угоди. Це рішення вимагало простої більшості в парламенті, що складається зі 120 депутатів.
Якщо парламент удруге схвалить зміни, президент Іванов не зможе заблокувати це рішення. Спікер парламенту Талат Джафері заявив, що депутати повторно проголосують наступного тижня.
Також читайте: Македонія змінює назву держави: кого і чому це не влаштовує?
У вересні в Македонії відбудеться загальнонаціональний референдум щодо назви, після чого грецькі законодавці також мають ратифікувати домовленості.
Суперечка між Скоп’є та Афінами бере початок з 1991 року, коли Македонія мирно відійшла від Югославії, оголосивши свою незалежність під назвою Республіка Македонія.
Греція висловила заперечення проти назви Македонія, побоюючись територіальних претензій до її однойменного регіону.
Через заперечення Греції Македонія була прийнята до ООН з попередньою назвою – колишня Югославська Республіка Македонія.
Греція, член ЄС та НАТО, посилається на суперечку, щоб застосувати вето на пропозицію Македонії приєднатися до обох організацій.
