Українське Міністерство екології та природних ресурсів виконує положення Люксембурзької декларації про співробітництво у сфері охорони довкілля та боротьби зі зміною клімату на 68% – такими є результати моніторингу відомства.
Його провели екологічні організації, що входять до Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС і до Форуму громадянського суспільства «Східного партнерства». Цей результат є найкращим з-поміж країн «Східного партнерства», стверджують дослідники.
Урядову екологічну політику оцінювали за низкою критеріїв, серед яких прозорість і відкритість, залучення суспільства до здійснення екологічної політики, її узгодженість й ефективність.
Відтак, на думку експертів, реформа екологічного урядування в Україні відбувається, хоча й не є такою швидкою і всеохопною, як би хотілося. В екологічній політиці чинного українського уряду залишаються проблемні моменти, визнала, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, співавтор моніторингу, голова об’єднання «МАМА-86» і представник Форуму громадянського суспільства «Східного партнерства» Ганна Голубовська-Онисимова.
«Інституційна реформа міністерства – дуже на часі… Функції змішані докупи, кадрово це все не забезпечено, міністерство працює «на розрив». Воно має одночасні завдання: купу адміністративних послуг, водночас міністерство має займатися екологічною політикою, її формуванням та наглядом за її впровадженням та оцінкою ефективності», – сказала Ганна Голубовська-Онисимова. Ще однією проблемою вона називає відсутність автоматизованої системи отримання, збору й обробки даних про стан довкілля, які мають бути основою і для ухвалення рішень в уряді, і для інформування суспільства, причому у зрозумілій для нього формі.
Зі свого боку, директор інформаційного центру «Зелене Досьє» Тетяна Малькова говорить і про недоліки висвітлення екологічної тематики у медіа: попри те, що тема довкілля цікавить понад половину опитаних громадян, журналісти здебільшого не вміють або не хочуть висвітлювати екологічну тематику.
Мінприроди має виконати певну роботу над помилками, визнав у коментарі Радіо Свобода заступник міністра екології та природних ресурсів Микола Кузьо.
«Це доступ до публічної інформації. Норми нашого законодавства вже надають інструменти і можливості для доступу до такої інформації, але треба зробити так, щоб систематизовано і у зрозумілий спосіб презентувати екологічну інформацію суспільству. Щодо неї можна дискутувати, на її підставі можна ухвалювати рішення. Окрім того треба працювати над тим, щоб певні питання захисту довкілля потрапили до топ-пріоритетів уряду. Щоб було це загальне усвідомлення, що ми не просто зростаємо, а робимо це у спосіб нешкідливий для довкілля. Бо шкоди вже завдано багато»,– наголошує урядовець.
Моніторинг виконання положень Люксембурзької декларації (про захист довкілля) став одним із заходів шостої офіційної зустрічі Панелі з питань довкілля та зміни клімату «Східного партнерства», яка відбувається 12-13 червня у Києві.
До програми «Східного партнерства» ЄС, яка діє з 2009 року, крім України, входять Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія і Азербайджан.
