Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що бачить мало поступу в переговорах із Росією про миротворчу місію ООН для окупованої частини українського Донбасу.
«Досі не ясно, чи це можливо», – сказав він після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим під час 54-ї Мюнхенської конференції з питань безпеки.
За словами Столтенберґа, ця зустріч із Лавровим була «корисною». Але, додав він, іще надто рано говорити, якого рішення можна буде досягти у справі цієї миротворчої місії.
Керівник НАТО також додав, що обговорив із головою МЗС Росії виконання мінських домовленостей 2014 і 2015 років про врегулювання на окупованій частині Донбасу, і наголосив, що головною причиною погіршення відносин між Північноатлантичним союзом і Росією є саме конфлікт на сході України.
Традиційна щорічна міжнародна конференція з питань безпеки в німецькому Мюнхені цього року чималою мірою присвячена можливості врегулювати конфлікт на сході України, спричинений гібридною агресією Росії.
Росія пропонує таку місію ООН, що лише охороняла б на Донбасі вже наявну в Україні неозброєну спостережну місію ОБСЄ і стала б на лінії протистояння, відокремивши нині окуповану частину Донбасу від вільної решти України. Зокрема, Москва категорично не згодна з вимогою розмістити місію ООН і на непідконтрольній нині Києву частині українсько-російського кордону, щоб перепинити потік озброєнь і бойовиків із Росії її гібридним силам на Донбасі. В Києві й на заході відкидають такий варіант, заявляючи, що він фактично заморозить спровокований російською гібридною агресією конфлікт у його нинішньому стані, який по суті вигідний Москві.
Україна і її західні союзники пропонують повномасштабну місію ООН, що перебуватиме на всій окупованій території Донбасу, включно з кордоном із Росією, і гарантуватиме безпеку загалом, а не лише для спостерігачів ОБСЄ, а також візьме під контроль склади озброєння російських гібридних сил на окупованій території, контролюватиме роззброєння незаконних збройних формувань тощо. Росія відкидає такий варіант, який зменшив би її вплив на окуповані території.
Також Росія постійно звинувачує владу України в невиконанні мінських домовленостей, у першу чергу політичної частини їх. Київ і Захід, навпаки, звертають увагу, що саме Росія і її гібридні сили на Донбасі фактично не виконали жодного пункту цих домовленостей – зокрема, не здійснили виведення озброєнь чи роззброєння незаконних формувань, не допустили ОБСЄ до постійного контролю за непідконтрольною ділянкою кордону, не звільнили всіх заручників чи полонених тощо. Україна і її союзники наголошують, що перехід до виконання Києвом політичної частини домовленостей можливий тільки після виконання Росією безпекової частини.
