Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров знову виступив проти повноцінної миротворчої місії ООН для реінтеграції окупованої нині частини українського Донбасу, яку пропонують Київ і його західні союзники.
В інтерв’ю європейському телеканалові «Євроньюз» 16 лютого на запитання, чи Росія за, чи проти такого бачення місії, він заявив, що Росія «не може бути за ідеї, які суперечать рішенням найвищого органу ООН». Лавров мав на увазі твердження Москви, ніби повноцінний формат місії ООН «суперечить» мінським домовленостям, зокрема третій із них, так званому Мінському комплексові заходів – цей документ підтвердила своєю резолюцією Рада безпеки ООН 2015 року.
Продовжуючи лінію Москви, Лавров заявив: «Саботаж цієї резолюції з боку київської влади (так московська влада називає керівництво України, уникаючи згадки назви української держави – ред.) спостерігається давно. Якщо, зокрема, американські колеги будуть підтримувати цю лінію і підривати можливості створення місії ООН, яка б охороняла тих, хто виконує мінські домовленості, мабуть, це буде дуже сумно для міжнародних відносин, для України».
У такому разі, як твердив Лавров, «цей конфлікт так і буде залишатися у стані, що влаштовує київську владу».
Росія виступає за таку місію ООН, що лише охороняла б на Донбасі вже наявну в Україні неозброєну спостережну місію ОБСЄ і стала б на лінії протистояння, відокремивши нині окуповану частину Донбасу від вільної решти України. Зокрема, Москва категорично не згодна з вимогою розмістити місію ООН і на непідконтрольній нині Києву частині українсько-російського кордону, щоб перепинити потік озброєнь і бойовиків із Росії її гібридним силам на Донбасі. В Києві й на заході відкидають такий варіант, заявляючи, що він фактично заморозить конфлікт у його нинішньому стані, який по суті вигідний Москві.
Україна і її західні союзники пропонують повномасштабну місію ООН, що перебуватиме на всій окупованій території Донбасу, включно з кордоном із Росією, і гарантуватиме безпеку загалом, а не лише для спостерігачів ОБСЄ, а також візьме під контроль склади озброєння російських гібридних сил на окупованій території, контролюватиме роззброєння незаконних збройних формувань тощо. Для проведення на цій території місцевих виборів, що передбачено мінськими домовленостями, також пропонують створити там тимчасову цивільну адміністрацію ООН чи під егідою ООН. Росія відкидає такий варіант, який зменшив би її вплив на окуповані території.
Також Росія постійно звинувачує владу України в невиконанні мінських домовленостей, у першу чергу політичної частини їх. Київ і Захід, навпаки, звертають увагу, що саме Росія і підконтрольні їй гібридні сили на Донбасі фактично не виконали жодного пункту цих домовленостей – зокрема, не здійснили виведення озброєнь чи роззброєння незаконних формувань, не допустили ОБСЄ до постійного контролю за непідконтрольною ділянкою кордону, не звільнили всіх заручників чи полонених тощо. Україна і її союзники наголошують, що перехід до виконання Києвом політичної частини домовленостей можливий тільки після виконання Росією безпекової частини.
Мінські домовленості, серед них і Комплекс заходів, затверджений резолюцією Ради безпеки ООН, не передбачають, але й не виключають ніякої місії ООН – ні у версії Москви, ні у версії Києва й Заходу.
