Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель знову виступив за поступове зняття санкцій, запроваджених щодо Росії через її агресію на українському Донбасі, в разі, якщо введення до регіону миротворчої місії ООН допоможе запровадити режим припинення вогню на лінії протистояння.
Як заявив він під час 54-ї Мюнхенської конференції з питань безпеки, «нереалістично» наполягати на повному виконанні мінських мирних домовленостей, якщо не запропонувати Росії часткового послаблення санкцій.
За його словами, треба вивчити «всі можливості» для того, щоб покласти край бойовим діям між українськими силовиками і російськими гібридними силами на Донбасі.
При цьому він підтвердив, що й далі існують засадничі розбіжності навколо пропозиції Росії ввести на схід України миротворчі сили ООН. Але, сказав Ґабріель, він вважає цю ідею «однією з небагатьох реалістичних можливостей», щоб наблизити край насильство в регіоні.
Зіґмар Ґабріель регулярно виступає з закликами частково послаблювати санкції щодо Росії у відповідь на окремі поступки з боку Москви у врегулюванні конфлікту на Донбасі, викликаного гібридною агресією Росії, не чекаючи на повне врегулювання. Ця позиція суперечить спільній позиції Заходу, що санкції, запроваджені через агресію на Донбасі, мають залишатися чинними в повному обсязі до повного виконання Росією і її гібридними силами на Донбасі мінських домовленостей, а санкції через окупацію Криму – до деокупації українського півострова. Зокрема, саме така позиція канцлера Німеччини Анґели Меркель, і вона постійно наполягає на ній.
Зіґмар Ґабріель, відомий загалом прихильним ставленням до Росії, належить до лівоцентристської Соціал-демократичної партії Німеччини і очолює Міністерство закордонних справ у нинішньому німецькому уряді, який завершує свою роботу. Після виборів, що відбулися ще у вересні 2017 року, в Німеччині досі тривають коаліційні переговори про створення нового уряду. Очікують, що до нього Ґабріель не ввійде.
Росія пропонує таку місію ООН, що лише охороняла б на Донбасі вже наявну в Україні неозброєну спостережну місію ОБСЄ і стала б на лінії протистояння, відокремивши нині окуповану частину Донбасу від вільної решти України. Зокрема, Москва категорично не згодна з вимогою розмістити місію ООН і на непідконтрольній нині Києву частині українсько-російського кордону, щоб перепинити потік озброєнь і бойовиків із Росії її гібридним силам на Донбасі. В Києві й на заході відкидають такий варіант, заявляючи, що він фактично заморозить конфлікт у його нинішньому стані.
Україна і її західні союзники пропонують повномасштабну місію ООН, що перебуватиме на всій окупованій території Донбасу, включно з кордоном із Росією, і гарантуватиме безпеку загалом, а не лише для спостерігачів ОБСЄ, а також візьме під контроль склади озброєння російських гібридних сил на окупованій території, контролюватиме роззброєння незаконних збройних формувань тощо. Росія відкидає такий варіант, який зменшив би її вплив на окуповані території.
