Консультаційний комітет президентів України і Польщі домовився поновити ексгумацію похованих в Україні поляків, повідомили обидві сторони.
Як повідомили в адміністрації президента України, на зустрічі заступника голови адміністрації Костянтина Єлісєєва і державного секретаря, керівника канцелярії президента Польщі Кшиштофа Щерського «сторони погодились із необхідністю зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт та спільного відновлення їх».
На зустрічі, що відбулася в польському Кракові, в цьому контексті було домовлено провести міжурядову зустріч на рівні прем’єр-міністрів найближчим часом, повідомили на Банковій.
Єлісєєв і Щерський також «погодилися з важливістю продовження роботи двосторонньої міжурядової комісії з захисту і повернення культурних цінностей», – поінформувала адміністрація президента України.
Крім того, «сторони домовилися співпрацювати з відповідними міcцевими органами влади з метою вирішення питань, що становлять обопільний інтерес», мовиться в повідомленні.
Також співрозмовники обговорили підготовку до візиту президента Польщі Анджея Дуди до Харкова у грудні цього року, додали в Києві.
Крім того, в перебігу зустрічі було підтверджене спільне прагнення сторін сприяти розширенню і поглибленню міжлюдських контактів. «Також відбувся обмін думками щодо майбутнього саміту «Східного партнерства» 24 листопада у Брюсселі, заявила Банкова.
В апараті президента Польщі майже дослівними формулюваннями поінформували, що сторони погодилися з необхідністю скасувати заборону на пошуково-ексгумаційні роботи на території України і поновити ці спільні ексгумаційні роботи в Україні. В цьому контексті сторони погодилися рекоментувати своїм урядам, щоб із цією метою найближчим часом відбулася зустріч віце-прем’єр-міністрів двох країн Пйотра Ґлінського і Павла Розенка.
Також у Варшаві повторили і всі інші пункти повідомлення з Києва.
Кшиштоф Щерський із цього приводу додав у твітері: «Серйозні розмови в рамках президентського комітету Польща – Україна; настав час швидко реалізувати постанову про розблокування ексгумації і добру співпрацю».
Мораторій на ексгумацію поляків, загиблих і похованих на території України, ініціював Інститут національної пам’яті України у відповідь на вандалізм у Польщі стосовно пам’ятників і пам’ятних знаків на українських похованнях у Польщі і на демонтаж низки таких пам’ятників за рішенням місцевої польської влади під приводом неналежного юридичного оформлення їх. Також у зв’язку з цим українська сторона зупинила легалізацію аналогічних польських пам’ятників в Україні, що так само встановлені без усіх належних дозволів.
«Якщо на території Польщі було знищено за останні чотири роки 16 пам’ятників, і жоден із цих випадків досі не розслідуваний, а пам’ятник не відновлено, то на українській території сталися чотири випадки вандалізму, і всі чотири пам’ятники українською стороною були відновлені», – повідомляв керівник Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович.
Останніми днями в Польщі лунали заяви чільних політиків, починаючи з президента, на тему «небажання України йти на історичне порозуміння з Польщею» і «антипольських настроїв» в Україні.
Після низки таких заяв із польського боку Київ повідомив, що президент Петро Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі «задля зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Польщею і щоб уникнути подальшої ескалації напруженості». Як заявив тоді речник голови української держави Станіслав Цеголко, такі заяви польської сторони «викликають серйозне занепокоєння та не можуть залишатися без належного реагування».
Із заявами польських діячів висловлювали незгоду в Україні, нагадуючи, що не раз пропонували Варшаві піти на історичне порозуміння, але на спільних, а не на суто польських позиціях. Польща, зокрема, категорично вимагає від України припинити «героїзацію» Української повстанської армії, звинувачуючи її бійців у вбивствах поляків у часи Другої світової війни, але сама не має наміру відмовлятися від власної героїзації схожого свого формування тих часів, Армії крайової, бійці якої бували причетні до вбивств українців.
Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної право-популістської партії «Право і справедливість» 2015 року, відносини між Польщею і Україною погіршилися через розбіжне ставлення до історичного польсько-українського протистояння. Таке протистояння і розпалювання пристрастей навколо нього призвели до знищення низки українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів, зокрема, з дипломатичними місіями країн, що далі загострило ситуацію.
