Польща розраховує на готовність до діалогу з боку України, а не на ультиматуми, заявив в інтерв’ю агентству PAP заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький.
Він заявив, що українська сторона відхилила «конструктивну пропозицію» польського віце-прем’єр-міністра Пьотра Ґлінського про створення механізму врегулювання історичних питань. «Ми зрозуміли, що в Україні немає не фінансових засобів чи правових норм, а політичної волі. Ми зрозуміли, що нас сприймають виключно інструментально, що ніхто не задумується над нашою пам`яттю і чутливістю», – сказав Ціхоцький.
Він висловив сподівання, що заявлена українськими високопосадовцями готовність до розмови знайде «підтвердження в діях».
За даними польських ЗМІ, 17 листопада в Кракові відбудеться засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі, на якому йтиметься про двосторонні відносини.
11 листопада президент України Петро Порошенко в телефонній розмові з президентом Польщі Анджеєм Дудою висловив надію на зміцнення стратегічного партнерства «заради миру, процвітання і добробуту народів двох країн».
Останніми днями в Польщі лунали заяви чільних політиків, починаючи з президента, на тему «небажання України йти на історичне порозуміння з Польщею» і «антипольських настроїв» в Україні.
Зокрема, Анджей Дуда заявляв, що очікує від Петра Порошенка і влади України, що «люди, які висловлюють відверто націоналістичні і антипольські погляди, не будуть обіймати важливих місць в українській політиці». За його словами, те, що такі люди є, «бо всі ж знають, що вони є, – то дуже недобрий знак щодо нас із українського боку». «Це неприйнятно», – заявив президент Польщі.
А міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський звинувачував Україну у відсутності доброї волі до досягнення польсько-українського історичного порозуміння, тоді як, за його словами, Польща простягає Україні руку для цього. Він також публічно заявляв, що буде рекомендувати президентові Польщі скасувати планований на грудень візит до України.
Після низки таких заяв із польського боку Київ повідомив, що Петро Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі «задля зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Польщею і щоб уникнути подальшої ескалації напруженості». Як заявив тоді речник голови української держави Станіслав Цеголко, такі заяви польської сторони «викликають серйозне занепокоєння та не можуть залишатися без належного реагування».
Із заявами польських діячів висловлювали незгоду в Україні, нагадуючи, що не раз пропонували Варшаві піти на історичне порозуміння, але на спільних, а не на суто польських позиціях. Польща, зокрема, категорично вимагає від України припинити «героїзацію» Української повстанської армії, звинувачуючи її бійців у вбивствах поляків у часи Другої світової війни, але сама не має наміру відмовлятися від власної героїзації схожого свого формування тих часів, Армії крайової, бійці якої бували причетні до вбивств українців.
Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної право-популістської партії «Право і справедливість» 2015 року, відносини між Польщею і Україною погіршилися через розбіжне ставлення до історичного польсько-українського протистояння. Таке протистояння і розпалювання пристрастей навколо нього призвели до знищення низки українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів, зокрема, з дипломатичними місіями країн, що далі загострило ситуацію.
Попри такі напружені двосторонні відносини, Польща в зовнішній політиці наразі далі підтримує Україну.
