Росія наклала вето в Раді безпеки ООН на підготований США проект резолюції, що мав на меті продовжити мандат розслідування про використання хімічної зброї в Сирії.
Таким чином, мандат так званого Спільного механізму розслідування ООН і Організації за заборону хімічної зброї щодо хімічних атак у Сирії збігає вже опівночі на 17 листопада, і цей орган не зможе продовжити розслідування щодо призвідників хімічних атак у Сирії.
Крок Росії зазнав різкої критики. Зокрема, постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі заявила, що цей крок свідчить: Росія не вважає за проблему використання хімічної зброї в перебігу шестирічної громадянської війни в Сирії. Франція, критикуючи крок Росії, заявила, що тепер є реальна загроза подальшого використання хімічної зброї в Сирії.
Із нинішнім голосуванням Росія заветувала вже 10 проектів резолюцій, що стосувалися Сирії, від початку війни в цій країні 2011 року.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров іще напередодні голосування дав знати, що його країна скористається з права вето.
Раніше Росія подала до Ради безпеки свій власний проект резолюції про продовження мандата розслідування, конкурентний до американського. Він мав на меті продовжити цей мандат на шість місяців, а не на два роки, як американський, і до того ж містив критику роботи місії і сумніви в її висновках і пропонував вимагати змін у цій роботі, зокрема, обов’язкового внесення до звітів тверджень уряду Сирії. Перед голосуванням Росія відкликала цей свій проект.
Напередодні Росія відкинула заклики США й інших країн не блокувати в ООН міжнародне розслідування щодо застосування хімічної зброї в Сирії.
24 жовтня Росія вже блокувала в Раді безпеки ООН попередній проект резолюції про продовження мандата місії ООН і Організації за заборону хімічної зброї. США тоді у відповідь звинуватили Москву в підриві роботи місії і неповазі до загибелі людей.
А 26 жовтня Спільний механізм оприлюднив свій черговий звіт, який, зокрема, склав вину за газову атаку в утримуваному повстанцями місті Хан-Шейхуні у квітні цього року на владу Сирії. У звіті наведені численні докази того, що отруйний газ зарин, використаний для нападу, походив із сирійських урядових запасів, а не був саморобним продуктом повстанців, чи що кратер від вибуху боєприпасу могла спричинити тільки авіабомба, а не підрив якогось пристрою на землі. Розслідування також виключило версію про влучення урядовою авіацією Сирії в хімічну зброю самих повстанців: будівля, яку Москва й Дамаск називали «складом» чи «заводом» такої зброї, була насправді медпунктом.
Раніше Організація за заборону хімічної зброї провела і своє окреме розслідування, яке виявило свідчення, що напад у Хан-Шейхуні, унаслідок якого загинули не менш ніж 87 мирних мешканців, серед них принаймні 30 дітей і багато жінок, і ще сотні потерпіли, вчинили з застосуванням зарину сирійські урядові сили.
І влада Сирії, і її союзник Росія, попри всі докази, продовжують заперечувати ці висновки, як і попередні звинувачення режиму в Дамаску в застосуванні хімічної зброї.
У попередніх розслідуваннях Спільного механізму вже було доведено принаймні три випадки застосування зарину сирійськими урядовими військами у 2014–2015 роках, а також застосування гірчичного газу (іприту) екстремістським угрупованням «Ісламська держава».
Спільний механізм розслідування був створений Радою безпеки ООН 2015 року, 2016-го його діяльність продовжили ще на рік.
Тим часом іще з 2011 року діє ще один схожий механізм – Комісія ООН для розслідувань щодо Сирії. Як мовилося у звіті цієї комісії на початку вересня, вже 14-му від початку її роботи, зокрема, інцидент у Хан-Шейхуні є одним із найпереконливіших за доказами використання хімічної зброї військами сирійського режиму.
Загалом у цьому звіті нараховано 33 випадки застосування в Сирії хімічної зброї, починаючи від 2011 року, і 27 із цих нападів, за даними розслідування, здійснили саме сирійські урядові війська.
