Росія заблокувала в Раді безпеки ООН ухвалення резолюції, що мала на меті продовжити ще на рік роботу розслідування щодо застосування хімічної зброї в Сирії.
Росія скористалася зі свого права вето 24 жовтня відразу по тому, як їй не вдалося відкласти це голосування на місяць, щоб отримати змогу розглянути звіт міжнародних інспекторів, який мають оголосити 26 жовтня – з російською пропозицією не погодилася більшість членів Ради безпеки.
Як заявив постійний представник Росії в ООН Василь Небензя, США, ініціатор проекту резолюції, свідомо висунули неприйнятну для Москви пропозицію, щоб «шельмувати Росію» і «прицвяхувати до ганебного стовпа одну країну» (маючи на увазі саму Росію).
Крім Росії, що має право вето, проти резолюції голосувала в Раді безпеки тільки Болівія, утрималися Китай і Казахстан, усі інші 11 членів були за продовження ще на рік мандату Спільного механізму розслідування ООН і Організації за заборону хімічної зброї щодо хімічних атак у Сирії. Наразі повноваження цього механізму збігають 17 листопада.
У звіті цього спільного розслідування 26 жовтня має йтися про хімічну атаку в сирійському місті Хан-Шейхуні 4 квітня з застосуванням отруйного газу зарину, внаслідок якої загинули майже 90 мирних мешканців, переважно жінок і дітей, і потерпіли ще сотні. За всіма наявними на цей час даними, напад хімічною зброєю на місто, що в той час перебувало під контролем опозиції, здійснила авіація урядових сил режиму президента Сирії Башара аль-Асада. І офіційний Дамаск, і Москва відкидали ці результати і твердили, ніби урядова авіація лише зруйнувала склад чи завод хімічної зброї самих повстанців, що і спричинило отруєння. Фахівці з хімічної зброї відкинули таку версію як неймовірну через високу якість отруйної хімічної речовини, якої можна досягти лише у промислових умовах виробництва, а не в напівпідпільних.
У попередніх розслідуваннях цього спільного механізму вже було доведено принаймні три випадки застосування зарину сирійськими урядовими військами у 2014–2015 роках, а також застосування гірчичного газу екстремістським угрупованням «Ісламська держава».
Росія, яка підтримує владний режим Сирії, вже не раз критикувала ці розслідування; сирійська влада теж заперечувала, що вдавалася до хімічної зброї.
Нинішній випадок став уже дев’ятим, коли Росія використала право вето в Раді безпеки ООН на захист сирійського режиму.
Після голосування постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі заявила, що Росія таким чином знову стала на бік «диктаторів» і «терористів» і засвідчила, що готова піти на все, щоб захистити «варварський режим Асада» від наслідків постійного використання ним хімічної зброї.
А у Вашингтоні речниця Державного департаменту США Гедер Науерт висловила розчарування тим, що Росія «поставила свої політичні міркування вище від сирійського народу, який убивають так жорстоко».
Спільний механізм розслідування був створений Радою безпеки ООН 2015 року, 2016-го його діяльність продовжили ще на рік.
Тим часом іще з 2011 року діє ще один схожий механізм – Комісія ООН для розслідувань щодо Сирії. Як мовилося у звіті цієї комісії на початку вересня, вже 14-му від початку її роботи, зокрема, інцидент у Хан-Шейхуні є одним із найпереконливіших за доказами використання хімічної зброї військами сирійського режиму.
Загалом у цьому звіті нараховано 33 випадки застосування в Сирії хімічної зброї, починаючи від 2011 року, і 27 із цих нападів, за даними розслідування, здійснили саме сирійські урядові війська.
