Президент регіональної влади Каталонії, автономної області на північному сході Іспанії, Карлес Пучдемон заявив, що прагне не «травматичного» розриву з Мадридом, а «нового порозуміння», після проведеного 1 жовтня референдуму про незалежність регіону, який центральна влада Іспанії заборонила як неконституційний і не визнає.
Як сказав Пучдемон на прес-конференції, він іще не контактував із центральним урядом Іспанії. Він також закликав прем’єр-міністра Іспанії Мар’яно Рахоя повідомити, чи підтримує він переговори через посередництво про майбутнє Каталонії під егідою Європейського союзу.
За словами лідера регіону, які суперечать позиції Мадрида, референдум був чинний, і його результати обов’язкові до виконання – відповідно до регіонального закону про референдум, що його Мадрид теж оголосив неконституційним і скасованим. Пучдемон повторив, що Каталонія має право на державність, і тепер його треба втілити.
За оприлюдненими на цей час у Барселоні даними, які ще не є остаточними, на референдумі 89,29% його учасників висловилися за незалежність Каталонії, 7,8% були проти, решту майже 3% склали незаповнені і зіпсовані бюлетені.
Але при цьому участь у референдумі взяли 2,26 мільйона мешканців регіону з правом голосу з загалом 5,34 мільйона – лише 42,32%. Таким чином, від усіх виборців Каталонії голоси за незалежність склали 37,8%.
Такі дані загалом відповідають очікуванням: за більшістю опитувань, незалежність Каталонії підтримували близько 40 відсотків її мешканців, при цьому супротивники цієї незалежності переважно не мали наміру брати участі в референдумі, забороненому Мадридом.
За наслідками сутичок під час референдуму 1 жовтня з підпорядкованою центральній владі поліцією, яка за її наказами намагалася перешкодити голосуванню, за останніми повідомленнями, 893 особи звернулися до медичних закладів по допомогу, та значна більшість їх потерпіла легко; чотири людини досі лишаються в лікарнях, із них дві в серйозному стані. Також потерпіли 33 силовики з лав Національної поліції і Цивільної гвардії – двох поліційних сил, підпорядкованих центральному урядові.
За даними регіональної влади Каталонії, іспанській поліції вдалося закрити 319 дільниць для голосування з загалом близько 2 тисяч 300, на решті голосування відбулося.
У Мадриді виправдали дії поліції, яка розганяла охочих проголосувати дубцями і в деяких випадках і гумовими кулями, як виправдані і зважені. Прем’єр-міністр Іспанії Мар’яно Рахой заявив увечері 1 жовтня, що ніякого референдуму в Каталонії не відбулося, що провести його не вдалося, що людей обманом затягли до участі в забороненому голосуванні, яке, за його словами, було «посміховиськом із самої суті демократії». «Верховенство права продовжує діяти з усією силою… Сьогодні перемогла демократія, бо була дотримана Конституція», – додав він у телевізійному виступі.
Мадрид визнав референдум із запитанням «Чи хочете ви, щоб Каталонія стала незалежною державою у формі республіки?» неконституційним: чинна Конституція Іспанії (яка є конституційною монархією) не передбачає права регіонів на відокремлення і визначає державу як унітарну.
У Каталонії, що має у складі Іспанії певну автономію у статусі «автономної спільноти», прихильники незалежності посилаються на її давні традиції незалежного чи фактично незалежного існування: регіон остаточно втратив широку самоврядність тільки у 18-му столітті, після чого зазнав дискримінації, зокрема, заборони на каталанську мову. Крім того, в Барселоні, яка не має бюджетної автономії, заявляють, що регіон, який дає близько 20 відсотків від ВВП Іспанії і має економіку більшу, ніж Португалія, чи таку, як Чилі, сплачує до центрального бюджету Іспанії значно більші кошти, ніж отримує з нього.
Крім того, прихильники незалежності звинувачують Мадрид у втручанні в мовну й освітню політику регіону, значне число жителів якого говорить каталанською мовою, наполягаючи на його не тільки економічній, але й культурній і історичній самодостатності.
