Після завершення в Каталонії, автономному регіоні на північному сході Іспанії, референдуму про незалежність, що був названий незаконним і заборонений центральною владою країни, повідомили нові цифри потерпілих унаслідок сутичок прихильників референдуму з поліцією, яка за наказами центрального уряду країни намагалася перешкодити голосуванню. Як повідомили медики і влада регіону, до медичних закладів звернулися по допомогу 844 потерпілі.
Раніше повідомляли, що більшість потерпіла незначно, кількадесят мають серйозніші травми, три людини перебувають у серйозному стані – в одному з випадків ідеться про травму ока, найімовірніше, від влучання гумової кулі, які, крім дубців, використовувала поліція для розгону охочих проголосувати.
Іспанські силовики, зі свого боку, теж збільшили число своїх потерпілих. За новими даними Міністерства внутрішніх справ Іспанії, були травмовані 33 силовики – 19 із лав Національної поліції і 14 із Цивільної гвардії – двох поліційних сил, підпорядкованих центральному урядові.
Також повідомляли про затримання трьох людей.
Міністр закордонних справ Іспанії Альфонсо Дастіс в інтерв’ю агентству «Асошієйтед прес» назвав дії поліції супроти референдуму «неприємними, але зваженими», і звинуватив натомість у насильстві виключно президента каталонської влади Карлеса Пучдемона і його регіональний уряд.
За даними регіональної влади Каталонії, іспанській поліції вдалося закрити 319 дільниць для голосування з загалом близько 2 тисяч 300. На решті голосування відбулося, нині триває підрахунок голосів.
Прем’єр-міністр Іспанії Мар’яно Рахой заявив, що ніякого референдуму в Каталонії не відбулося, що провести його не вдалося, що людей обманом затягнули до участі в забороненому голосуванні, яке, за його словами, було «посміховиськом із самої суті демократії». «Верховенство права продовжує діяти з усією силою… Сьогодні перемогла демократія, бо була дотримана Конституція», – додав він у телевізійному виступі і високо оцінив дії поліції.
Раніше 1 жовтня Карлес Пучдемон заявив на прес-конференції, що «жорстокість поліції стане вічним соромом для іспанської держави». А мер головного міста Каталонії Барселони Ада Колау закликала Мар’яно Рахоя піти у відставку за те, що він, за її словами, «перетнув усі червоні лінії», наказавши поліції виступити проти «нормальних людей». Колау також назвала Рахоя боягузом, що ховається за прокурорами й судами.
Мадрид визнав референдум із запитанням «Чи хочете ви, щоб Каталонія стала незалежною державою у формі республіки?» неконституційним: чинна Конституція Іспанії (яка є конституційною монархією) не передбачає права регіонів на відокремлення і визначає державу як унітарну.
Каталонія ж, що має у складі Іспанії певну автономію у статусі «автономної спільноти», посилається на свої давні традиції незалежного чи фактично незалежного існування – регіон остаточно втратив самоврядність тільки у 18-му столітті, після чого зазнав дискримінації, зокрема, заборони на каталанську мову. Крім того, Барселона, яка не має бюджетної автономії, заявляє, що регіон, який дає близько 20 відсотків від ВВП Іспанії і має економіку більшу, ніж Португалія, сплачує до центрального бюджету Іспанії значно більші кошти, ніж отримує з нього.
За опитуваннями, за незалежність Каталонії виступала менша частка населення регіону, ніж проти неї, – близько 40 відсотків, – але за проведення референдуму щодо такої незалежності виступила значна більшість мешканців Каталонії.
