Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що для виконання Мінських домовленостей про врегулювання на сході України необхідна «дорожня карта», що передбачала б чітку послідовність її виконання і гарантії, що Росія виконає свої зобов’язання.
За словами міністра, це має бути єдина, чітка і зрозуміла «дорожня карта», і вона буде розроблятися на основі «спільної позиції» Києва з німецькими і французькими колегами.
Раніше у вівторок міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва пропонує розробити «паралельну дорожню карту» виконання Мінських домовленостей про врегулювання на сході України, щоб кожен крок у зміцненні режиму безпеки супроводжувався кроком у просуванні політичних реформ. Для цього, сказав він, Київ і угруповання «ДНР» та «ЛНР» мають «пройти свою частину шляху і виконати взяті на себе півтора року тому зобов’язання». Про зобов’язання, які взяла на себе Росія, Лавров узагалі не згадав.
Також у вівторок міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що разом із колегою з Франції Жаном-Марком Еро прибуде в середу до Києва, щоб домагатися й від України компромісів у виконанні Мінських домовленостей. За його словами, саме тому обидва міністри хочуть говорити з президентом України Петром Порошенком, прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом і політичними діячами у Верховній Раді про те, як повернути мінський процес на шлях виконання.
У понеділок про необхідність для Києва йти на певні поступки Росії і сепаратистам у процесі вирішення конфлікту вже говорив посол Німеччини в Україні Ернст Райхель. «Україна в цьому конфлікті, (вирішення якого) регулюється Мінськими домовленостями, не може на 100 відсотків обстояти свої інтереси», – заявив він.
У липні Петро Порошенко заявляв, що в підсумковому документі комісії Україна – НАТО вказано, що політична частина Мінських угод, включно із проведенням виборів, може бути втілена після створення необхідних безпекових умов, і ця позиція, за його словами, знайшла підтвердження і під час його зустрічі з керівниками п’яти держав із «Групи семи»: США, Німеччини, Франції, Великої Британії й Італії. За його словами, зовнішньополітичні радники з цих держав працюватимуть над розробкою «дорожньої карти» безпекового компоненту Мінських угод. Наступними днями Павло Клімкін заявляв, що така «дорожня карта» мала б чітко визначити послідовність реалізації кроків у сфері безпеки, які стосуються припинення вогню, відведення російських військ, важкого озброєння і найманців, доступу місії ОБСЄ до всієї території Донбасу, включно з непідконтрольною нині ділянкою кордону з Росією, та забезпечення безпеки перед місцевими виборами на окупованих територіях Донбасу, під час цих виборів та після них.
Україна твердо стоїть на позиції, що такі політичні елементи Мінських домовленостей, як місцеві вибори на окупованих частинах Донбасу за українським законодавством чи надання «амністії» (непритягнення до кримінальної відповідальності) щодо тих бойовиків, хто не вчинив тяжких злочинів, неможливо виконувати до повного виконання безпекового компонента. Зокрема, це неможливо до виведення з території України російських військ, найманців та бойової техніки і за нинішньої повної непідконтрольності українсько-російського кордону в регіоні, який, як наполягає Київ, має взяти під контроль спеціальна міжнародна поліційна місія.
Москва ж, яка взагалі не визнає присутності своїх військ, найманців і бойової техніки в регіоні та всього свого воєнного втручання на Донбасі, заявляє, що місцеві вибори необхідні якнайшвидше, щоб «легітимізувати» ватажків угруповань «ДНР» і «ЛНР», визнаних в Україні терористичними. Росія також заявляє, що не має ніяких зобов’язань за Мінськими домовленостями, бо підписувала їх, мовляв, не як учасник, а як «гарант».
На Заході загалом більше підтримують позицію Києва. Але там теж лунають голоси про необхідність досягти виконання Мінських домовленостей до кінця цього року будь-якою ціною.
