Член Ради при президенті Росії з розвитку громадянського суспільства і прав людини Максим Шевченко виступив у Північнокавказькому окружному військовому суді Ростовської області у справі «Хізб ут-Тахрір».
Як повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії, Шевченко виступив як свідок у справі, а не як фахівець, як передбачалося раніше.
У судовому процесі у справі «Хізб ут-Тахрір» – стадія додаткового подання доказів.
Як стало відомо Крим.Реалії, Шевченко давав свідчення, пов’язані з представленими в справі матеріалами.
На засіданні Шевченко зазначив, що кримчан судять за участь у забороненій організації, а його інтерв’ю на радіо «Вести.FM» використовується у справі як обтяжувальна обставина.
У Північнокавказькому окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону 22 серпня триває засідання, де судять чотирьох кримських мусульман – Руслана Зейтуллаєва, Рустема Ваітова, Нурі Примова і Ферата Сайфуллаєва, обвинувачених у зв’язках з організацією «Хізб ут-Тахрір» .
Їх заарештували взимку 2015 року в Севастополі і звинувачують в участі в організації «Хізб ут-Тахрір». У травні їм продовжили арешт до жовтня.
Всього у російській справі про членство у «Хізб-ут-тахрір» проходить загалом 14 кримчан. Чотирьом із них висунули обвинувачення, інші десять іще чекають на закінчення слідства. У Росії правозахисна організація «Меморіал» визнала чотирьох кримчан, у справі яких триває суд, політичними в’язнями.
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши в список 15 об’єднань, названих «терористичними».
Крім Росії, ця організація як терористична заборонена в Узбекистані, Казахстані, Китаї та деяких інших азіатських і африканських країнах. У Німеччині діяльність «Хізб ут-Тахрір» обмежена через звинувачення в антисемітизмі. В Україні і у більшості країн Заходу вона може діяти легально.
Переслідування проукраїнських і кримськотатарських активістів стали частим явищем у Криму після його анексії Росією в 2014 році. Про це неодноразово заявляли правозахисники. Вони закликають Кремль припинити порушення прав людини. Але Москва і російська влада Криму заперечують репресії.
