Президент України Володимир Зеленський поки не знає, хто очолить Інститут національної пам’яті. Про це він заявив під час пресмарафону, відповідаючи на питання журналіста Польського радіо, який зазначив, що «до попереднього керівника у Польщі не дуже добре було ставлення».
«Я не хочу коментувати пана Володимира В’ятровича. Він працював і він не є членом нашої команди. Яку людину запропонує наша команда... Це буде спільна кандидатура нашої команди. Це дуже чутливе питання і воно теж в пріоритеті. Мені ще не показували цю людину. Бо у нас зараз багато дуже питань економічних, опалювальний сезон, і ми маємо трохи почекати», – сказав Зеленський.
Читайте також: Виглядає, що нова влада України не розуміє особливості українсько-польських відносин – В’ятрович
Щодо політики історичної пам’яті, президент України сказав, що він «попросив нашу комісію виписати усі питання і всі ці питання ми вирішимо, але повинні вирішувати обидві сторони».
«Ми повинні поважати один одного», – наголосив Володимир Зеленський.
Польський кореспондент також запитав, чи готовий президент України зустрітися із президентом Польщі в Україні і разом вшанувати пам’ять загиблих (ймовірно, кореспондент мав на увазі жертв Волинської трагедії – ред.).
Зеленський наголосив, що готовий «із задоволенням» зустрітися із Анджеєм Дудою, «коли він захоче».
«В нас історія складна з обох боків. І ми повинні в даному питанні об'єднуватися, а не роз’єднуватися. Ми повинні поважати усіх загиблих з обох боків. Тому я сказав, давайте пробачати один одному і ми повинні пам’ятати про те, щоб було, щоб такого більш ніколи не було з обох сторін. І тому я запропонував: давайте зробимо меморіал на кордоні, до якого усі ми зможемо приїжджати – і українці, і поляки», – сказав Зеленський.
Україна надає Польщі дозвіл на проведення пошуково-ексгумаційних робіт. Згідно з умовами, висунутими українською стороною, ексгумація має проводитися українськими дослідниками разом із польськими експертами після виконання необхідних формальностей.
Сейм Польщі 22 липня 2016 року ухвалив постанову, якою визнав Волинську трагедію геноцидом громадян Польщі, організованим українськими націоналістами. За документом, День пам’яті жертв цієї трагедії у Польщі щороку відзначатиметься 11 липня, оскільки, за даними польських істориків, 11 липня 1943 року було кульмінаційним моментом антипольських акцій на Волині.
У червні 2016 року українці Європи закликали владу Польщі до взаємного примирення та недопущення провокацій, що роз’єднують український та польський народи.
«Українці та поляки впродовж століть співжили на територіях Східної та Західної Галичини, Волині, Полісся. Історія взаємин двох народів не завжди була безхмарною... з уст деяких польських політиків частішають намагання покласти відповідальність за смерті людей лише на українців, демонізувати ОУН і УПА, як частину визвольного руху за незалежність України, звинуватити українців у геноциді поляків», – йдеться у заяві.
Українці Європи зверталися до польської влади з проханням докласти всіх зусиль для того, щоб не допустити подібної риторики з вуст офіційних представників польської держави.
