Дострокові парламентські вибори в Азербайджані, що пройшли 9 лютого, супроводжувалися численними порушеннями, які ставлять під сумнів чесність офіційних результатів – такої думки дійшли представники місії спостерігачів Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ. Крім того, за висновками спостерігачів, незважаючи на велику кількість кандидатів, на виборах не було справжньої конкуренції.
У попередній доповіді місії йдеться про те, що законодавчі перешкоди не дозволили низці кандидатів взяти участь у виборах. Крім того, спостерігачі відзначили випадки тиску на виборців.
За попередніми даними, після обробки майже 100 відсотків протоколів владна партія «Новий Азербайджан», очолювана президентом країни Ільгамом Алієвим, отримує 81 зі 125 місць у парламенті країни.
Решта місць у парламенті головним чином зайняли самовисуванці. У виборах брали участь кандидати від 20 політичних партій. Однак ціла низка партій бойкотували вибори. Опозиція оголосила їх фарсом, який лише посилить владу президента Алієва.
Явка на виборах склала близько 48 відсотків – це трохи нижче, ніж на попередніх виборах.
Парламентські вибори в Азербайджані були заплановані на листопад 2020 року. Однак у грудні парламент країни вирішив саморозпуститися і провести дострокові вибори. На думку опозиції, це призведе до ще більшої консолідації влади в руках сім'ї Алієвих.
Партія «Новий Азербайджан» здобула перемогу і на виборах 2015 року, які бойкотувала опозиція.
Ільгам Алієв прийшов до влади в 2003 році незадовго до смерті його батька Гейдара Алієва, який правив країною від 1993 року.
