Україна та Угорщина дійшли цілковитої згоди щодо того, що назва «уповноваженого» угорського уряду у справах Закарпаття має бути змінена, але щодо інших розбіжностей консультації мають тривати. Про це, повідомляє з Люксембурга кореспондент Радіо Свобода, після зустрічі з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сійярто заявив голова МЗС України Павло Клімкін.
«Ми повністю домовилися, що назва їхнього «уповноваженого» буде іншою. По-друге, після відео та всіх цих подій (в інтернеті оприлюднили відеозапис роздачі громадянства Угорщини в консульстві на Закарпатті – ред.) нам потрібні реальні комплексні консульські консультації, і ми домовилися щодо їхнього проведення», – заявив голова українського дипломатичного відомства, додаючи, що наступна зустріч із угорським колегою має відбутися у 24 жовтня у Варшаві на форумі з питань безпеки.
«І, звичайно, говорили про всі наші інші «улюблені» теми», – додав Клімкін у твітері.
Клімкін зазначив, що для владнання суперечностей перед Києвом і Будапештом ще залишається чимало роботи.
«Є дискусія, з деяких питань є прогрес: щодо консультацій, зміни назви посади «уповноваженого», про наступну зустріч. Про інші питання, звичайно, треба розмовляти далі. Це не кінець цієї складної історії, але лінія консультацій і розмови у нас є», – сказав український міністр.
Тим часом Петер Сійярто після консультацій із Павлом Клімкіним знову висловив занепокоєння занесенням до списку на сайті проекту «Миротворець» понад 500 імен громадян України, яким Угорщина видала і своє громадянство, а також петицією на сайті Верховної ради щодо депортації угорців (ідеться про петицію, що пропонує тих, хто отримав паспорти громадян Угорщини, позбавляти українського громадянства як «перевертнів» «із наступною депортацією до їхньої нової батьківщини – Угорщини»; ця петиція за три тижні набрала трохи більше як 500 підписів із 25 тисяч, які вона мала б зібрати за три місяці, щоб бути розглянутою – ред.).
«Я сподіваюся, що запевнення з боку представника України у владнанні цих проблем не залишаться тільки словами, а будуть якомога швидше втілені на ділі. І це не є двостороннім питанням, бо утиски прав меншин та етнічних груп – це міжнародне питання, і ми будемо використовувати всі наявні міжнародні механізми для знаходження на них належної відповіді», – заявив Сійярто, висловивши сподівання, що «українські партнери також хочуть вирішити цю проблему».
Голова угорської дипломатії і його колега з України взяли участь у зустрічі міністрів закордонних справ у рамках програми «Східного партнерства» ЄС.
Петер Сійярто, виступаючи 11 жовтня на прес-конференції в Будапешті, обіцяв закарпатським угорцям, що вони і надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».
Позаминулого тижня міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові, або він буде висланий із країни.
У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, як в одному з консульств Угорщини на Закаопатті масово видають угорські паспорти українським громадянам, а також інструктують приховувати цей факт від української влади, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.
Крім того, ще один дипломатичний скандал викликало призначення Угорщиною урядового уповноваженого з питань розвитку Закарпаття, відповідального також за програму розвитку угорськомовних дитячих садків у Карпатському басейні (в українській термінології – басейні річок Тиси і Дунаю – ред.). У Києві зажадали пояснень від угорської сторони, бо до сфери компетенції цього уповноваженого віднесено частину суверенної території України.
Угорщина вже було погодилася раніше змінити назву посади на більш нейтральну (раніше цей же посадовець був урядовим комісаром, відповідальним за співпрацю між прикордонним регіоном Угорщини Саболч-Сатмар-Береґ і Закарпатською областю України), але потім відступила від тієї обіцянки.
Ці суперечки додалися до інших – навколо українського закону про освіту і законопроекту про державну мову, які, на думку Будапешта, обмежать права угорської меншини в Україні. Київ ці звинувачення відкидає. Проте через ці суперечності Угорщина, зокрема, блокує розвиток відносин між Україною і НАТО.
