У деяких спірних питаннях між Києвом і Будапештом є прогрес, у інших – ще слід продовжувати консультації та пошуки рішень. Такі заяви від представників обох урядів пролунали 15 жовтня вперше після взаємного висилання консулів. Голови дипломатичних відомств Угорщини й України Петер Сійярто й Павло Клімкін зустрілися у кулуарах наради міністрів закордонних справ ЄС та країн Східного партнерства у Люксембурзі
У деяких питаннях між Кивом і Будапештом є прогрес, по інших – треба ще розмовляти – каже Павло Клімкін, пояснюючи, Україна та Угорщина дійшли цілковитої згоди щодо того, що назва «уповноваженого» уряду в справах Закарпаття» повинна бути змінена.
Ми повністю домовилися, що назва їхнього «уповноваженого» буде іншоюПавло Клімкін
«Ми повністю домовилися, що назва їхнього «уповноваженого» буде іншою. По-друге, після відео та всіх цих подій нам потрібні реальні комплексні консульські консультації, і ми домовилися щодо їхнього проведення, – заявив голова українського дипломатичного відомства.
І Павло Клімкін, і Петер Сійярто повідомили, що наступна їхня зустріч запланована на 24 жовтня у Варшаві на форумі з питань безпеки.
Тим часом, Петер Сійярто після консультацій із представником України знову висловив своє занепокоєння законом про освіту, насамперед пунктом про мови нацменшин та ще й фактом занесенням до списку «Миротворця» 500 імен етнічних угорців і петицією на сайті Верховної ради щодо депортації угорців.
Утиски прав меншин та етнічних груп – це міжнародне питання і ми будемо використовувати всі наявні міжнародні механізми для знаходження на них належної відповідіПетер Сійярто
«Я сподіваюся, що запевнення з боку представника України у владнанні цих проблем не залишаться тільки словами, а будуть якомога швидше реалізовані на ділі. І це не є двостороннім питанням, бо утиски прав меншин та етнічних груп – це міжнародне питання і ми будемо використовувати всі наявні міжнародні механізми для знаходження на них належної відповіді», – заявив Сійярто, висловлюючи сподівання, що «українські партнери також прагнуть вирішити цю проблему».
Це ще не кінець складної історії – Клімкін
Зі свого боку, український міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначає, що для владнання суперечностей, перед Кивом і Будапештом ще залишається чимало роботи.
«Є дискусія, з деяких питань є прогрес: щодо проведення наступних консультацій, щодо зміни назви посади «уповноваженого», про наступну зустріч. По інших питаннях, звичайно, потрібно розмовляти далі. Це не кінець цієї складної історії, але лінія консультацій і розмови у нас є», – каже український міністр.
Представник України пояснює, що вислання угорського консула було базоване на тому, що з одного боку, своїми діями він порушував Віденську конвенцію про консульські зносини. З іншого, – він порушив міжнародне й українське законодавство та ще й закликав приховувати факти видачі угорських паспортів. Нарешті, він ще й закликав до маніпуляцій із документами.
Ми з угорцями не воюємо, як це відбувається із Росією, яка продовжує збройну і гібридну агресію. Нам треба знайти з угорцями шлях до порозумінняПавло Клімкін
«Це питання принципу, хоча воно не означає, що ми маємо його розкручувати. Ми з угорцями не воюємо, як це відбувається із Росією, яка продовжує збройну і гібридну агресію. Нам треба знайти з угорцями шлях до порозуміння. Але ми розцінюємо цю ситуацію, як загрозу нашій нацбезпеці, тож будемо жорстко й послідовно відстоювати наші інтереси», – каже український дипломат.
У вересні поширене в соцмережах та ЗМІ відео, що в одному з консульств Угорщини в Україні масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.
Про засідання Комісії Україна-НАТО мова ще не йде
Дещо раніше офіційний Будапешт побачив порушення прав угорської меншини в нормі закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою. Тим часом, як офіційний Київ ці звинувачення відкидає, на знак протесту, уряд Угорщини ініціював блокування процесу євроатлантичної інтеграції України, зокрема, не допускаючи проведення засідань Комісії Україна-НАТО.
На цьому етапі, пояснює Радіо Свобода Павло Клімкін, про засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів мова не йде.
Такого не буде, що Угорщина на території Закарпаття буде робити щось сама без нашого відома і не інформуючи насПавло Клімкін
«Є дискусія, з деяких питань, позитивна. Але на тлі того, що трапилося, ми знаходимося у дуже непростому становищі, тому мусимо працювати і з громадою, і з Угорщиною. Маємо з’ясувати, як нам спільно працювати на Закарпатті. Я сказав Петерові (Сійярто, – ред.), що такого не буде, що Угорщина на території Закарпаття буде робити щось сама без нашого відома і не інформуючи нас», – заявив український міністр у Люксембурзі, уточнюючи: «або ми будемо працювати там разом, погоджуючи наші кроки, або Угорщина там працювати не буде. Сподіваюся, що і для них важливо там працювати разом з нами».
Виступаючи 11 жовтня на прес-конференції в Будапешті, очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто пообіцяв закарпатським угорцям, що вони і надалі можуть розраховувати на допомогу «материнської держави».
Раніше у жовтні міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав неадекватним рішення Будапешта вислати українського консула у відповідь на проголошення Києвом персоною «нон-ґрата» угорського дипломата. Перед тим, 26 вересня, Клімкін під час переговорів у штаб-квартирі ООН з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто офіційно повідомив про вимогу відкликати консула Угорщини в українському Берегові або він буде висланий з країни.
