Вашингтон може «фундаментально переглянути» відносини з Грузією у разі остаточного ухвалення закону «Про прозорість іноземного впливу», який критики називають аналогом репресивного російського закону про «іноземних агентів». Про це заявила речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.
«Грузинський народ висловлював свою думку щодо цього закону, протестуючи на вулицях. У ці вихідні ми бачили одні з найбільших протестів в історії Грузії, коли десятки тисяч мирних протестувальників, не злякавшись тактики залякування, закликали свій уряд виступити проти цього закону, бо вони хочуть євроатлантичного майбутнього», – наголосила вона.
У Білому домі заявили, що «глибоко стурбовані» ухваленням закону в третьому читанні. Вашингтон очікує, що президент Грузії накладе на нього вето.
«Неясно, чи спробує парламент подолати потенційне вето, ми відкрито висловилися про нашу стурбованість щодо закону, який суперечить демократичним цінностям і відсуне Грузію ще далі від цінностей Європейського союзу, і не треба забувати також про НАТО», – зазначила речниця Білого дому.
Парламент Грузії 14 травня у третьому, остаточному читанні затвердив закон про «іноагентів». За документ проголосували 84 депутати зі 150 – представники «Грузинської мрії», яка ініціювала законопроєкт, та їхні союзники. 30 депутатів проголосували проти. Під час обговорення, яке передувало рішенню, депутати побилися.
Голосування пройшло на тлі протестів десятків тисяч громадян країни, які виходять на акції, та критику міжнародних партнерів Грузії.
На центральному проспекті імені Руставелі в Тбілісі 14 травня почалися сутички і затримання учасників акції проти законопроєкту. Протестувальники зустріли ухвалення документу свистом, гулом і стукотом у встановлені металеві загородження. Поліція розпочала розгін маніфестантів без попереднього попередження, передає грузинська служба Радіо Свобода.
За даними Міністерства внутрішніх справ країни, «за непокору вимогам поліції», затримали 13 демонстрантів. МВС зазначає, що учасники протесту чинили опір поліцейським, кидали в них різні предмети і фарбу.
Закон, ухвалений парламентом, у 10-денний термін передається президентові Грузії. Саломе Зурабішвілі раніше пообіцяла, що накладе вето на законопроєкт. «Грузинська мрія» має достатньо голосів, щоб подолати вето. Якщо і після цього президент не підпише закон, його підписує і публікує голова парламенту.
Терміни, протягом яких парламент має подолати вето президента, у Конституції не вказані. Імовірно, «Грузинська мрія» може остаточно затвердити закон у середині червня, пише проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу».
Законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу» був внесений «Грузинською мрією» вдруге. В березні 2023 року владна партія відкликала документ після масштабних протестів. На думку опозиції, законопроєкт повторює російське законодавство про «іноземних агентів».
Законопроєкт передбачає створення реєстру «іноагентів», де будуть зазначені всі некомерційні юридичні особи та ЗМІ, які фінансуються з-за кордону більш ніж на 20%. Вони мають публікувати річний фінансовий звіт.
Раніше Європарламент підтримав жорстку резолюцію, в якій перераховані рекомендовані дії у відповідь. Серед них персональні санкції, перегляд безвізового режиму Грузії та ЄС, зупинення фінансової допомоги, відмова на початку переговорів про вступ країни до спільноти.
Форум