Біля населеного пункту Шуми на Донеччині внаслідок вибуху гранати типу РГД-5, встановленої, ймовірно, у вигляді розтяжки, 15 вересня поранені двоє українських військовослужбовців, повідомляє пресцентр штабу Операції об’єднаних сил.
«Близько 11:40 в районі населеного пункту Шуми Донецької області внаслідок вибуху гранати типу РГД-5, встановленої, імовірно, у вигляді розтяжки, поранені двоє військовослужбовців – полковник О.Апполонов і прессекретар однієї з бригад В.Залевський. Обидва поранені доставлені до лікарні міста Торецьк, їхній стан – стабільний, задовільний», – йдеться в повідомленні.
Апполонов і Залевський перебували в цьому районі «з метою стандартної перевірки ситуації», додали в пресцентрі. Розслідування того, що сталося, триває.
«За інформацією, якою володіємо станом на цю хвилину, немає підтверджень того, що цей інцидент був не випадковим. Уся інформація була доведена до відома Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в повному обсязі», – йдеться в повідомленні.
У пресцентрі додали, що тому настільки важливим є питання тотального розмінування, яке Україна постійно піднімає в рамках і Мінського, і Нормандського форматів.
Минулого тижня в районі Шумів мало відбутися так зване «спільне інспектування» українських позицій, про яке домовилися на засіданні Тристоронньої контактної групи.
Це інспектування врешті не було здійснене: українська сторона відмовилася від нього, пославшись на додаткові вимоги сторони Росії і бойовиків, висловлені після зустрічі ТКГ і не узгоджені на ній, а також не те, що угруповання відмовилися від «дзеркальних» інспекцій українською стороною їхніх позицій.
Причиною для домовленостей про таку інспекцію стали заяви ватажка угруповання «ДНР» Дениса Пушиліна, що, мовляв, українська сторона порушила умови домовленості про припинення вогню, облаштувавши нові позиції біля селища Шуми, що підконтрольне Києву і лежить майже на лінії фронту між Торецьком і нині окупованою Горлівкою.
Київ відкинув обвинувачення. Про те, що йдеться про старі українські позиції, обладнані ще до кінця 2019 року, говорили в соцмережах і колишні бойовики.
Українські військові тоді пообіцяли в разі порушення «адекватну відповідь усіма силами і засобами». Бойовики врешті відмовилися від обіцяного ними обстрілу, пославшись на домовленість про спільну з ними інспекцію.
При цьому за час, що минув від оголошення останнього режиму припинення вогню з 27 липня, Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ багато разів фіксувала, як російські гібридні сили відкрито зміцнюють і переобладнують свої прифронтові позиції на порушення домовленості.
Росія з самого початку своєї агресії проти України вимагає від Києва «прямого діалогу з Донецьком і Луганськом», тобто визнання за сторону війни підтримуваних і скеровуваних Москвою незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними, – але не самої Росії, яка стверджує, що до своєї агресії проти України ніяк не причетна і є лише гарантом миру в Україні, але не стороною воєнного конфлікту.
