Переговори з питань безпеки із Росією щодо ситуації довкола України, які перемістилися до штаб-квартири НАТО в Брюсселі, почалися на тлі низьких очікувань прориву.
Представники 30 членів НАТО і Росії 12 січня проводять засідання Ради НАТО-Росія – це друге заплановане обговорення цього тижня, спрямоване на послаблення напруженості на кордоні з Україною.
10 січня відбувся перший раунд американсько-російських переговорів у Женеві, який виявився безрезультатним.
Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко і заступник міністра оборони Олександр Фомін очолюють московську делегацію на першому за два роки засіданні ради. Грушко назвав зустріч «моментом істини» у відносинах Росії й НАТО.
Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, головна американська переговорниця у першому раунді переговорів, також перебуває в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Головне питання порядку денного – неспровоковане нарощування військ Росії поблизу України та побоювання щодо того, що Кремль може готуватися до нового вторгнення на українську територію.
Москва накопичила майже 100 тисяч військових біля кордону з Україною та на окупованому Кримському півострові, що, за словами США, може свідчити про підготовку до вторгнення.
Західні чиновники й аналітики кажуть, що нарощування є спробою Москви тиснути на США і європейських союзників, щоб вони пішли на поступки.
На засіданні Ради НАТО-Росія розглянуть вимогу Москви до НАТО припинити розширення на схід, зокрема не давати членство Україні, і відмовитися від поступу, досягнутого у Центральній і Східній Європі з 1990-х років.
Хоча очікування низькі, НАТО сподівається залучити Москву до тривалого діалогу і запобігти військовій ескалації. Цього тижня генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що хорошим результатом буде домовленість про подальші зустрічі.
Як заявила постійна представниця США при НАТО Джуліанна Сміт під час брифінгу напередодні зустрічі, союзники по Північноатлантичному альянсу об’єднані в своїх позиціях щодо Росії перед початком Ради НАТО-Росія.
«Стало кришталево очевидним, що жоден союзник всередині альянсу НАТО не бажає поступатися чи вести переговори про щось, що стосується політики відкритих дверей НАТО», – заявила Сміт 11 січня.
«НАТО відкрите і віддане змістовному взаємному діалогу з Росією, – додала вона. – Водночас ми єдині, щоб стримувати загрози для союзників по НАТО і подальшу агресію Росії проти наших партнерів у Європі».
Представниця США також повторила заклик Вашингтона до деескалації, відведення військ і продовження дипломатії.
Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка вела переговори у Женеві, поінформувала представників НАТО про хід розмов із заступником міністра закордонних справ Росії Сергієм Рябковим.
Після більш ніж семи годин переговорів у Женеві російські та американські чиновники виступили за продовження діалогу, хоча прориву не було.
Речник Кремля Дмитро Пєсков 11 січня заявив, що переговори США і Росії були відкритими і прямими, але не привели до прогресу з питань, які Москва вважає невідкладними.
«Ми поки не бачимо реальних причин для оптимізму», – сказав Пєсков.
Виступаючи після переговорів 10 січня і перед поверненням до Брюсселя, Грушко заявив, що Росія вимагатиме комплексної відповіді на свої вимоги.
«Ми будемо домагатися конкретної, змістовної, постатейної реакції на російський проєкт угоди про гарантії», – додав він.
Після переговорів Ради НАТО-Росія відбудеться засідання Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) 13 січня у Відні. Сполучені Штати, Росія та Україна – усі члени ОБСЄ.
