Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі звернулася до Конституційного суду з позовом щодо закону про «іноагентів» – про це заявив секретар голови держави Георгій Мсхіладзе 15 липня.
За його словами, це перший випадок звернення президента Грузії до Конституційного суду через закон. Згідно з позицією Зурабішвілі, документ є неконституційним, він суперечить статті 78 Конституції Грузії.
«У позові також оскаржується низка норм закону, які порушують низку основних прав, гарантованих конституцією. Цим позовом Президент вимагає зупинки дії зазначеного закону та його остаточного скасування», – заявив Мсхіладзе.
Читайте також: Колишні грузинські посадовці нарікають на скорочення згадок про Грузію з декларації саміту НАТО
Крім того, як передає проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу», Народний захисник Грузії Леван Йоселіані повідомив про намір подати схожий позов до Конституційного суду з метою оскаржити відповідність закону до основного закону держави.
«Громадський захисник обов’язково буде задіяний у цьому процесі. Опрацьовуємо можливість взяти участь у перегляді – чи буде вона у формі вираження думки «друга суду» чи в якійсь іншій формі... Наша думка щодо закону відома. Ми закликали не ухвалювати цей закон, ми закликали досягти цієї мети шляхом внесення змін до інших законів, проте рішення було ухвалено», – заявив журналістам народний захисник Грузії.
Подібні позови до Конституційного суду планують подати і неурядові організації та різні ЗМІ, а також опозиційні депутати парламенту Грузії.
Читайте також: Європейський союз призупинив процес вступу Грузії до блоку – посол ЄС в Грузії
Закон «Про прозорість іноземного впливу» (відомий як закон про «іноземних агентів») 14 травня був схвалений парламентом Грузії у третьому, остаточному читанні. Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі ветувала закон, вона відмовилася його підписати. Владній партії «Грузинська мрія» вдалося подолати вето. 3 червня голова парламенту Грузії підписав закон.
Обговорення й ухвалення закону супроводжувалося багатотисячними вуличними протестами у Тбілісі. Поліція нерідко застосовувала силу до демонстрантів, які збиралися біля будівлі парламенту.
Згідно з новим законом, уже від серпня засоби інформації та неурядові організації, які за даними 2023 року отримували понад 20% доходу з-за кордону, мають розпочати реєстрацію як організації, які реалізують інтереси іноземної сили. Під цю вимогу підпадає більшість грузинських онлайн-ресурсів та неурядових організацій, які працюють переважно із західними фондами, зазначав проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу».
Форум