Переговори політичних радників керівників держав-учасниць «нормандського формату» переговорів про врегулювання питань агресії Росії на Донбасі протривали в німецькому Берліні сім годин і завершилися без проривів, повідомляють агентства.
Зокрема, керівник офісу президента України Андрій Єрмак сказав після закінчення зустрічі, що головним результатом переговорів є «домовленість про продовження режиму тиші на Донбасі» і про виконання заходів, необхідних для цього.
Натомість не було досягнено ніяких конкретних домовленостей щодо очікуваного саміту в «нормандському форматі», сказав Єрмак, як його цитує агентство «Укрінформ».
Він висловив сподівання, що такий саміт міг би відбутися до кінця цього року, а наступна «нормандська» зустріч на рівні політрадників – протягом наступних тижнів.
За його словами, при цьому він не поділяє позиції представника Росії Дмитра Козака, який після зустрічі заявив, що проривів на переговорах не відбулося.
Козак, заступник голови адміністрації президента Росії, підтвердив раніше 11 вересня після переговорів, що учасники домовилися підтримати продовження режиму тиші на Донбасі. Але, сказав він, «не можу похвалитися тим, що з усіх питань вдалося досягти узгоджених рішень».
Зокрема, сказав російський посадовець, на зустрічі не обговорювали проведення саміту в «нормандському форматі», бо говорити про нього ще «дуже, дуже рано», також невідома й дата наступної зустрічі політрадників. Він висловив сподівання, що на рівні помічників будуть намагатися розробити узгоджені рішення до кінця вересня.
Серед таких Козак назвав і постанову Верховної Ради про проведення в Україні місцевих виборів, яка визначила умови, за яких такі вибори можуть відбутися на нині окупованих територіях Донбасу і Криму. «Домовилися про те, що найближчим часом у Верховній Раді України буде розглянено проєкт постанови, який відкоригує ту постанову, що була ухвалена 15 липня», – стверджував він.
Верховна Рада, призначаючи в Україні місцеві вибори на 25 жовтня, ухвалила не проводити їх на нині окупованих територіях Криму, Донецької і Луганської областей. Як мовиться в постанові, там такі вибори зможуть відбутися тільки за таких умов: «припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їхньої військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя, після повноцінного завершення на відповідних територіях процедур роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів Організації Об’єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі».
У Росії стверджують, що ця постанова «суперечить мінським домовленостям». Кремль домагається проведення місцевих виборів на окупованій частині Донбасу, які мали б визнати Україна і світова спільнота, разом із місцевими виборами в решті України, крім Криму, вже цієї осені без виконання Росією безпекових вимог для проведення таких виборів, щоб легітимізувати створені там нею маріонеткові утворення. Київ дотепер відкидає таку можливість і вимагає спершу виконання таких вимог, як виведення російських військ, роззброєння незаконних місцевих збройних формувань, повернення українського правопорядку, відновлення контролю за кордоном із Росією тощо; позицію України фактично підтримують її західні союзники.
Ідеться про те, що третя з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський комплекс заходів, прямо визначає неможливість для Києва отримати свій контроль над кордоном до виборів. Цей документ, як і два попередні, з українського боку був змушений у часи воєнного наступу Росії узгодити тодішній президент України Петро Порошенко. За словами його соратників, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.
Нинішня влада Володимира Зеленського відмовилася від такого непоступливого курсу і почала йти на поступки Росії, щоб домогтися завершення російсько-української війни. Але й Зеленський заявляв, що відновлення контролю над кордоном є серед неодмінних передумов проведення місцевих виборів на нині окупованих територіях.
За Мінським комплексом заходів, на який щоразу посилається Росія, відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України в усій зоні конфлікту має розпочатися тільки «в перший день після місцевих виборів», а завершитися тільки «після всеосяжного політичного врегулювання» і при тому «у консультаціях і за погодженням із представниками окремих районів Донецької та Луганської областей у рамках Тристоронньої контактної групи».
Та при цьому перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, яка так само чинна, але вимоги якої Росія ігнорує, передбачає «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації». Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.
