Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь прокоментував, якою мовою повинні розмовляти спортсмени під час офіційних спортивних змагань, зокрема, за кордоном. На сторінці у фейсбуці він зазначив, що таке пояснення необхідне з «огляду на гостру дискусію, а також через «надходження значної кількості скарг громадян».
«Статус державної мови у сфері спорту закріплено у статті 34 закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Законом встановлено, що спортивні заходи, у тому числі міжнародні, проводяться в Україні державною мовою. З метою забезпечення дотримання законодавства ще у 2020 році мною були надіслані інформаційно-роз’яснювальні листи щодо положень закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 156 спортивним федераціям, товариствам, закладам і клубам. Мова приватного спілкування спортсменів не є сферою дії закону. Однак підготовка спортсменів повинна бути комплексною і концентруватися як на досягненні спортивного результату, громадянській позиції, так і принципах спортивної дипломатії», – сказав Тарас Кремінь.
Він зауважив, що публічні виступи, коментарі чи пресконференції, в яких беруть участь українські спортсмени, їхні тренери, представники федерацій чи клубів, в тому числі, по завершенню кар’єри, передовсім мають бути державною мовою, а от переклад мають здійснювати організатори змагань.
«Спорт має національну ідентичність, тому він ніколи не був і не стане поза політикою, сучасним життям держави та її майбутнім. Провідні спортсмени – це не про конкретну особу чи збірну, а насамперед про імідж, авторитет і репутацію країни в цілому. Тому чим вище рівень змагань, чим яскравіша боротьба за перемогу, тим голосніше звучить Україна, збільшується увага до її історії, традицій, спортивних досягнень. Значною мірою це впливає на консолідацію суспільства, нашу міжнародну підтримку в умовах війни, зміцнення національних інтересів у світі», – наголосив мовний омбудсмен.
Він визнав, що трапляються випадки, коли мова спілкування спортсменів під час змагань призводить до «конфліктів, що отримують суспільний резонанс».
«Ми (Офіс омбудсмена – ред.) повторно надали рекомендації всім без виключення спортивним федераціям, асоціаціям, товариствам, закладам і клубам, які мусять провести роз’яснювальну роботу задля виправлення ситуації. Крім того, нагадуємо на важливості затвердження державної програми сприяння опануванню державної мови та організації курсів з української мови. Вірю, що української стане більше», – додав Тарас Кремінь.
Напередодні письменниця Лариса Ніцой обурилася у фейсбуці тим, що форвард збірної України Артем Довбик, який забив переможний гол у поєдинку зі Швецією в рамках Євро-2020, розмовляв російською мовою на післяматчевій пресконференції.
Ці зауваження Ніцой викликали як схвалення, так і критику користувачів мережі. Втім, пізніше Ніцой написала, що їй зателефонував буцімто сам футболіст, щоб обговорити ситуацію. Людина по телефону говорила про «російськомовних тренерів», про «зобов’язання на всіх пресконференціях говорити українською», але Ніцой має сумніви, що то був насправді Довбик. На сторінках у соцмережах чи в публічному просторі футболіст про таку бесіду не повідомляв.
До слова, у дописі від 30 червня в Instagram Артем Довбик подякував вболівальникам за підтримку українською мовою, хоча попередні його записи були російською.
Читайте також: Україна є аутсайдером у протистоянні з Англією – букмекери
