Український нацгвардієць Віталій Марків, виправданий судом в Італії за звинуваченнями в причетності до вбивства італійського журналіста й його російського перекладача 2014 року на Донбасі, тепер заочно арештований і оголошений у розшук у Росії.
Рішення про заочний арешт ухвалив Басманний суд столиці Росії Москви, повідомляють російські агентства «Інтерфакс» і «ТАСС» із посиланням на пресслужбу суду. Слідчий комітет Росії, який просив про такий запобіжний захід, заочно обвинувачує Марківа за статтею Кримінального кодексу Росії про «вбивство».
Наведений пункт 2 цієї статті 105 має кілька підпунктів, серед яких, серед інших, «вбивство двох або більше осіб», «вбивство, здійснене групою осіб за попередньою змовою чи організованою групою» або «вбивство з мотивів політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті чи ворожнечі або з мотивів ненависті чи ворожнечі щодо певної соціальної групи». В суді не уточнили, який саме підпункт інкримінують Марківу.
Крім того, як інформує агентство «РІА Новості», в суді також повідомили, що Слідчий комітет Росії оголосив Марківа в міжнародний розшук.
«Путінський режим фактично визнав свою участь у спробі фальсифікації справи нацгвардійця Віталія Марківа. А коли не вдалося – розпочинає неприховане власне переслідування! Як то кажуть у Росії: «На воре и шапка горит!», – заявив Аваков і додав: «Україна ніколи не залишить свого солдата!»
Апеляційний суд у Мілані в Італії 3 листопада ухвалив рішення виправдати за відсутністю складу злочину і негайно звільнити українського нацгвардійця Віталія Марківа, громадянина України й Італії, якого звинувачували в убивстві двох іноземних журналістів на окупованій частині Донбасу в травні 2014 року.
2019 року суд першої інстанції в місті Павія засудив його до 24 років позбавлення волі за звинуваченням у співучасті в убивстві італійського репортера і його перекладача, російського правозахисника, а також пораненні французького фотографа, які перебували серед бойовиків на захопленій тоді ними частині території Донбасу біля міста Слов’янська в травні 2014 року й потрапили під перехресний обстріл.
За версією обвинувачення, Марків, який тими днями перебував у складі підрозділу Нацгвардії на сусідній висоті, горі Карачун, за два кілометри від місця подій і мав на озброєнні лише автомат, нібито координував вогонь українських мінометників із метою свідомо вбити цивільних.
За даними пізнішого українського розслідування, здійсненого після визволення Слов’янська, Марків не мав фізичної можливості розрізнити журналістів і бойовиків, які теж вдягали цивільний одяг, а міна, що спричинила ці жертви, була випущена з боку позицій бойовиків. Суд першої інстанції не взяв ці докази до уваги.
Віталій Марків завжди заперечував свою причетність до вбивства і наголошував на невинуватості в інкримінованому йому злочині. Захист військовослужбовця і Україна від дня арешту Марківа влітку 2017 року також завжди обстоювали повну непричетність бійця до інциденту і відсутність доказів його провини.
Басманний суд в однойменному районі Москви в центральній частині столиці Росії часто ухвалює рішення, сумнівні з погляду законності, але вигідні чи необхідні російській владі, кажуть правозахисники. Через це в Росії ще в 2000-х роках назва суду стала загальною у фразі «басманне правосуддя».
