На президентських виборах у Литві визначилися двоє кандидатів на другий тур. За результатами підрахунку майже всіх відданих голосів (на цей час пораховані дані з 1967 дільниць із загалом 1972), це Ґітанас Науседа (30,93% від числа учасників виборів) і Інґріда Шимоніте (30,92%). Явка склала 56,79%.
Загалом кандидатів на виборах було дев’ять. Провідними, за даними опитувань напередодні виборів, вважалися: економіст і колишній банкір Ґітанас Науседа, незалежний кандидат і правоцентрист за переконаннями; Інґріда Шимоніте, консерваторка і колишня міністр фінансів; і нинішній прем’єр-міністр Литви, лівоцентрист Саулюс Скверняліс (він, за даними на цей час, отримує 19,87% голосів учасників виборів і не проходить у другий тур).
У разі, коли жоден кандидат не здобуває принаймні 50 відсотків голосів, другий тур буде призначений на 26 травня.
Президент у Литві має відносно мало повноважень, ця країна – парламентська республіка. Головні функції голови держави – визначення зовнішньої політики і представництво країни в зовнішніх зносинах, у першу чергу на самітах Європейського союзу. Також президент має певні повноваження у призначенні міністрів, суддів, головнокомандувача збройних сил чи голови центрального банку – найчастіше за умови схвалення парламентом чи прем’єр-міністром.
Нинішній президент Литви Даля Ґрібаускайте завершує другий п’ятирічний термін на посаді і не могла балотуватися знову.
Також, одночасно з першим туром президентських виборів, у Литві відбувся конституційний референдум із двох питань і, за даними на цей час, із обох на підтримку змін висловилися близько трьох чвертей учасників голосування.
Одне з питань про внесення змін до Конституції Литви стосувалося скорочення числа депутатів однопалатного парламенту країни зі 141 до 121.
Іще одне пропонувало запровадити дозвіл мати, поряд із громадянством Литви, також громадянства країн-членів Європейського союзу, Європейської економічної зони, Північноатлантичного союзу чи Організації економічної співпраці і розвитку – запроваджуючи при цьому пряму заборону мати одночасно громадянство країн, пов’язаних із післярадянськими структурами, такими, як СНД, ОДКБ чи ЄАЕС. Нині Литва, як правило, припускає лише своє єдине громадянство; друге ж може бути дозволене як виняток в окремих випадках в індивідуальному порядку.
Внесення обох таких змін до Конституції раніше вже схвалив парламент Литви, який і призначив референдуми щодо їхнього остаточного затвердження: зміни до цих розділів Конституції Литви потребують також обов’язкового схвалення на референдумі.
